
Справа №359/410/20
Провадження №1-кп/359/292/2020
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 лютого 2020 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Вознюка С.М.,
при секретарі Пугач Д.О.,
за участю прокурора Динника Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Столяра О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100001969, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коритно-Забузьке, Вільшанського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України за наступних обставин.
Так, 04.12.2019 року, приблизно з 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 перебував на території ТОВ «Бориспіль-Агропром», на своєму робочому місці, що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Перегуди, вул. Центральна (Леніна), 65, де виконував будівельні роботи на колісному тракторі марки «Беларус-892», д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 року випуску, що належить вказаному підприємстві.
Цього ж дня приблизно о 18 годині 00 хвилин, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме вищевказаним колісним трактором марки «Беларус-892».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння транспортним засобом, а саме вищевказаним колісним трактором, ОСОБА_1 , перебуваючи на території ТОВ «Бориспіль-Агропром», що розташована за вищевказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, що його дії носять незаконний та протиправний характер, а також те, що він протиправно обертає чуже майно на свою користь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, та охорона, яка знаходиться на виїзді з території вищевказаного товариства відсутня, сів за кермо вказаного трактора, на якому виїхав за територію ТОВ «Бориспіль-Агропром» до автодороги, що розташована неподалік вищевказаного товариства.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння транспортним засобом, а саме вищевказаним трактором, за допомогою Інтернет сайту «ОLX» викликав евакуатор, на який в подальшому був переміщений вищевказаний транспорт та яким у подальшому ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ТОВ «Бориспіль-Агропром» код ЄРДПОУ 37905262 майнової шкоди на загальну суму 164 206 (сто шістдесят чотири тисячі двісті шість) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 289 КК України.
Доказами вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 є його особисті покази, надані ним у судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, його захисника та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого, а саме: допиту інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу та місця скоєння злочину).
В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Зазначив, що повністю відшкодував завдані збитки, у зв`язку з чим потерпіла сторона не має матеріальних претензій до нього.
Показав, що дійсно на початку грудня 2019 року, у зв`язку з наявною у нього заборгованістю по кредитах, сімейними обставинами, що склались, відсутністю коштів, несвоєчасною виплатою заробітної плати, у нього виник умисел на викрадення та подальший продаж трактору, яким він керував. З цього приводу, він зателефонував до навантажувача, якого знайшов на інтернет сайті, та зазначив про необхідність транспортування трактору за місцем свого проживання до с. Коритно-Забуське, що і було вподальшому зроблено. На наступний день він повідомив про ці обставини керівництво підприємства і вони вже займались поверненням трактору на підприємство. Зазначив, що він дійсно зробив такі дії щодо викрадення трактору, згоду та дозвіл від керівництва підприємства на такі дії він не отримував. Потім шкодував про свій вчинок, та відпрацював заборгованість щодо матеріальних витрат пов`язаних з транспортуванням трактору до місця роботи. Після цього його було звільнено.
Крім показів обвинуваченого, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, та про речові докази у провадженні.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
Зміни обвинувачення прокурором та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.
Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання мінімального покарання обвинуваченому, визначеного санкцією ч. 1 ст. 289 КК України.
Так, санкцією ч.1 ст. 289 КК України передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є тяжким.
За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.
З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
Щодо наявності пом`якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. В той же час, суд не приймає до уваги покази обвинуваченого щодо вчинення ним злочину у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, зважаючи на відсутність таких доказів та ненадання їх стороною захисту.
Обвинувачений раніше не судимий, за місцем роботи, незважаючи на викрадення транспортного засобу, характеризувався виключно з позитивної сторони, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався.
За місцем проживання ОСОБА_1 характеризуються позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, в той же час офіційно не працевлаштований у зв`язку зі звільненням.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.
Також, судом не встановлено підстав для застосування положення ст. 69 КК України.
З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді мінімального розміру штрафу, визначеного санкцією кримінального закону.
Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні, про них не зазначив і прокурор.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 обирався у вигляді домашнього арешту та підлягає зміні на особисте зобов`язання до набрання вироком суду законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд, -
у х в а л и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 , зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: НОМЕР_3 ; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний термін з моменту вступу вироку в законну силу.
Речові докази, після набрання вироком суду законної сили, а саме: колісний трактор марки «Беларус-892», д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 року випуску, що переданий на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Бориспіль-Агропром» Бойку А.П . , - залишити в користуванні ТОВ «Бориспіль-Агропром».
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили змінити з домашнього арешту на особисте зобов`язання з покладення обов`язків, а саме: повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання, з`являтись до суду на вимогу, повідомляти суд про зміну засобів зв`язку.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя С.М.Вознюк
Судове рішення № 87518620, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 07.02.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/410/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: