Рішення № 87521648, 12.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2020

Справа № 910/16742/19

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Антеско»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВН»

про стягнення 18210,96 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТЕСКО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН" про стягнення заборгованості у розмірі 18210,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором № КП-03/2018 від 21.03.2018 зобов’язання по оплаті отриманого товару, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18210,96 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/16742/19, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052083587 отримав 09.12.2019 ухвалу суду від 05.12.2019 про відкриття провадження у справі № 910/16742/19.

31.01.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що станом на дату подачі відзиву, позовна заява засобами поштового зв’язку до відповідача не надходила. Відповідач зазначає, що ознайомився з матеріалами справи лише 21.01.2020 в приміщенні Господарського суду м. Києва. Також, відповідач проти позовних вимог у відзиві заперечує частково та просить суд визнати пропуск строку на подання відзиву через поважні причини.

Суд зазначає, що відповідач 09.12.2019 був повідомлений про відкриття провадження у справі згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052083587. Крім того, ухвалою суду від 05.12.2019 про відкриття провадження у справі № 910/16742/19 було надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву, а також, зобов’язано забезпечити направлення позивачу копію відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення надати суду.

З вищезазначеного вбачається, що строк на подання відзиву згідно вимог ГПК України ставиться в залежність від отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі, а не від отримання ним позовної заяви.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі 09.12.2019, відповідач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи 21.01.2020 і в той же день був ознайомлений з матеріалами справи. Суд звертає увагу, що довіреність представнику на представництво була видана ще у жовтні 2019 року.

Суд звертає увагу відповідача, що крім прав, передбачених ст. 42 ГПК України, вказана стаття також передбачає і обов’язки сторін у справі: учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 5, ч. 8 ст. 165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов’язку вчинити відповідну процесуальну дію.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач не просить суд продовжити, або поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, а лише просить визнати причини пропуску поважними. Зважаючи на те, що ухвала про відкриття провадження у справі від 05.12.2019 була отримана відповідачем 09.12.2019, за переконанням суду, у відповідача до 24.12.2019 було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відзиву на позовну заяву. Крім того, в всупереч покладеного на відповідача обов’язку, відповідачем не забезпечено направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення суду надані не були.

Відповідно до ч. 3, ч. 8, ч. 9 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суд не вбачає, що відповідач навів обставини та подав належні та допустимі докази того, що ним строк на подання відзиву на позовну заяву був пропущений з огляду на поважні причини і не вбачає підстав для прийняття вказаного відзиву до розгляду. Більше того, суд відзначає, що в діях відповідача вбачається зловживання його процесуальними правами та неналежне виконання відповідачем його процесуальних обов’язків.

Зважаючи на те, що відповідачем необґрунтовано поважність причин не подачі доказів у встановлений законом строк, не забезпечено направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення до суду не надходили, Суд не приймає до уваги викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву твердження та додані до відзиву докази.

З огляду на вищезазначене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами без врахування відзиву відповідача та долучених до нього доказів.

07.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів понесених судових витрат на правничу допомогу. До клопотання долучені додаткова угода № 1 від 14.11.2019 та банківська виписка за 25.11.2019, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВН» (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Антеско» (продавець) укладено Договір купівлі - продажу № КП – 03/2018, за умовами якого продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах і порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу – приймання товару від продавця покупцю та специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною цього договору ( п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. – 3.6. договору, ціни на товар вказуються у специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Остаточна ціна товару може змінюватися та визначатися в накладних продавця. Сторони домовились, що вартість товару, яка визначена специфікацією № 1 не може змінюватися частіше ніж один раз за 90 днів з моменту підписання договору. За письмовим погодженням сторін, ціна товару може змінюватися без обмеження строком. У разі зміни ціни товару, продавець зобов’язаний направити покупцю письмове повідомлення щодо зміни ціни, при чому нові ціни на товар набувають чинності через 30 днів з моменту отримання повідомлення покупцем. Загальна вартість цього договору визначається вартістю товару, поставленого згідно накладних протягом терміну дії договору. Ціна на товар зафіксована у специфікації № 1, що узгоджена сторонами та є невід’ємною частиною договору. Оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця не пізніше 7 календарних днів по факту його реалізації та надходження коштів від реалізації на банківський рахунок продавця. Покупець зобов’язаний щомісячно представляти продавцю звіт щодо кількості та вартості реалізованої продукції. Форма звітності узгоджуються сторонами письмово.

Відповідно до п. 6.3. договору, у випадку порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.1. – 8.2. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2018, але в будь – якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. Якщо жодна із сторін протягом 30 днів до дати припинення дії договору у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений, не виявить бажання припинити дію договору, строк дії договору вважається продовженим на наступний календарний рік.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антеско» було підписано специфікацію №1 до договору № КП – 03/2018 від 21.03.2018. У даній специфікації сторонами визначено найменування продукції, одиницю виміру, та вартість. Відповідно до специфікації продукція, що продається за договором є: «Циліндричні батарейки SOLLUX 100 mm KALIBR R6 1,5 V, в шрінк – упаковці по 4 бат.» та «Циліндричні батарейки SOLLUX 85 mm KALIBR R03 1,5 V, в шрінк – упаковці по 4 бат.»; одиниця виміру «Шт.»; країна походження – КНР; вартість (ціна, грн. з ПДВ) – 8,40.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антеско» було підписано специфікацію №2 до договору № КП – 03/2018 від 21.03.2018. У даній специфікації сторонами визначено найменування продукції, одиницю виміру, та вартість. Відповідно до специфікації продукція, що продається за договором є: «Одноразовий двухлезвійний станок для гоління ( в планшеті по 24 шт.)», одиниця виміру – «Шт.», країна походження – Пакистан, вартість (ціна, грн. з ПДВ) – 3,96; «Одноразовий двухлезвійний станок для гоління ( в упаковці по 5 шт.)» та « одноразовий двухлезвійний станок для гоління для жінок ( в упаковці по 5 шт.)», одиниця виміру - «упаковка», країна походження - Пакистан, вартість (ціна, грн. з ПДВ) – 20,04.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН – 0000018 від 23.03.2018. Відповідно до накладної, позивачем за договором № КП – 03/2018 від 21.03.18 було поставлено відповідачу товар передбачений специфікацією № 1 загальною вартістю 25200,00 грн. Накладна містить підписи та печатки сторін.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН – 0000021 від 18.04.2018. Відповідно до накладної, позивачем за договором № КП – 03/2018 від 21.03.18 було поставлено відповідачу товар передбачений специфікацією № 1 загальною вартістю 25200,00 грн. Накладна містить підписи та печатки сторін.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН – 0000022 від 18.04.2018. Відповідно до накладної, позивачем за договором № КП – 03/2018 від 21.03.18 було поставлено відповідачу товар передбачений специфікацією № 2 загальною вартістю 11419,20 грн. Накладна містить підписи та печатки сторін.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН – 0000024 від 24.04.2018. Відповідно до накладної, позивачем за договором № КП – 03/2018 від 21.03.18 було поставлено відповідачу товар передбачений специфікацією № 2 загальною вартістю 2280,96 грн. Накладна містить підписи та печатки сторін.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН – 0000031 від 01.06.2018. Відповідно до накладної, позивачем за договором № КП – 03/2018 від 21.03.18 було поставлено відповідачу товар передбачений специфікацією № 2 загальною вартістю 11419,20 грн. Накладна містить підписи та печатки сторін.

Загалом за даними видатковими накладними позивачем було поставлено товару вартістю 75519,36 грн.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну (повернення) № ВВ – 0003524 від 16.07.2018. Відповідно до накладної, відповідачем за договором № КП – 03/2018 від 21.03.18 було повернуто позивачу товар передбачений специфікацією № 1 загальною вартістю 25048,80 грн. Накладна містить підписи та печатки сторін.

Відповідно до доданих до матеріалів справи, банківських виписок відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 25140,00 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «ВВН» та ТОВ «Антеско» станом на 28.02.2019 заборгованість відповідача перед позивачем складає 25330,56 грн. Акт підписаний та скріплений печатками обох контрагентів, а отже розмір вищезазначеної заборгованості був погоджений в тому числі покупцем.

Як вбачається з умов договору сторонами погоджено оплату товару в залежність від його реалізації, яка підтверджується підготованим покупцем звітом, що має надаватись продавцю щомісячно та узгоджуватись сторонами. Сторонами не долучено до матеріалів справи звітів з підтвердженням обсягів реалізованого товару, проте, долучений до матеріалів справи акт звірки підтверджує визнання відповідачем існування заборгованості за отриманий товар та її суму.

З поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, станом на день розгляду справи настав.

Відповідач у спростування зазначених обставин не подав суду належних, допустимих та вірогідних доказів.

Відповідно до банківської виписки від 28.03.2019 відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 7119,60 грн., призначення платежу : « плата за товар згідно дог. № 03/2018 від 21.03.2018 в т.ч. ПДВ 20% 1186,60 грн.».

Інформації щодо інших платежів виконаних покупцем на користь продавця до матеріалів справи сторонами не додано.

