Ухвала суду № 87518628, 11.02.2020, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1969/19

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2020 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Стасенка Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Рассказової М.М.,

прокурора Савчука С.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників адвокатів Кравченко С.В., Августінова О.М.,

потерпілої ОСОБА_3 ,

представника потерпілих адвоката Шуляк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110120000331 від 07 червня 2019 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирча Бородянського району Київської області, громадянина України, неодруженого, який проживає в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мирча Бородянського району Київської області, громадянина України, одруженого, який проживає в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно дообвинувального акта, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються втому,що 06червня 2019 року,приблизно,о 15-йгодині,в с.Мирча Бородянського району Київськоїобласті вони,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння,за адресою:вул.Центральна,68,побачили якпо автодорозі,що розташовананедалеко відвказаного домоволодіння,з с.Тальське внапрямку с.Мирча,рухається автомобіль"ВАЗ-2121",реєстраційний номер НОМЕР_1 ,за кермомякого знаходився ОСОБА_3 .

В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , 06 червня 2019 року, приблизно, о 15-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, підбігли до автомобіля "ВАЗ-2121", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по проїжджій частині вул. Центральної в с. Мирча Бородянського району Київської області, за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , і, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_2 цілеспрямовано та умисно, через опущене скло водійських дверцят наніс ОСОБА_3 один удар рукою в голову, а обвинувачений ОСОБА_1 , витягнувши ОСОБА_3 з автомобіля "ВАЗ-2121", реєстраційний номер НОМЕР_1 , підвів його до капоту та, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи ОСОБА_3 рукою за голову, декілька раз ударив його головою об капот автомобіля "ВАЗ-2121", в результаті чого ОСОБА_3 впав на землю. В подальшому ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та, піднявши його за одяг, наніс йому ще один удар правою рукою в ліву частину обличчя.

Після цього, ОСОБА_1 заштовхав ОСОБА_3 до автомобіля "ВАЗ-2121", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та повіз в бік лісосмуги с. Мирча Бородянського району Київської області, що неподалік вул. Центральної.

В подальшому, 06 червня 2019 року, о 15-й годині, продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на території лісосмуги с. Мирча Бородянського району Київської області, неподалік вул. Центральної, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 удар кулаком в праве плече, а ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удар рукою в ліву частину обличчя, після якого ОСОБА_3 втратив свідомість.

Таким чином,обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми умиснимипротиправними діямив сукупностіспричинили потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження-множинні синці:по заднійповерхні лівогоплеча всередній таверхній третинах,по внутрішнійповерхні всередній третиніна тліякого двакосо-горизонтальнихсадна;по зовнішнійповерхні лівогостегна всередній третині,по переднійповерхні правогоплеча таплечевого суглобу(три),по внутрішнійповерхні правогоколінного суглобу,по заднійповерхні грудноїклітки справата зліва;садна:по переднійповерхні правогоколінного суглобу,на тильнійповерхні правоїкисті впроекції другоїп`ястковоїкістки,по переднійповерхні грудноїклітки злівав проекції5-6ребер попередньо-паховійлінії,які відносятьсядо категоріїлегких тілеснихушкоджень уживих осіб,а такожтілесне ушкодження-закриту черепно-мозковутравму увигляді:синців лівогоока тапотиличної ділянкисправа;крововиливів підтверду мозковуоболонку злівазагальним об`ємом,приблизно,80см3(клінічно),під м`якумозкову оболонкуобох півкуль;ділянки забоюголовного мозкуправої лобноїта скроневоїчасток,яка відноситьсядо категоріїтяжких тілеснихушкоджень,за критеріємнебезпеки дляжиття таперебуває впричинно-наслідковомузв`язкуз настаннямсмерті ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 вреанімаційному відділенніБородянської ЦРЛ.

За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 22 липня 2019 року до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 17 вересня 2019 року, а за ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року ухвала слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 22 липня 2019 року була скасована і до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 вересня 2019 року.

За ухвалоюпідготовчого судовогозасідання Бородянськогорайонного судуКиївської областівід 10вересня 2019року обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 листопада 2019 року.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від31жовтня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 грудня 2019 року.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від16грудня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 лютого 2020 року.

В судовому засіданні прокурор Савчук С.В. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який є тяжким, і, усвідомлюючи, що в разі визнання його судом винуватим у вчиненні вказаного злочину йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, він може переховуватися від суду, оскільки відразу після вчинення злочину залишив місце свого проживання, крім того, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також у разі непродовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, він матиме змогу впливати будь-якими методами, у тому числі залякуванням, на потерпілих, свідків з метою надання ними неправдивих показів, оскільки ОСОБА_1 з ними проживає в одному селі. Крім того, не виключається можливість виклику в судове засідання експерта у вказаному кримінальному провадженні, з метою його допиту для роз`яснення висновку, що свідчить про наявність ризику, який полягає в тому, що він може незаконно впливати на експерта в цьому кримінальному провадженні. Також не перебуваючи під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 матиме змогу іншим чином перешкоджати встановленню обставин, що мають значення для кримінального провадження з метою уникнути кримінальної відповідальності, а тому менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Кравченко С.В., яка заперечувала проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав думку свого захисника, думки представника потерпілих адвоката Шуляк Ю.Л. і потерпілої ОСОБА_3 , які підтримала клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Суд вважає, що в даному випадку продовження строку утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який під час досудового розслідування залишив місце свого проживання та переховувався від органів досудового розслідування, обвинувачується у вчиненні злочину в стані алкогольного сп`яніння, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнути кримінальної відповідальності, і застосування більш м`яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам, а тому суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в межах двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визнавати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, який спричинив смерть людини.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Савчука С.В. задовольнити.

Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 10 квітня 2020 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.

Головуючий-суддяГ.Стасенко