Ухвала суду № 87521806, 12.02.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 лютого 2020 року Справа № 915/137/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18)

в інтересах держави в особі:

Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 34)

до відповідачів:

1) Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» (55340, Миколаївська обл., Арбузинський район, смт Костянтинівка, вул. Володимирська, буд. 1)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендлорд Юкрейн» (55301, Миколаївська обл., Арбузинський район, смт Арбузинка, вул. Верхня, буд. 4А)

про: визнання недійсним договору спільного обробітку землі, зобов’язання повернути у розпорядження держави земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

07.02.2020 Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 35/1-748вих-20 від 03.02.2020 (з додатками), в якій просить суд:

- визнати недійсним договір спільного обробітку землі № Г-11-18 від 20.09.2018, укладений між Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендлорд Юкрейн»;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендлорд Юкрейн» (код ЄДРПОУ 08564038) повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» земельні ділянки загальною площею 32,8004 (ділянки з кадастровим номером 4820355700:03:000:0022 площею 7,5142 га та з кадастровим номером 4820355700:03:000:0023 площею 25,2862 га), грошовою оцінкою 878097,83 грн, розташовані в межах Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області, що використовуються товариством на підставі договору про спільний обробіток землі № Г-11-18 від 20.09.2018;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA74820172034150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 82072, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подачу позову;

- про дату, час і місце розгляду справи повідомити прокуратуру Миколаївської області.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України за такими підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак позовна заява № 35/1-748вих-20 від 03.02.2020 не відповідає вимогам ст. 162, 164 ГПК України.

По-перше, позовна заява не містить відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме:

1) в позовній заяві містяться суперечності при зазначенні повного найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача, що суперечить вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Так, заявник у вступній частині позову вказує найменування першого відповідача: Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» та код ЄДРПОУ 08564038.

У той же час, з отриманих на запит суду витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.02.2020 за № 1006309914 та від 11.02.2020 за № 1006317636 вбачається, що ідентифікаційним кодом юридичної особи Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» є 08680537, а повним найменуванням юридичної особи з ідентифікаційний кодом 08564038 є Державна установа «Арбузинська виправна колонія (№ 83)».

Крім наведеного, в прохальній (резолютивній) частині позовної заяви позивач просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендлорд Юкрейн» (код ЄДРПОУ 08564038) здійснити певні дії. При цьому, з отриманого на запит суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.02.2020 за № 1006309956 вбачається, що ідентифікаційним кодом юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендлорд Юкрейн» є 39903183.

З урахуванням наведеного, позивачу слід правильно зазначити повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи – першого відповідача та уточнити прохальну частину позовної заяви в частині зазначенні ідентифікаційного коду юридичної особи – другого відповідача.

2) позовна заява не містить належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, що суперечить вимогам п. 5 ч. 3 ст. 162, зокрема: в тексті позовної заяви взагалі не зазначено таких доказів (як і обставин, які вони підтверджують), що додані до позовної заяви, як: листи Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)»від 23.08.2018 № 6.1/289/Тмш, від 04.06.2019 № 6.1/166/Крм, від 25.06.2019 № 6.1/188/Крм, від 11.11.2019 № 6.1/360/Крм; лист Головного управління ДФС у Миколаївській області від 13.09.2019 № 104/9/14-29-04-03-23; лист Прокуратури Миколаївської області від 01.02.2020 № 35/1-713вих-20.

Суд не наділений правом самостійно вирішувати за позивача, які обставини підтверджуються наданими до позову доказами, за відсутності відповідних обґрунтувань.

Вказане свідчить про те, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, здійснений позивачем неналежним чином;

3) перелік додатків до позовної заяви не відповідає фактично доданим до неї документам, про що свідчить акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2020.

По-друге, до позовної заяви не додано документів, передбачених ст. 164 ГПК України, а саме до позовної заяви не додано документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Так, приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, позивачем в позовній заяві викладено одну позовну вимогу немайнового характеру – визнати недійсним договір спільного обробітку землі та одну вимогу майнового характеру – зобов’язання повернути у розпорядження держави земельні ділянки.

Відповідно до правил п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Крім того, згідно з п. 2.2.1 вказаної постанови, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

З урахуванням наведеного:

- за заявлену немайнову вимогу судовий збір повинен складати 2102,00 грн;

- за вимогу майнового характеру судовий збір повинен бути визначений з урахуванням визначеної позивачем (з документальним підтвердженням) вартості спірного майна.

Всупереч вимог ст. 164 ГПК України, позивач до позовної заяви доказів сплати судового збору не надав, як і не надав доказів на підтвердження вартості спільного майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області № 35/1-748вих-20 від 03.02.2020 залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз’яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Надіслати позивачу акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.Г. Смородінова