Рішення № 87521538, 11.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2020

Справа № 910/17328/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"

до

Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про

стягнення 4 812 грн 89 коп.

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4 812 грн 89 коп. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв’язку з чим вагони № 56288202, № 56572506 та № 53013934 прибули з недостачею в розмірі 1 150 кг, 2 100 кг та 2 300 кг відповідно загальною вартістю 4 812 грн 89 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17328/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Д. Трейдінг" (постачальник) укладено договір № 19/151 (надалі – договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі – ресурс) за марочним складом, ціною та у кількості, зазначеними в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору, та на умовах, зазначених в договорі.

Відповідно до пункту 3.3. договору ресурс постачається партіями залізничним транспортом в справних напіввагонах.

Відповідно до специфікації від 07.06.2019 № 1 до договору від 07.06.2019 № 19/151, постачальник передає, а покупець приймає та оплачує наступні ресурси, а саме: вугілля кам’яне.

Пунктом 3 специфікації визначено строк поставки: з 07.06.2019 по 30.06.2019.

Відповідно до пункту 4 специфікації вантажоотримувачем є Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

Відповідно до залізничних накладних № 47378377, № 47378922 та № 47378518, відправником – Приватним акціонерним товариством "ДТЕК "Павлоградвугілля" надіслано залізничним транспортом вагони № 56288202, № 56572506 та № 53013934 з вантажем "вугілля кам’яне" загальною масою 209 т. Одержувачем є Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".

22.06.2019 на станції Авдіївка Донецької залізниці були складені комерційні акти № 482803/71 про недостачу вантажу в вагоні № 56288202 в кількості 1 150 кг, № 482803/72 про недостачу вантажу в вагоні № 56572506 в кількості 2 100 кг та акт № 482803/73 про недостачу вантажу в вагоні № 53013934 в кількості 2 300 кг.

Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв’язку з чим зобов’язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 4 812 грн 89 коп., заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничних накладних № 47378377, № 47378922 та № 47378518.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі втрати вантажу одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами від 22.06.2019 № 482803/71, № 482803/72 та № 482803/73 про недостачу вантажу в вагонах № 56288202, № 56572506 та № 53013934, а саме:

- у комерційному акті від 22.06.2019 № 482803/71 зазначено що на підставі акту загальної форми від 21.06.2019 № 52799 на станції Покровськ Донецької залізниці проводилось комісійне перевантаження вагону № 56288202 за відправкою зазначеною на лицевій стороні даного акту. По документам значиться вага: тара – 24 000 кг, нетто – 69 800 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто – 92 650 кг, тара – 24 000, нетто – 68 650 кг, що менше документу на 1 150 кг;

- у комерційному акті від 22.06.2019 № 482803/72 зазначено що на підставі акту загальної форми від 21.06.2019 № 52798 на станції Покровськ Донецької залізниці проводилось комісійне перевантаження вагону № 56572506 за відправкою зазначеною на лицевій стороні даного акту. По документам значиться вага: тара – 23 000 кг, нетто – 68 450 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто – 89 350 кг, тара – 23 000, нетто – 66 350 кг, що менше документу на 2 100 кг;

- у комерційному акті від 22.06.2019 № 482803/73 зазначено що на підставі акту загальної форми від 21.06.2019 № 52797 на станції Покровськ Донецької залізниці проводилось комісійне перевантаження вагону № 53013934 за відправкою зазначеною на лицевій стороні даного акту. По документам значиться вага: тара – 22 000 кг, нетто – 70 750 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто – 90 450 кг, тара – 22 000, нетто – 68 450 кг, що менше документу на 2 300 кг.

Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Вартість 1 тони вантажу в вагонах № 56288202, № 56572506 та № 53013934 відповідно до довідки від 20.11.2019 № 1/1302 вантажовідправника складає 1 865 грн 45 коп. (з ПДВ).

Судом перевірено розрахунок вартості нестачі вантажу та встановленого його правильність та відповідність вимогам законодавства.

За таких обставин, з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач допустив нестачу вантажу та спричинив позивачеві збитки в розмірі вартості нестачі вантажу (вугілля кам’яне) у розмірі 3,46 т загальною вартістю 4 812 грн 89 коп.

Крім того, відповідно до статті 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Твердження відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що позивачем на надано доказів на підтвердження оплати вантажу, відхиляються судом, оскільки вказані обставини не входять в предмет доказування, не стосуються предмета спору та не підлягають встановленню.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв’язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 4 812 грн 89 коп., які поніс позивач в якості нестачі вантажу (вугілля кам’яне), у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 4 812 грн 89 коп., заподіяних відповідачем незбереженням прийнятого до перевезення вантажу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (проїзд Індустріальний, 1, м. Авдіївка, Донецька область, 86065, ідентифікаційний код 00191075) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу у сумі 4 812 (чотири тисячі вісімсот дванадцять) грн 89 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька