Рішення № 87515154, 23.08.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №523/13544/18

Провадження №2/521/2423/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та підстави звернення до суду, сторона позивача посилалась на ті обставини, що ОСОБА_1 був прикріплений до кафедри університету для написання кандидатської дисертації у якості здобувача, що працюватиме над дисертацією поза ад`юнктурою за спеціальністю 12.00.07- адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право на платній основі.

Однак, як зазначає представник позивача, у відповідача виникла заборгованість із сплати за навчання у розмірі 7 615,22 гривень, яка обумовлена укладеним між сторонами договором.

Виходячи з викладеного, сторона позивача звернулась з даним позовом до суду, заявляючи вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості із сплати за навчання в загальному розмірі 7 615,22 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 правом подачі відзиву на позов не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник Харківського національного університету внутрішніх справ у відкрите судове за сідання не з`явився, але від особи надійшла заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд цивільної справи, причини неявки суду не відомі.

Згідно із ст. 280 ч. 1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку.

Вивчивши наявні матеріали справи, установивши фактичні обставини спору, дослідивши зібрані докази у їх сукупності, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 19 вересня 2012 №461 ОСОБА_1 з 20 вересня 2012 року прикріплено до кафедри університету для написання кандидатської дисертації в якості здобувача, що працюватиме над дисертацією поза ад`юнктурою за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

09 листопада 2012 року між сторонами укладено договір № 55/12 про підготовку здобувача для складання кандидатських іспитів.

Згідно із п. 1.1. договору Університет зобов`язується надавати Замовнику ( ОСОБА_1 ) послуги з підготовки здобувача наукового ступеня кандидата наук, що працює над дисертацією поза ад`юнктурою, для складання кандидатських іспитів (далі - послуга), а Замовник зобов`язується виконувати свої обов`язки за цим договором та оплатити послугу за ціною, встановленою договором.

Відповідно до п. 3.2 договору Замовник зобов`язаний оплачувати послугу щорічно у сумі 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривень 61 копійок.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 09 жовтня 2015 року № 439 відповідача відраховано у зв`язку із закінченням строку прикріплення згідно з Інструкцією про організацію підготовки науково - педагогічних та наукових кадрів у ВНЗ, затвердженим наказом МВС України від 02 грудня 2013 року № 1177.

Проте, відповідно до Довідки-розрахунку оплати за надання освітніх послуг від 11 вересня 2018 року № 4/1008 сума заборгованості на день звільнення відповідача становить 7 615, 22 гривень.

Згідно із положеннями ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ч. 1 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ч. 1 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 901 ч. 1, 2 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Крім того, відповідно до ст. 903 ч. 1 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав і інтересів. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою – посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950). Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

У параграфі 22 рішення у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (див. рішення у справі «Броніовський проти Польщі» («Broniowski v. Poland», заява №31443/96, п. 98).

Водночас, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Меллахер та інші проти Австрії» («Mellacher and Others v. Austria», заява №10522/83; 11011/84; 11070/84), «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» («Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland»), заява №12742/87), визначив, що під поняттям «майно» мають розумітись і «правомірні очікування», «законні сподівання» особи.

Згідно з рішенням Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення заявлених вимог позивача та стягнення з відповідача заявленої грошової суми у розмірі 7 615,22 гривень.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ понесені судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору – у розмірі 1 762,00 гривень.

Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ заборгованість по сплаті за навчання у розмірі 7 615,22 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762,00 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Малиновського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення: 23 серпня 2019 року.

Повні відомості про сторін та інших учасників справи згідно статті 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: Харківський національний університет внутрішніх справ – місцезнаходження: 61080, м. Харків, пр-т Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 08571096.

Відповідач: ОСОБА_2 – місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: І.В. ПлавичЗ оригіналом згідно.

Оригінал постанови суду знаходиться в матеріалах адміністративної спранал