Таким чином, заборгованість відповідача (покупця) за договором № КП – 03/2018 від 21.03.18, специфікаціями та видатковими накладними становить 18210,96 грн і підтверджена матеріалами справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором № КП-03/2018 від 21.03.2018 зобов’язання по оплаті отриманого товару, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18210,96 грн.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується факт продажу (постачання) позивачем товару на суму 75519,36 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В зв’язку з частковою оплатою товару відповідачем на суму 32259,60 грн. що підтверджується банківськими виписками, доданими до справи, та поверненням товару вартістю 25048,80 грн., що підтверджується , видатковою накладною № ВВ – 0003524 від 16.07.2018 , сума боргу відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 18210,96 грн.

Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву у встановлені судом строки не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не долучив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, станом на день звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена та становить 18210,96 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач в спростування, заявлених позивачем обставин не надав жодних доказів погашення заборгованості в розмірі 18210,96 грн.

З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5000,00 грн позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги №14/11/1 від 14.11.2019, укладеного між ТОВ “Антеско” та Адвокатським об’єднанням “Статус Д.К.”, згідно п. 1.1 за дорученням клієнта, об’єднання зобов’язується надати правову допомогу щодо стягнення заборгованості за договором купівлі – продажу № КП – 03/2018 від 21.03.2018, укладеного між ТОВ «Антеско» та ТОВ «ВВН», у т.ч. щодо ознайомлення з первинними документами бухгалтерського обліку, аналізу документів та визначення правової позиції щодо стягнення заборгованості, підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості, представництва інтересів клієнта в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному суді. Відповідно до п. 4.1. договору, сума винагороди ( гонорару), яку клієнт зобов’язується сплатити за надання правової допомоги ( гонорар), порядок та строки її внесення визначається за домовленість сторін та зазначається в додатковій угоді до цього договору. Відповідно до п. 1 – 2 додаткової угоди № 1 від 14.11.2019 до договору № 14/11/1 від 14.11.2019 року про надання правової допомоги, за дорученням клієнта, об’єднання зобов’язується надати правову допомогу щодо стягнення заборгованості за договором купівлі – продажу № КП – 03/2018 від 21.03.2018 року, укладеного між ТОВ «Антеско» та ТОВ «ВВН»; ознайомлення з первинними документами бухгалтерського обліку, правовий аналіз документів та визначення правової позиції щодо стягнення заборгованості за договором купівлі – продажу № КП – 03/2018 від 21.03.2018, з ТОВ «ВВН» на користь ТОВ «Антеско» - вартість виконання робіт – 1000,00 грн.; підготовка процесуальних документів в інтересах клієнта, позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «ВВН» - вартість виконання робіт 2000,00 грн.; безпосереднє представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді – вартість виконання робіт 1000,00 грн. за одне судове засідання; сторони домовились, що орієнтовна винагорода за надання послуг, передбачених п. 1. Цієї додаткової угоди, орієнтовна становить 5000,00 грн, які клієнт сплачує Адвокатському об’єднанню шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об’єднання у строк до 31.12.2019. До матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 434 від 25.11.2019 на суму 5000,00 грн.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2019, в якому зазначено, що на виконання п.1.1 договору № 14/11/1 від 14.11.2019 Об’єднанням надані, а Клієнтом прийняті наступні послуги щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № КП-03/2018 від 21.03.2018: ознайомлення з первинними документами бухгалтерського обліку, правовий аналіз документів та визначення правової позиції щодо стягнення заборгованості за договором купівлі – продажу № КП – 03/2018 від 21.03.2018, з ТОВ «ВВН» на користь ТОВ «Антеско» - вартість виконання робіт – 1000,00 грн.; підготовка процесуальних документів в інтересах клієнта, позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «ВВН» - вартість виконання робіт 2000,00 грн.; представництво інтересів клієнта в Господарському суді м. Києва – 2000,00 грн.

Суд відзначає, що договором передбачено представництво інтересів клієнта в суді саме в судових засіданнях (п. 1.3 додаткової угоди № 1 від 14.11.2019 до договору № 14/11/1 від 14.11.2019 про надання правової допомоги). Договором не передбачено надання послуг з представництва безпосередньо в суді іншим чином (інших видів послуг).

Проте, дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, а тому суд не вбачає, що об’єднання надавало послуги представництва в Господарському суді міста Києва вартістю 2000,00 грн.

Отже позивачем підтверджено, що йому були надані послуги професійної правничої допомоги вартістю 3000,00 грн і вони були оплачені позивачем у повному обсязі. Обставини щодо надання послуг на суму 2000,00 грн належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому не підлягають покладенню на відповідача.

Суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВН» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, будинок 7, літера А, ідентифікаційний код 34297337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Антеско” (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, будинок 18/14, корпус 1, офіс 309, ідентифікаційний код 36692097) суму боргу у розмірі 18210 (вісімнадцять тисяч двісті десять) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко