
Копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року
Справа № 160/898/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
Златіна Станіслава Вікторовича
за участі секретаря судового засідання
Піскун Я.В.
за участі:
представника позивача
представника відповідача
Куценко Ю.М.
Сігалова М.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про припинення умовного адміністративного арешту майна
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
припинити умовний адміністративний арешт майна платника податків – ТОВ «Корса», який застосований на підставі рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків – ТОВ «Корса» від 13.03.2017 року, прийнятого в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Перегудовою І.В. та обґрунтованість якого підтверджена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року по справі № 804/1815/17;
зобов’язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області припинити публічне обтяження всього майна ТОВ «Корса», запис № 16198066 від 24.03.2017 року, тип обтяження: арешт рухомого майна, об’єкт обтяження: невизначене майно, все майно платника податків на підставі рішення суду від 17.03.2017 року по справі № 804/1815/17, підстава обтяження: рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, серія та номер: б/н, виданий: 13.03.2017 року, видавник: ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зокрема, подати реєстратору заяву про припинення обтяження № 16198066 від 24.03.2017 року і виключити його з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у свій час виніс рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків – ТОВ «Корса». Вказане рішення винесено через не допуск позивачем відповідача до перевірки. Рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків підтверджено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року по справі № 804/1815/17. Однак відповідач не призначає тривалий час перевірку позивача після підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків. Станом на день розгляду справи пройшов строк 1095 днів, тобто строк давності, для проведення перевірки позивача за період 2014 року. За вказаних обставин відповідач позбавлений законної можливості провести перевірку діяльності позивача за період 2014 рік. Однак відповідач відмовляється припинити умовний адміністративний арешт майна платника податків. Внаслідок таких дій відповідача позивач зазнає негативних наслідків, оскільки вимушений погоджувати з відповідачем будь-якої операції з майном позивача.
Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки перевірку позивача за період 2014 рік не проведено, не допуск до якої став причиною для застосування адміністративного арешту майна позивача, а тому підстави для припинення адміністративного арешту відсутні.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав які вказані у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
06.07.2015 року ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято наказ № 648 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.
Позивач не допустив працівників контролюючого до проведення перевірки.
Через не допуск працівників контролюючого органу до перевірки прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків – ТОВ «Корса» від 13.03.2017 року, прийнятого в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Перегудовою І.В.
Інформацію про адміністративний арешт майна позивача внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з вказаного реєстру від 22.01.2020 року № Р22186.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року, яка залишено в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 року, підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна позивача; постанову суду звернуто до негайного виконання.
За вказаних обставин відповідач з 18.03.2017 року мав можливість призначити та провести перевірку діяльності позивача за 2014 рік.
Однак відповідач не призначив та не здійснив перевірку діяльності позивача за 2014 рік. Жодних пояснень з цього приводу відповідач не надав.
Судом під час розгляду справи не встановлено об’єктивних причин, які б могли завадити відповідачу провести перевірку діяльності позивача за 2014 рік.
У матеріалах справи міститься акт від 19.04.2018 року № 22548/04-36-14-01/33005110 про результати планової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.
У матеріалах справи міститься також лист відповідача від 12.07.2019 року № 81251/10/04-36-53-61-16, у якому вказано про відсутність заборгованості позивача перед бюджетом із сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Також у матеріалах справи міститься копія наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.07.2018 року № 4278-п «Про скасування наказів по ТОВ «Корса», яким скасовано наказ ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо організації та проведення планової перевірки ТОВ «Корса» від 06.07.2015 року № 648, від 01.12.2016 року № 834 та наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.10.2017 року № 5970-п, які такі, що не реалізовані.
У відповідності до п.94.1 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно п.п. 94.19.3 п.94.19 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту
Таким чином, адміністративний арешт майна платника податків не є самоціллю податкового органу; ціллю податкового органу є виконання платником податків його обов’язків, визначених законом, зокрема, допустити працівників контролюючого органу до перевірки.
Відповідач не надав суду обґрунтованих пояснень того, що завадило йому провести перевірку діяльності позивача за 2014 рік починаючи з 18.03.2017 року, тобто з дати ухвалення рішення суду про підтвердження обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна позивача.
У матеріалах справи відсутні накази відповідача про призначення проведення перевірки діяльності позивача за 2014 рік, однак, як вже було встановлено судом вище, позивач провів перевірку діяльності позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.
Крім того, у матеріалах справи міститься копія наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.07.2018 року № 4278-п «Про скасування наказів по ТОВ «Корса», яким скасовано накази щодо організації та проведення планової перевірки ТОВ «Корса» за період діяльності підприємства 2014 рік.
Згідно позиції Європейського Суду з прав людини, яка вкладена у пунктах 70 та 71 рішення від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04): «Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Суд зазначає, що умовний адміністративний арешт майна позивача порушує права та законні інтереси позивача, оскільки останній вимушений погоджувати з відповідачем будь-якої операції з майном позивача.
У відповідності до п.102.1 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Станом на день розгляду справи сплинуло 1095 днів з моменту закінчення періоду 2014 року, а тому відповідач станом на день розгляду справи в силу прямої вказівки закону позбавлений можливості провести перевірки позивача за період діяльності 2014 рік.
За вказаних обставин фактично склалась ситуація, за якої відповідач відмовляється припинити адміністративний арешт майна платника податків та не в праві провести перевірку такого платника податків через сплив строків давності.
Суд наголошує на тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У відповідності до вимог п.п.94.19.7 п.84.19 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з, зокрема, прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту.
З урахуванням обставин встановлених вище судом, враховуючи те, що відповідач уникає виконання свого обов’язку стосовно проведення перевірки позивача за період діяльності 2014 рік, а також те, що станом на день розгляду справи сплинуло 1095 днів з моменту закінчення періоду 2014 року і подальше існування адміністративного арешту порушує права та законні інтереси позивача, то суд вважає за необхідне припинити умовний адміністративний арешт майна платника податків – ТОВ «Корса», який застосований на підставі рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків – ТОВ «Корса» від 13.03.2017 року, прийнятого в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Перегудовою І.В. та обґрунтованість якого підтверджена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року по справі № 804/1815/17.
Також суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав позивача зобов’язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області припинити публічне обтяження всього майна ТОВ «Корса», запис № 16198066 від 24.03.2017 року, тип обтяження: арешт рухомого майна, об’єкт обтяження: невизначене майно, все майно платника податків на підставі рішення суду від 17.03.2017 року по справі № 804/1815/17, підстава обтяження: рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, серія та номер: б/н, виданий: 13.03.2017 року, видавник: ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зокрема, подати реєстратору заяву про припинення обтяження № 16198066 від 24.03.2017 року і виключити його з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Одночасно суд зазначає проте, що позивач не пропустив строк для звернення з позовом до адміністративного суду встановлений статтею 122 КАС України, оскільки умовний адміністративний арешт майна позивача станом на день розгляду справи триває. Крім того, позивач отримав лише 14.01.2020 року копію рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків – ТОВ «Корса» від 13.03.2017 року. Також судом встановлено, що відповідач листом 20.08.2019 року повідомив позивача про відмову у припиненні адміністративного арешту майна платника податків – позивача. Також судом встановлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження відмови відповідача у припиненні адміністративного арешту майна платника податків – позивача; лист ДПС України за результатами розгляду скарги позивача датовано 11.10.2019 року.
За вказаних обставин суд доходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду.
У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса» (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, 204а, код ЄДРПОУ 33005110) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015) про припинення умовного адміністративного арешту майна – задовольнити повністю.
Припинити умовний адміністративний арешт майна платника податків – ТОВ «Корса», який застосований на підставі рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків – ТОВ «Корса» від 13.03.2017 року, прийнятого в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Перегудовою І.В. та обґрунтованість якого підтверджена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року по справі № 804/1815/17.
Зобов’язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області припинити публічне обтяження всього майна ТОВ «Корса», запис № 16198066 від 24.03.2017 року, тип обтяження: арешт рухомого майна, об’єкт обтяження: невизначене майно, все майно платника податків на підставі рішення суду від 17.03.2017 року по справі № 804/1815/17, підстава обтяження: рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, серія та номер: б/н, виданий: 13.03.2017 року, видавник: ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зокрема, подати реєстратору заяву про припинення обтяження № 16198066 від 24.03.2017 року і виключити його з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса» сплачену суму судового збору у розмірі 4 204 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 12 лютого 2020 року.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 12.02.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.
Судове рішення № 87523395, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/898/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: