Постанова № 8751755, 22.02.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7594/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В.,

при секретарі - Новицькому Є.А., Господарчук І.В.,

за участю представників позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" <Текст >

до Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області <Текст >

про визнання нечинними податкових рішень,-

встановив:

ДП "Попільнянське лісове господарство" звернулося до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Попільнянському районі Житомирської області №0001432301/1 від 01.06.2009р. (№0001432301/1 від 24.06.2009р., №0001432301/2 від 27.08.2009р., №0001432301/3 від 04.11.2009р.) в частині залишеного без змін податкового зобов"язання в сумі - 182750,00грн., у тому числі основного платежу з податку на прибуток - 121833,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 60917,00грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції визначається за контрактною вартістю, а не за загальною митною вартістю, яка визначається митним органом виключно для митних цілей, тому вважає, що не допускав порушення вимог пп. 7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Крім того, позивач вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням законодавчо визначеної процедури в частині порядку обчислення зобов"язань позивача за непрямими методами та в частині безпосередньо прийняття таких рішень, застосованих на підставі непрямих методів. Також зазначає, що порушення, встановлені актом перевірки та на підставі яких позивачу визначені податкові зобов"язання в сумі 182750,00грн. не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Про причини неявки не повідомив. Заперечення на позовну заяву не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що працівниками ДПІ у Попільнянському районі проведено планову виїзну перевірку ДП "Попільнянське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої було складено акт №220/23-01/13549845 від 14.05.2009 р. (далі - акт перевірки).

В акті перевірки було встановлено, що в порушення пп. п.5.1, ст.5, п.7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток з 01.01.07 р. по 30.06.08 р. на суму 341396 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Попільнянському районі прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001432301/0 від 01.06.2009 р., яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 341396,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141475,00 грн.

В межах процедури адміністративного оскарження позивачем подавались скарги до ДПІ у Попільнянському районі, ДПА у Житомирській області та ДПА України. За наслідками розгляду повторної скарги позивача, рішенням ДПА у Житомирській області від 20.08.2009р. №15606/М-С/25-009 оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.06.2009 р. №0001432301/0 (від 24.06.2009 р. №0001432301/1) скасовано в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 219563 грн., штрафних санкцій в сумі 71584 грн. та залишено без змін в сумі 191724 грн. (основного платежу - 121833грн. та штрафних санкцій - 69891 грн.), а повторну скаргу підприємства задоволено частково. На залишену без змін суму податкового зобов"язання відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001432301/2 від 27.08.2009 р..

Також, встановлено, що позивачем отримано лист від ДПА у Житомирській області від 02.10.2009р. №18588/М-С/25-009, яким внесено зміни до раніше прийнятого рішення (від 20.08.2009р. №15606/М-С/25-009) за наслідками якого визначено залишене без змін податкове зобов"язання в сумі 182750 грн. (121833 грн. основного платежу та 60917 грн. штрафної санкції). Рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА України від 30.10.2009 р. №11171/6/25-0515 податкове зобов"язання в сумі 182750 грн. залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення та 04.11.2009 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішеня № 0001432301/3 на вказану суму.

З акту вбачається, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що платником до валового доходу не включена різниця між вартістю відвантаженої неплатникам податку (на експорт) продукції за загальною фактурною вартістю товару та вартістю цієї продукції за звичайними цінами (за загальною митною вартістю) на загальну суму 487329 грн. Звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції визначена перевіркою на рівні загальної митної вартості, оскільки митною вартістю товарів, які переміщаються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного Кодексу України. Згідно чинного законодавства відомості про митну вартість товарі, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), введення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції є її загальною митною вартістю.

З висновками ДПІ у Попільнянському районі суд не погоджується враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України та ін.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Приписами п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни передбачений п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону, який має бути дотриманий.

Згідно із вказаною нормою для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Як видно із змісту вказаних норм, визначення розміру звичайних цін шляхом визначення її на рівні загальної митної вартості Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено.

Відповідно до п.п.1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно преамбули до Митного кодексу України, він спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, а тому не стосується оподаткування.

Виходячи з того, що відповідач не здійснив всіх необхідних дій по доведенню неправомірного використання підприємством договірної ціни, не довів дану обставину, тому не мав права на нарахування податкового зобов'язання в інший спосіб не передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов обгрунтований, а рішення ДПІ у Попільнянському районі є неправомірними та підлягають скасуванню в частині нарахування позивачу зобов"язання з податку на прибуток в сумі 182750 грн., в тому числі - 121833 грн. - основного платежу та 60917 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Позов задовільнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Попільнянському районі № 0001432301/0 від 01.06.2009 р., № 0001432301/1 від 24.06.2009 р., № 0001432301/2 від 27.08.2009 р., № 0001432301/3 від 04.11.2009 р. в частині нарахування Державному підприємству "Попільнянське лісове господарство" зобов"язання з податку на прибуток в сумі 182750 грн., в тому числі - 121833 грн. - основного платежу та 60917 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Відшкодувати Державному підприємству "Попільнянське лісове господарство" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 26 лютого 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.