Рішення № 87515578, 06.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3740/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Виконавчого комітету Люботинської міської ради, м.Люботин Харківської області, до Головного територіального управління юстиції у Харківський області, м.Харків, про стягнення 42776,47 грн, за участю представників:

позивача - Кондратенко О.С. (довіреність № 03-36/144 від 14.01.2020);

відповідача - Іванової Т.О. (довіреність № 7 від 16.01.2020);

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області 14.11.2019 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Харківський області, м.Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 42776,47 грн, у тому числі основного боргу в розмірі 21512,19 грн, пені в розмірі 21264,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договорів про відшкодування витрат за споживання природного газу для опалення приміщення № 04-08 від 06.12.2016, № 04-22 від 14.03.2017, № 04-06 від 11.01.2016, № 04-14 від 26.04.2017, № 04-25 від 23.09.2016 та приписів чинного законодавства, не було відшкодовано виконавчому комітету Люботинської міської ради витрати з газо- та водопостачання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2019 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2019, після усунення недоліків позовної заяви, позов Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 16.12.2019, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на пропуск відповідачем строку позовної давності щодо заборгованості, яка виникла у період з січня по квітень 2016 року за Договорами № 04-08; № 04-06 та № 04-25. Стосовно вимог про стягнення заборгованості, яка виникла у період з листопада по грудень 2016 року за вищевказаними договорами, відповідач зазначив, що за вказаний період позивачем не було надано відповідачу актів наданих послуг, у зв`язку з чим Головне територіальне управління юстиції у Харківській області було позбавлено можливості відповідно до чинного законодавства зареєструвати суму як кредиторську заборгованість в органах Державної казначейської служби України та здійснити оплату за відповідні послуги. Крім того, відповідач не погодився з розрахунком витрат за користування водою та водовідведенням, що підлягають відшкодуванню за Договором № 04-25 від 23.09.2016, оскільки, на думку відповідача, його проведено за критеріями, що не передбачені Договором. Щодо нарахування заборгованості за Договорами № 04-22 від 14.03.2017 та № 04-14 від 26.04.2017 про відшкодування витрат за споживання природного газу для опалення приміщення, а саме: за лютий 2017 та грудень 2017 року, відповідач вказує, що оплату за даними Договорами проведено в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Крім того, відповідач вважає необґрунтованими розрахунки штрафних санкцій (пені) та вважає, що вони не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності.

15.01.2020 Виконавчим комітетом Люботинської міської ради надано відповідь на відзив відповідача, в якому позивач зазначив, що відповідачем було вчинено дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, шляхом складання та підписання Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2017, а відповідно, відбулося переривання перебігу позовної давності та її перебіг почався заново. Отже, позивачем не порушено строк звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Позивач вважає належними доказами отримання відповідачем актів виконаних робіт підписані останнім Акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2017. Щодо необґрунтованості розрахунку відшкодування витрат за користування водою та водовідведенням, позивач зазначив, що його було здійснено виходячи з відповідних критеріїв, що застосовуються у разі відсутності в орендаря окремих приладів обліку споживання комунальних послуг. Відповідачем протягом всього часу орендних правовідносин з позивачем розрахунки проводилися за вказаним критерієм без будь-яких заперечень щодо їх необґрунтованості. Щодо заборгованості за Договорами № 04-22 від 14.03.2017 та № 04-14 від 26.04.2017 в сумі 2683,04 грн, позивач зазначив, що згідно з показниками лічильника, позивачу було додатково надано акт на оплату за постачання природного газу № 00005836 від 15.03.2017 від ТОВ "Харківгаз" за лютий у сумі 6225,08 грн. Також у грудні 2017 року позивачем був сплачений акт за постачання природного газу № 00017506 від 26.12.2017 в сумі 58516,35 грн, у зв`язку з чим позивачем було зроблені розрахунки для відшкодування цих витрат всім орендодавцям, у тому числі відповідачу. Проте, вказані акти залишилися не оплаченими тільки відповідачем.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.01.2020, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між виконкомом Люботинської міської ради Харківської області (позивач) та Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області (відповідач) було укладено Договори про відшкодування витрат за споживання природного газу для опалення приміщення № 04-08 від 06.12.2016, № 04-22 від 14.03.2017, згідно з якими позивач, як виконавець, взяв на себе зобов`язання проводити розрахунки з газопостачальною організацією за споживання природного газу для опалення приміщення по вул. Слобожанська, 24/1, загальною площею 71,26 кв.м, в якому розміщена Друга державна нотаріальна контора Харківського району, а Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, як замовник, зобов`язався відшкодовувати виконкому вказані витрати.

Також між сторонами було укладено Договори про відшкодування витрат за споживання природного газу для опалення приміщення № 04-06 від 11.01.2016, № 04-14 від 26.04.2017, за умовами яких виконком (виконавець) взяв на себе зобов`язання проводити розрахунки з газопостачальною організацією за споживання природного газу для опалення приміщення по вул. Слобожанська, 26, загальною площею 100,99 кв.м., де був розміщений Люботинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (замовник) зобов`язалося відшкодовувати виконкому вказані витрати.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 вказаних Договорів, виконавець щомісячно надає замовнику акти та рахунки по відшкодуванню витрат, а замовник зобов`язується проводи оплату за відшкодування витрат з надання послуг до 05 числа місяця, що слідує за місяцем надання послуг, на підставі актів виконаних робіт/послуг, а також самостійно забирати рахунки, акти на оплату та разом з виконавцем проводити акти звіряння. Виконавець має право стягнути прострочену заборгованість по договору у встановленому законом порядку.

Як вбачається з Актів виконаних робіт № 7 від 12.02.2016, № 18 від 22.03.2016, № 6 від 23.05.2016, № 22 від 21.11.2016, № 6 від 10.03.2016, № 6 від 20.04.2016, № 19 від 15.12.2016, № 35 від 20.12.2016, № 14 від 23.05.2016, № 23 від 21.11.2016, № 8 від 13.12.2016, № 42 від 23.12.2016, № 3 від 13.12.2016, № 1 від 10.03.2016, № 1 від 20.04.2016, № 37 від 23.12.2016, № 9 від 23.05.2016, № 14 від 15.12.2016, № 21 від 31.03.2017, № 17 від 31.03.2017, № 21 від 31.03.2017 (не повернено відповідачем), № 104 від 28.12.2017 (не повернено відповідачем), підписаних між виконкомом Люботинської міської ради та Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, виконавцем було в повному обсязі проведено розрахунки з газопостачальною організацією за споживання природного газу за 2016-2017 роки на загальну суму 20374,53 грн, однак замовником відшкодування вказаних витрат до теперішнього часу здійснено не було.

Відповідно до Договору про відшкодування витрат за водопостачання та водовідведення № 04-25 від 23.09.2016, укладеному між виконкомом Люботинської міської ради та Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, виконком (виконавець) взяв на себе зобов`язання проводити розрахунки з водопостачальною організацією за споживання води та водовідведення у приміщенні по вул. Слобожанська, 26, загальною площею 100,99 кв.м, де був розміщений Люботинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (замовник) - відшкодовувати виконкому вказані витрати.

Пунктами 3.1-3.3 вказаних договорів визначено, що виконавець щомісячно надає замовнику акти та рахунки по відшкодуванню витрат, а замовник зобов`язується проводити оплату за відшкодування витрат з надання послуг до 05 числа місяця, що слідує за місяцем надання послуг, на підставі актів виконаних робіт/послуг, а також самостійно забирати рахунки, акти на оплату та разом з виконавцем проводити акти звіряння. Виконавець має право стягнути прострочену заборгованість по договору у встановленому законом порядку.

Як вбачається з Актів виконаних робіт № 9 від 16.02.2016, № 23 від 29.02.2016, № 24 від 22.03.2016, № 9 від 20.04.2016, № 16 від 23.05.2016, № 5 від 22.06.2016, № 12 від 21.07.2016, № 10 від 23.08.2016, № 6 від 19.09.2016, № 11 від 21.10.2016, № 24 від 21.11.2016, № 21 від 19.12.2016, підписаних між виконкомом Люботинської міської ради та Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, виконавцем було в повному обсязі проведено розрахунки з водопостачальною організацією за споживання води та водовідведення за 2016 роки на загальну суму 1137,66 грн, однак замовником відшкодування вказаних витрат до теперішнього часу здійснено не було.

Відповідач проти наявності заборгованості за Договорами № 04-22 від 14.03.2017 та № 04-14 від 26.04.2017 в сумі 2683,04 грн заперечує, посилаючись на те, що оплату за даними Договорами проведено в повному обсязі.

Суд не приймає вищевказані доводи відповідача, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що між Виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області та газопостачальною організацією ТОВ "Харківгаз Збут" укладено договір на поставку природного газу від 26.01.2017, згідно з яким споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором. Передача обсягів газу від постачальника споживачеві у відповідному місяці оформлюється Актом приймання-передачі газу, який стає невід`ємною частиною цього договору.

З пояснень позивача та наданих відповідних доказів вбачається, що в лютому 2017 року, згідно з показниками лічильника, позивачу від ТОВ "Харківгаз" був додатково надано акт на оплату за постачання природного газу № 00005836 від 15.03.2017 за лютий у сумі 6225,08 грн, який був сплачений Виконавчим комітетом Люботинської міської ради у березні 2017 року. Також у грудні 2017 року, згідно показників лічильника, позивачем сплачено, згідно з актом за постачання природного газу № 00017506 від 26.12.2017, 58516,35 грн. У зв`язку з цим, позивачем зроблені розрахунки за відповідні місяці для відшкодування цих послуг всім орендарям, в тому числі відповідачу, про що свідчать акти наданих послуг № 21 від 31.03.2017, № 17 від 31.03.2017, № 21 від 31.03.2017, № 104 від 28.12.2017, які були передані для подальшої оплати всіма орендарями, але залишилися не оплачені тільки відповідачем.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем з відшкодування витрат за споживання природного газу та витрат за водопостачання та водовідведення склав 21512,19 грн.

При цьому, суд не приймає посилання відповідача у відзиві на необґрунтованість розрахунку відшкодування витрат за користування водою та водовідведенням, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З пояснень позивача вбачається, що у відповідача (орендаря) відсутні окремі прилади обліку споживання комунальних послуг, тому розрахунки таких витрат здійснює орендодавець, виходячи з певних критеріїв. Так, поряд із критерієм розрахунку витрат балансоутримувача "пропорційно до займаної орендарем площі", на який посилається відповідач, позивачем враховано таких критерій як кількість користувачів. Тобто, у розрахунку кількість спожитої води припадає на кожну особу, що перебуває у приміщеннях установи (орендаря). Саме за вказаним критерієм, виходячи з кількості користувачів, відповідачем протягом всього часу орендних відносин з позивачем проводилося та проводиться до теперішнього часу відшкодування послуг водопостачання і водовідведення. Будь-яких заперечень щодо необґрунтованості розрахунків на адресу орендодавця не надходило.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Пунктом 4.2 вказаних договорів визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.

Оскільки положення договору не містять умов щодо встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановлений в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шести місяців, від дня, коли мало бути виконано зобов`язання.

За розрахунком позивача, пеня за прострочення термінів сплати коштів відповідачем станом на 01.11.2019 становить: за Договором № 04-08 від 06.12.2016 за період прострочення 1034 дня - 12576,75 грн; за Договором № 04-22 від 14.03.2017 за період прострочення 669 днів - 1515,09 грн; за Договором № 04-06 від 11.01.2016 за період прострочення 1034 дня - 5716,25 грн; за Договором № 04-14 від 26.04.2017 за період прострочення 669 днів - 279,85 грн; за Договором № 04-25 від 23.09.2016 за період прострочення 1034 дня - 1176,34 грн. Загальний розмір пені за вказаними договорами становить 21264,28 грн.

При цьому, як вбачається з наданих позивачем розрахунків, нарахування пені здійснено ним на загальні суми основного боргу за кожним договором, а не щодо кожного щомісячного платежу окремо, та за періоди, що значно перевищують встановлений статтею 232 ГК України шестимісячний термін.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідачем невірно обраховано пеню, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 21512,19 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 21264,28 грн суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку з невірним обрахуванням пені.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, яка виникла за Договором № 04-08, Договором № 04-06, Договором № 04-25 у період з січня по квітень 2016 року.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з Актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2017, Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області та Головне територіальне управління юстиції у Харківській області звірили взаєморозрахунки відшкодування послуги газопостачання та водопостачання. Під час звірки сторонами взаємно підтверджена заборгованість Головного територіального управління юстиції у Харківській області за послугу газопостачання станом на 01.01.2017 р. в сумі 17691,49 грн та за послугу водопостачання в сумі 1137,66 грн. Тобто, відповідачем вчинено дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, шляхом складання та підписання Акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2017, а відповідно, відбулося переривання перебігу позовної давності та її перебіг почався заново. Таким чином, строк звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права позивачем не був порушений.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування до позовних вимог позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 264, 525, 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91,123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Харківський області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16; код ЄДРПОУ: 34859512) на користь Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області (62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, буд. 26; код ЄДРПОУ: 33814659) - основний борг за договором у розмірі 21512,19 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 966,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в частині стягнення 21264,28 грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "10" лютого 2020 р.

Суддя Н.М. Кухар