Постанова № 8751801, 01.03.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-879/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М.,

при секретарі - Вітковській Т.С.

з участю представників позивача Галіцького Г.І.

Полонського В.Л.

представників відповідача Мосійчука О.В.

Гречковської Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" /надалі - позивач/ звернулось до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 24.12.2008 р. N 0002592301/1, згідно з яким позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 836108 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 556854 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 279254 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення податкового кредиту за лютий 2009 року на суму 556854 грн. за господарською операцією з придбання газу природного, вказує на те, що податковий кредит сформований відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі належно оформленої податкової накладної, виданою ТОВ "Газпрофі"; товар фактично отриманий з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, оплачений позивачем повністю грошовими коштами шляхом безготівкового розрахунку, витрати з придбання товару підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку та щодо яких у податкового органу не було зауважень при перевірці.

Крім того, підтримуючи позов, представник позивача зазначає, що при розгляді скарги в порядку адміністративного оскарження відповідачем 16.12.2009 року був складений акт № 8010/23-1/34586446/0100 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Полісся ГазЕнерго", в якому було зазначено, що завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2009 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Газпрофі" не підтверджено.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивачем всупереч пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включені до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, згідно з податковою накладною, виданою контрагентом позивача ТОВ "Газпрофі", який не задекларував належним чином податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ " Полісся газЕнерго", а тому останнє не мало право відносити суми ПДВ до податкового кредиту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:

Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проведено документальну виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся ГазЕнерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.09.2006 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки N 6722/23-1/34586446/0101 від 8.10.2009 р.

На підставі зазначеного акта перевірки, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 р. N 0002592301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 836108 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 556854 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 279254 грн.

Не погоджуясь з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку начальнику ДПІ у м. Житомирі.

На підставі скарги позивача була призначена і проведена виїзна позапланова документальна перевірка з 10.12.2009 р. по 14.12.2009 р.ТОВа "Полісся ГазЕнерго", про що свідчить акт перевірки № 8010/23-1/34586446/0100 від 16.12.2009 р.

Під час проведення перевірки контролюючим органом був зроблений висновок про те, що ТОВом "Полісся ГазЕнерго" порушень, вказаних в акті перевірки N 6722/23-1/34586446/0101 від 8.10.2009 р., а саме завищення податкового кредиту на 558507 грн. за лютий 2009 р. та заниження на 558507 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Газпрофі" не підтверджено.

Не зважаючи на вказаний висновок, ДПІ у м. Житомирі відмовляє в задоволенні скарги і виносить нове податкове повідомлення-рішення N 0002592301/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 836108 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 556854 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 279254 грн.

Як вбачається з акта перевірки , підставою для визначення даного податкового зобов'язання був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягало у безпідставному, на думку податкового органу, включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, виданою ТОВ "Газпрофі" на загальну суму 558507 грн. за лютий 2009 року, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

Підставою для такого висновку було те, що відповідно до отриманої інформації по платниках в результаті автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності в сумі 558507 в лютому 2009 року та в сумі 558507 грн. у березні 2009 р. по взаємовідносинах платників ПДВ ТОВ "Полісся ГазЕнерго" та ТОВ "Газпрофі".

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Перевіркою було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.02.2009 року позивач придбав у ТОВ "Газпрофі" газ природній на загальну суму 2 792 533,63 грн., в т.ч. ПДВ 558506,73 грн.

ТОВ "Газпрофі" виписана податкова накладна N 50 від 28.02.2009 р. (ПДВ - 558506,73 грн.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені повністю у безготівковій формі на загальну суму в розмірі 2 792 533,63 грн., в тому числі ПДВ: 558506,73 грн., що встановлено та відображено податковим органом в акті перевірки та не заперечується сторонами.

Копією податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 р. ТОВ "Газпрофі", довідкою ТОВ "Газпрофі" та довідкою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 7.12.2009 р. № 869/2305/35001191 підтверджено, що ТОВ "Газпрофі" відобразило в податковому обліку результати господарських відносин з ТОВ "Полісся ГазЕнерго" і віднесло до податкового зобов'язання суми ПДВ, які були сплачені позивачем при придбанні газу природного.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон).

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 ст. 7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Фактичні обставини справи, як зазначалось вище, підтверджують реальне здійснення господарської операції та її відображення в податковому зобов'язанні контрагентом позивача - ТОВом "Газпрофі".

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

В даному випадку, видана та зазначена вище податкова накладна оформлена у відповідності до вимог наведеної норми, чого не заперечує відповідач.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону, як це зазначається у його пп. 7.2.4.

Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству дій контрагентів за угодами.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарської операції позивача з ТОВ "Газпрофі", сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також те, що видана позивачу податкова накладна належно оформлена продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит в сумі 558506,73 грн.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача спростовані належними документальними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

постановив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002592301/1 від 24.12.2009 року.

3. Відшкодувати ТОВу "Полісся ГазЕнерго" з Державного бюджету України 3,40 грн. понесених судових витрат.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

Повний текст постанови виготовлено: 02 березня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.