Ухвала суду № 87522082, 11.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.02.2020

Справа № 922/4235/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М. О. Ключки" (

до 1. Міністерства юстиції України

2. Селянського (Фермерського) господарства "Белік"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу

Азадалієва Яна Миколаївна

про визнання протиправними та скасування наказів

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

11.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Сахновщинське імені М.О. Ключки” до Міністерства юстиції України та Селянського (Фермерського) господарства “Белік” про

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України “Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень” № 3688/5 від 29.11.2019 прийнятого на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 21.11.2019;

- визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України № 3897/5 від 05.12.2019 про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України № 3688/5 від 29.11.2019 “Про анулювання доступу державного реєстратора – приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Яни Миколаївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 відкрито провадження у справі № 922/4235/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієву Яну Миколаївну; підготовче засідання призначено на 18.02.2020.

10.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява від представника Селянського (Фермерського) господарства "Белік" – адвоката Мироненка Станіслава Станіславовича, про проведення судових засідань по справі № 922/4235/19 у режимі відеоконференції, визначивши один із запропонованих відповідачем-2 судів відповідальним за проведення відеоконференції, а саме: Господарський суд Харківської області або Харківський апеляційний господарський суд. В обґрунтування поданої заяви представник відповідача-2 зазначає, що робоче місце адвоката знаходиться у місті Харкові, а тому з метою недопущення затягування розгляду справи № 922/4235/19 останній вважає за доцільне проведення судових засідань по справі № 922/4235/19 у режимі відеоконференції.

Розглянувши подану заяву суд відзначає наступне

За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства, винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Проведення відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, знайомитись з матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який пред'являється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною. Тобто всі ці обставини ведуть до звуження обсягу реалізації прав учасників судового процесу, а тому призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об’єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи. Також суд вважає, що проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції може значно ускладнити розгляд справи та збільшить час проведення судового засідання.

В той же час, відповідно до п. 17.6 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Судом також враховано технічну неможливість у Господарського суду міста Києва на проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Селянського (Фермерського) господарства "Белік".

При цьому, суд зазначає, що в разі неможливості направити уповноваженого представника в судові засідання відповідач-2 не позбавлений права направити письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію, разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Керуючись ст.ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Селянського (Фермерського) господарства "Белік" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 922/4235/19 в режимі відеоконференції відмовити.

Ухвала набирає законної сили 11.02.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя

В.В.Сівакова