Ухвала суду № 87519019, 12.02.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2845/19

Провадження № 2/541/333/2020

У Х В А Л А

12 лютого 2020 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

- головуючого – судді Андрущенко-Луценко С.В.,

- при секретарі Калініченко Л.О.

при підготовчому судовому розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Друга Миргородська державна нотаріальна контора, відділ Реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради, про продовження строку на прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

В моєму провадженні перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне Управління Держгеокадастру у Полтауській області, Друга Миргородська державна нотаріальна контора, відділ Реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради про продовження строку на прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності.

Суддею головуючим по справі заявлено собі самовідвід з підстав наявності із представником відповідача адвокатом Сидоренко Ю.В. неприязних відносин, що пов`язані з його попередньою роботою на посаді судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Москаленко М.П. не висловив заперечень проти задоволення самовідводу судді головуючого по справі.

Відповідач ОСОБА_2 при розгляді заяви про самовідвід судді головуючого по справі послався на розсуд суду.

Представник відповідача адвокат Сидоренко Ю.В. вказав, що він не має неприязних відносин до судді головуючого по справі, та що відношення судді головуючого по справі до нього, як до представника відповідача, не повинно впливати на позицію судді стосовно сторін при розгляді справи по суті.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З положень, викладених в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», вбачається, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Право позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (справи «Бєлілос проти Швейцарії» та «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд (справи «Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

За викладених обставин, з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи безстороннім судом та запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ`єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи по суті та законності постановленого судового рішення у справі, а тому вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 39,40, 41, 259, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву про самовідвід судді Андрущено-Луценко С.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Друга Миргородська державна нотаріальна контора, відділ Реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради про продовження строку на прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності, - задовольнити.

Справу передати керівнику апарату Миргородського міськрайонного суду для вирішення питання щодо її подальшого авторозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко