Постанова № 8752144, 02.02.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

02.02.2010 р.                                                                                 Справа № 2а - 5570/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ”Інтеріор”, м. Миколаїв

до відповідача: державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. товариство з обмеженою відповідальністю ”Сток”, Дніпропетровська область, Кріворізький район, с. Недайвода

2. товариство з обмеженою відповідальністю ”Джером секьюритиз”, м. Киів

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Рисін О.О.

від відповідача: Плахотна О.М.

треті особи: 1. Дикий І.А.,

2. Мігель О.В.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився

Суть спору: про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Інтеріор” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом, уточненим заявою від 24.11.09 р., про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.09 р. № 0007512360/0, від 25.05.09 р. № 0007512360/1, від 21.07.09 р. № 0007512360/2 та від 01.10.09 р. № 0007512360/3 прийнятих державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва (надалі - відповідач) за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки підприємства позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 19.02.09 р. по 25.02.09 р. відповідач по справі провів позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при відчуженні іменних акцій імітованих відкритим акціонерним товариством ”Гідробетон” за період з 01.07.07 р. по 31.12.07 р. та склав Акт від 02.03.09 р. за № 236/23-600/32573503 (надалі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 334/94-ВР), в результаті чого позивачем був занижений податок на прибуток за 2007 р. на загальну суму 1491450 грн. у тому числі за III квартал 2007 р. (розрахунково) на суму 1491450 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- від 12.03.09 р. № 0007512360/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі основного платежу 1491450 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 1491459 грн.;

- від 25.05.09 р. № 0007512360/1 про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі основного платежу 1491450 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 1491459 грн.;

- від 21.07.09 р. № 0007512360/2 про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі основного платежу 1491450 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 1491459 грн.;

- від 01.10.09 р. № 0007512360/3 про визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі основного платежу 1491450 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 1491459 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про наступне.

Відчуження акцій, емітованих ВАТ ”Гідробетон” було здійснено на підставі договору обміну цінних паперів від 23.08.07 р. № 32-1-07/Б43, укладеному позивачем по справі із ТОВ ”СТОК” та ТОВ ”ФТІ”.

Предметом договору є цінні папери, кожна із сторін є продавцем тих цінних паперів, які дає в обмін, та покупцем тих цінних паперів, які отримує. За даним договором позивач по справі надає для обміну ТОВ ”ФТІ” пакети цінних паперів на загальну суму 43999900 грн., до складу яких входив, зокрема, пакет акцій, емітованих ВАТ ”Гідробетон”, договірною вартістю 5965800 грн., а також акції інших емітентів на загальну договірну вартість 38034100 грн.

Згідно умов договору ТОВ ”ФТІ” набував у власність цінні папери, які передавались позивачем. Право власності на цінні папери у позивача виникали з моменту їх перереєстрації на його ім’я у Реєстратора. Право власності на цінні папери ТОВ ”ФТІ” виникало з моменту їх зарахування на його рахунок у цінних паперах у Зберігача. Термін дії договору –з моменту його підписання до 07.09.07 р.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що цінним папером є документ, який засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Відповідач зазначає у запереченні, що операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду та оподатковуються у спеціальному порядку. Відповідно із підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України ”Про цінні папери та фондовий ринок” цінні папери це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно з частиною 10 статті 6 Закону України ”Про цінні папери та фондовий ринок” реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435- IV об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

На думку відповідача, в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР, позивач не включив до валового доходу суму 5965800 грн., яка отримана ним у звітному податковому періоді у вигляді доходів з інших джерел, а саме, у вигляді вартості безкоштовно отриманої від ТОВ ”ФТІ” частини пакету цінних паперів, емітованих ТОВ ”Фінтехнології”, за договором від 23.08.07 р. № 32-1-07/Б43, як компенсація вартості пакету акцій, емітованих ВАТ ”Гідробетон” в зв’язку з тим, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.07 р. по справі № А8/181-07:

- визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ ”Гідробетон”;

- визнано недійсними установчі документи ТОВ ”Гідробетон” з моменту їх реєстрації та свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі

- визнано недійсним запис про державну перереєстрацію ВАТ ”Гідробетон”;

- визнано недійсними установчі документи ТОВ ”Гідробетон” з моменту їх реєстрації, свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі та визнано недійсним запис про його державну перереєстрацію;

- визнано недійсними установчі (статутні) документи ВАТ ”Гідробетон” з моменту їх реєстрації та свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі;

- визнано недійсною реєстрацію випуску акцій ВАТ ”Гідр бетон” з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів.

- визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ ”Гідробетон” з моменту його видачі;

- припинено юридичну особу ВАТ ”Гідробетон”.

Відповідач вважає, що відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Тому, на його думку акції ВАТ ”Гідробетон” не можуть бути об’єктами цивільних прав, оскільки не відповідають терміну цінні папери, який встановлено чинним законодавством.

Згідно пункту 1.23 статті 1 Закону № 334/94-ВР безоплатно надані товари (роботи, послуги) це товари, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Згідно з пунктом 1.31 статті 1 Закону № 334/94-ВР продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Відповідно із пунктом 1.6 статті 1 цього ж Закону, товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону.

Згідно підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об’єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР визначено, що під терміном витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, яка сплачена платником податку продавцю цінних паперів.

Підпунктом 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР визначено, що під терміном доходи слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів.

На підтвердження своєї точки зору відповідач у запереченні посилається на лист ДПА України від 23.06.08 р. № 12642/7/35-3017 ”Про перевірки суб’єктів господарювання, які проводили операції з технічними акціями та іншими корпоративними правами” зазначила, що при встановленні під час перевірок суб’єктів господарської діяльності використання ними у операціях з торгівлі цінними паперами акцій та/або інших корпоративних прав, емітованих підприємствами, щодо яких припинилася діяльність емітента (про що до Єдиного державного реєстру внесено запис, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій з моменту внесення Інформації про них до Загального реєстру випуску акцій з моменту їх видачі, у таких суб’єктів господарської діяльності відсутні законні підстави для оподаткування таких операцій на підставі підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР. Сума коштів або вартість майна, отримана, внаслідок відчуження таких акцій та/або корпоративних прав, відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону повинна включатись до складу валового доходу як доходи з інших джерел. У разі якщо такі акції та/або інші корпоративні права на момент перевірки обліковуються на балансі підприємства, а сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) при їх отриманні, включена до складу витрат на придбання цінних паперів, такі витрати підлягають зменшенню, починаючи з податкового періоду, коли такі акції та/або інші корпоративні права за судовим, рішенням, або у випадках, передбачених законодавством, втратили статус об’єктів цивільних прав.

З огляду на вищевикладене відповідач зробив висновок, що позивачем по справі не включена до валового доходу сума 5965800 грн., яка була отримана ним у III кварталі 2007 р. у вигляді доходів з інших джерел, а саме, у вигляді вартості отриманої від ТОВ ”ФТІ” частини пакету цінних паперів, емітованих ТОВ ”Фінтехнології” за договором від 23.08.07 р. № 32-1-07/Б43, як компенсація вартості належного позивачу пакету акцій, емітованих ВАТ ”Гідробетон”. Враховуючи наявність постанови господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.07 р. по справі № А8/181-07, якою скасовано державну реєстрацію ВАТ ”Гідробетон” з моменту реєстрації, перевіряючі в Акті перевірки зробили висновок про безкоштовне одержання скаржником частини пакету інвестиційних сертифікатів на суму 5965800 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги виходячи з того, що скасування реєстрації акцій відбувається не після набрання чинності відповідним рішенням суду, а після прийняття відповідного рішення про скасування реєстрації випуску акцій Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, оприлюднення цього рішення в офіційних друкованих виданнях, внесення відповідних змін до загального реєстру випуску цінних паперів та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, враховуючи пояснення представників сторін та третіх осіб, суд вважає висновки відповідача помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 92 Конституції України система оподаткування, податки і збори визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом в Україні, який визначає порядок нарахування та сплати податку з прибутків підприємств є Закон № 334/94-ВР.

Статтею 7 цього Закону передбаченого оподаткування операцій особливого виду до яких відповідно до пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР відноситься оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Таким чином, оподаткування фінансових операцій з цінними паперами регулюється спеціальними нормами, передбаченими пунктом 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР, а тому застосування до даної фінансової операції загальних правил визначення валових доходів, передбачених в тому числі підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, на який в Акті перевірки посилається відповідач, є помилковим.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР передбачено визначення валового доходу з інших джерел, про які не йде мова в інших нормах цього Закону. Операції з цінними паперами, в тому числі договір обміну цінними паперами не може відноситися до інших джерел, оскільки оподаткування даного виду операцій прямо передбачено пунктом 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР.++++

Як видно з предмету договору обміну цінних паперів від 23.08.07 р. № 32-1-07/Б43, укладеного між позивачем, в інтересах якого діяв повірений ТОВ ”Сток”, та ТОВ ”ФТІ”, позивач передав у власність ТОВ ”ФТІ” пакет цінних паперів на загальну суму 43999980,1 грн., серед яких були прості іменні акції ВАТ ”Гідробетон” на загальну суму 5965800 грн. В свою чергу, ТОВ ”ФТІ” передавало у власність позивача інвестиційні сертифікати, емітовані ТОВ ”Фінтехнології” (пайовим венчурним інвестиційним фондом ”Інвестпроект” недиверсифікаційного виду закритого типу) на загальну суму 43999980,1 грн.

Відповідно пункту 2.2.1 договору обміну цінних паперів перереєстрація прав власності на цінні папери здійснюється у депозитарній системі обліку цінних паперів згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.06 р. № 999.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору обміну цінних паперів позивач зобов’язався здійснити поставку цінних паперів на рахунок ТОВ ”ФТІ” у Зберігача ТОВ ”Джером секьюритиз” протягом трьох днів з дати укладення договору, а ТОВ ”ФТІ” зобов’язано забезпечити отримання цінних паперів з рахунку позивача на свій рахунок у Зберігача ТОВ ” Джером секьюритиз ”.

Правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні визначені Законом України ”Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (надалі - Закон про Депозитарну систему) та Положенням про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.06 р. № 999.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону про Депозитарну систему у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону про Депозитарну систему підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі –виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до глави 2 Положення про Депозитарну систему, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.06 р. № 999, обслуговування операцій з цінними паперами на рахунку у цінних паперах здійснюється депозитарними установами. Кожна депозитарна операція проводиться депозитарною установою на підставі документів, визначених пунктом 1 глави 2 цього розділу, і закінчується складанням звіту та/або інформаційного повідомлення про її виконання. Звітом про виконання депозитарної операції може бути виписка або довідка з рахунку в цінних паперах, якщо це встановлено відповідним договором (договір про відкриття рахунку в цінних паперах, депозитарний договір, договір про обслуговування емісії цінних паперів).

З вищенаведеного вбачається, що вчинення та виконання правочинів, пов’язаних з переходом прав власності на цінні папери, а також документальне підтвердження таких правочинів регламентується спеціальним законодавством та має низку особливостей, характерних виключно для обігу цінних паперів.

23.08.07 р. на виконання умов договору обміну позивач надав Зберігачу ТОВ ”Джером секьюритиз” розпорядження про списання зі свого рахунку 1200000 штук простих іменних акцій ВАТ ”Гідробетон” для зарахування їх на рахунок у цінних паперах ТОВ ”ФТІ”.

23.08.07 р. розпорядження від 23.08.07р. № 2/382/2 було повернуто зберігачем ТОВ ”Джером секьюритиз” з відміткою про виконання депозитарної операції. На підтвердження переходу права власності на прості іменні акції ВАТ ”Гідробетон” Зберігач надав виписку з рахунку в цінних паперах про обіг цінних паперів, в якій відображена операція списання акцій ВАТ ”Гідробетон” з рахунку позивача, та виписку про залишки на рахунку в цінних паперів, згідно якою з 23.08.07 р. позивач не має у власності простих іменних акцій ВАТ ”Гідробетон”.

Таким чином на момент відчуження акцій ВАТ ”Гідробетон”, зазначені цінні папери вільно обертались у депозитарній системі України без будь-яких обмежень. Позивач отримав всі документи, які згідно діючого законодавства України підтверджують продаж (відчуження) саме акцій - розпорядження про списання цінних паперів від 23.08.07 р. № 2/382/2 з відміткою Зберігача, виписку про обіг цінних паперів на рахунку в цінних паперах № 005017 та виписку про залишки на рахунку від 23.08.07 р.

На думку суду, позивач правомірно включив до доходів окремого обліку цінних паперів доходи, які були отримані ним від продажу акцій, що відповідає вимогам пункту7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР. Позивач мав право застосувати до операції з відчуження простих іменних акцій ВАТ ”Гідробетон” зазначену норму лише у тому випадку, якщо мав первинні документи, що підтверджують обіг цінних паперів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від спеціально уповноваженої організації –Зберігача ТОВ ”Джером секьюритиз” повний комплект документів, який засвідчує перехід права власності на прості іменні акції ВАТ ”Гідробетон” від позивача до ТОВ ”ФТІ”.

Відповідно до статті 2 Закону України ”Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою гарантування прав власності на цінні папери; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 3 цього ж Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у формі створення системи захисту прав інвесторів та контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України, статті 111 Цивільного кодексу України та статті 36 Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про ліквідацію суб’єкта господарювання, відносини, які існували між ліквідованим емітентом і акціонером, втрачаються і акції втрачають статус цінних паперів.

Суд зазначає, що зовсім інша ситуація та наслідки виникають при прийнятті судом рішення про визнання недійсним державної реєстрації суб’єкта господарювання.

Стаття 38 Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” визначає порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи. Згідно зазначеній статті на виконання рішення суду орган реєстрації зобов’язаний створити ліквідаційну комісію, яка здійснює ліквідаційну процедуру, передбачену чинним законодавством України протягом певного часу. Отже, до набрання судовим рішенням законної сили, для всіх третіх осіб зазначене підприємства залишається учасником господарських відносин до затвердження ліквідаційного балансу та внесення запису до ЄДР. Зокрема, продовжують існувати відносини між емітентом та акціонерами, які мають право на отримання майна емітента, яке залишиться після задоволення вимог кредиторів.

Аналогічна процедура існує і при виконанні рішення суду в частині визнання недійсною реєстрації випуску акцій.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.98 р. № 222, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструючого органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Відповідно до пункту 13 розділу 2 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.06 р. № 999 наказ (виконавчий лист) суду є підставою для проведення зберігачем безумовної операції як по списанню акцій, державна реєстрація яких визнана недійсною, так і для блокування акцій. Наявність рішення суду про скасування випуску акцій ВАТ ”Гідробетон”, яке набрало законної сили не може бути виключною підставою для неможливості здійснювати цивільно-правові договори з такими акціями до того часу, коли відповідне рішення ДКПЦФР про зупинення обігу даних акцій не буде офіційно опубліковане. У іншому випадку дії зберігача будуть прямо порушувати чинне законодавство України, що регулює обіг цінних паперів.

Таким чином, суд вважає, що оскільки на момент здійснення господарської операції обміну простих іменних акцій обіг акцій ВАТ ”Гідробетон” не був ні зупинений, ні скасований, зазначені акції були в обігу та засвідчували відносини між емітентом та акціонерами.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки підстав, визначених цією статтею, щодо правочину, здійсненого позивачем і ТОВ ”ФТІ” не існує, то договір від 23.06.07 р. № 32-1-07/Б43 є чинним.

Отже позивач правомірно включив в дохід, отриманий від реалізації акцій ВАТ ”Гідробетон” до доходів окремого обліку цінних паперів відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР.

Крім того, судом з’ясовано, що дані операції вже були предметом дослідження при проведенні планової перевірки підприємства позивача по справі за період з 01.07.07 р. по 30.06.08 р. і за результатами якої був складено акт від 14.11.08 р. за № 1028/38/32573503, в якому відповідач своїми висновками визнав правомірним оподаткування даної операції відповідно до пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР, хоча на той час вже була чинною постанова господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.07 р. по справі № А8/181-07 і вона була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади. На теперішній час результати цієї перевірки не скасовані, а тому є чинними.

Таким чином, суд встановив, що донарахування позивачу зобов’язання по податку на прибуток підприємств за основним платежем 1491450 грн. Та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1491450 грн. є безпідставним.

Такий висновок суду, зокрема, обґрунтовується поясненнями ТОВ ”Джером секьюритиз” та ТОВ ”Сток” залучених до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача.

Із пояснень ТОВ ”Джером секьюритиз” вбачається наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ ”Джером секьюритиз” (надалі - Зберігач) є професійним учасником фондового ринку – депозитарною установою, а саме здійснює депозитарну діяльність: діяльність зберігача цінних паперів.

Свою діяльність Зберігач здійснює у відповідності до закону України ”Про цінні папери та фондовий ринок”, ”Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” та Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17.10.06 р. № 999.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17.10.06 р. № 999, депозитарні установи (в тому числі зберігачі) для здійснення депозитарної діяльності виконують такі функції:

- зберігання цінних паперів;

- обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

- обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Позивач по справі та ТОВ ”ФТІ” були клієнтами Зберігача (депонентами).

23.08.07 р. до Зберігача від позивача надійшли документи для проведення операції по цінним паперам, що містилися на рахунку депонента.

Так як депонентом –контрагентом було ТОВ ”ФТІ”, клієнт Зберігача, то останній відповідно до пункту 17 Глави 2 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.06 р. № 999 повинен був здійснити операцію переказу цінних паперів.

Розпорядження на виконання операції переказу від 23.08.07 р. № 2/383/1 відповідало вимогам законодавства щодо його складання та внутрішнім документам зберігача, кількість цінних паперів, призначена для переказу, була достатньою для здійснення операції. Цінні папери, перелік яких зазначався в розпорядженні, обмежені в обігу не були, оскільки відповідно до пункту 18.1 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.06 р. № 999 не було жодної з підстав, таких як, застави, виконання безумовної операції, виставлення цінних паперів на продаж на організаторі торгівлі, гарантії, задля блокування зберігачем цінних паперів, вказаних в розпорядженні.

Відповідно до пункту 18.2 глави 2 розділу 5 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.06 р. № 999, безумовна операція щодо блокування всіх наявних у депозитарному обліку депозитарної установи цінних паперів окремого емітента на рахунках у цінних паперах депонентів може здійснюватися зберігачем на підставі:

- розпорядження депозитарію про проведення облікової операції щодо блокування;

- копії постанови уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді зупинення розміщення (продажу) та обігу цінних паперів.

Відповідні документи до Зберігача не надходили.

Договір обміну цінних паперів був укладений із участю торговця цінними паперами. Тому, відповідно до пункту 9 глави 2 розділу 5 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.06 р. № 999, у Зберігача не було законних підстав для відмови в узятті до виконання розпорядження. В результаті чого Зберігачем було виконано операцію переказу цінних паперів, а саме переведено з рахунку позивача з поміж інших цінних паперів, вказаних в розпорядженні, і прості іменні акції ВАТ ”Гідробетон” у кількості 1200000 штук перейшли на рахунок ТОВ ”ФТІ”.

27.10.08 р. Зберігач отримав від депозитарія ВАТ ”Міжрегіональний фондовий союз” розпорядження № 5/2710-08 про здійснення безумовної операції списання цінних паперів емітента ВАТ ”Гідро бетон” з рахунків депонентів в зв’язку з анулюванням випуску акцій емітента ВАТ ”Гідро бетон” Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

27.10.08 р. Зберігач здійснив безумовну операцію (без розпорядження депонента) списання простих наявних іменних акцій ВАТ ”Гідро бетон” на рахунках своїх депонентів, в тому числі і ТОВ ”ФТІ”.

Із пояснень представника ТОВ ”Сток” вбачається наступне. В серпні 2007 р. до ТОВ ”Сток”, як до професійного учасника ринку цінних паперів, а саме особи, яка має ліцензію на Професійну діяльність на ринку цінних паперів: діяльність по випуску та обігу цінних паперів, звернувся позивач по справі з метою укладання від імені останнього договору обміну цінних паперів.

23.08.07 р. між ТОВ ”Сток” та позивачем по справі був укладений договір доручення на обмін цінних паперів № 32-07/Б42, відповідно до якого останній доручив ТОВ ”Сток” вчинити наступні юридичні дії: надати послугу з обміну цінних паперів, а саме —укласти від імені та за рахунок позивача договір обміну цінних паперів з ТОВ ”ФТІ”. При цьому, цінними паперами, які позивач надавав для обміну не мали будь яких обмежень.

Відповідно до чинного законодавства, керуючись Правилами (умовами) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.06 р. № 1449 ТОВ ”Сток” 23.08.07 р. уклало відповідний договір обміну цінних паперів № 32-1-07/Б43, виступивши від імені позивача в якості повіреного.

При укладанні договорів доручення на обмін цінних паперів від 23.08.07 р. № 32-07/Б42 та обміну цінних паперів від 23.08.07 р. 32-1-07/Б43 ТОВ ”Сток” виходило з того, що цінні папери, які надавалися для обміну нікому не відчуджені, під арештом та в заставі не знаходилися, не були спірним майном, не обтяжені іншими зобов’язаннями, в тому числі не були віддані в управління третім особам та сторони мали необхідні повноваження щодо розпорядження такими цінними паперами.

На підтвердження чого, ТОВ ”Сток” запросило у сторін для ознайомлення виписку про залишки на рахунку в цінних паперах та сертифікати цінних паперів.

Крім того, ТОВ ”Сток” пересвідчилося, що за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які містилися на її офіційному сайті, цінні папери, які надавалися для обміну, не обмежені в обігу, а їх випуск не скасовано.

Таким чином, ТОВ ”Сток” виконало усі умови договору доручення на обмін цінних паперів від 23.08.07 р. №32-07/Б42 із дотриманням вимог діючого законодавства. Жодних підстав для відмови у виконанні вищезазначених договорів станом на 23.08.07 р. у ТОВ ”Сток” не існувало.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ”Інтеріор” - задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 12.03.09 р. № 0007512360/0, від 25.05.09 р. № 0007512360/1, від 21.07.09 р. № 0007512360/2 та від 01.10.09 р. № 0007512360/3 прийняті державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва про визначення товариству з обмеженою відповідальністю ”Інтеріор” податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі основного платежу 1491450 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 1491459 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Інтеріор” (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 19, код ЄДРПОУ 32573503, б/р 2600131007181 в АКБ ”Юнекс”, МФО 322539) судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

12.02.2010 р.