Рішення № 87514744, 31.01.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/9584/19

Провадження №2/521/468/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Манюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третіх осіб: Заступника Міністра інфраструктури України Лавренюк Юрія Федоровича, Державної служби морського та річкового транспорту України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю заступника Міністра інфраструктури України Лавренюка Ю.Ф., в якому позивач просив скасувати наказ Міністерства інфраструктури України № 37-О від 24.05.2019 року «Про капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» ДП «Адміністрація морських портів України», скасувати наказ начальника філії «Усть-Дунайськ» ДП «Адміністрація морських портів України», поновити його на роботі в ДП «Адміністрація морських портів України», стягнути з Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 травня 2019 року по день ухвалення рішення у справі.

Позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_1 був призначений на посаду капітана порту філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Наказом Міністерства інфраструктури України від 05 березня 2015 року № 32-О. За період роботи позивач жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності, виконував свої обов`язки належним чином. Попереджень про майбутнє звільнення з посади капітана морського порту позивач не отримував. 24 травня 2019 року Міністерство інфраструктури України в особі виконуючого обов`язки Міністра ОСОБА_2 видало наказ № 37-О «Про капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» ДП «Адміністрація морських портів України». Відповідно до наказу повноваження ОСОБА_1 , як капітана морського порту припинені, а самого позивача звільнено з посади капітана морського порту з 27 травня 2019 року відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Підставою звільнення зазначено подання Голови Державної служби морського та річкового транспорту України Дмитра Петренка від 15 травня 2019 року № 1127/05/14-19, з яким позивача не було ознайомлено. 27 травня 2019 року позивачу було надано наказ № 63-к/25, підписаний начальником філії «Усть-Дунайськ» ДП «Адміністрація морських портів України» Д.П. Ковальжи, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади з 27 травня 2019 року в зв`язку із припиненням повноважень відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Позивач вважає вказані накази про припинення його повноважень та звільнення незаконними, такими, що прийняті відповідачами із порушенням норм КТМ України, Закону України «Про морські порти» та КЗпП України.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Норму ч. 1 ст. 41 КЗпП України доповнено пунктом 5 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року, який набув чинності з 1 червня 2014 року. Як вбачається із пояснювальної записки до проекту вказаного Закону, проект був розроблений на виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Плану заходів щодо підвищення показників України у рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу». Метою прийняття Закону є вдосконалення законодавчих актів, які регулюють питання припинення повноважень та звільнення посадових осіб юридичної особи та посилення їх матеріальної відповідальності. Аналіз змісту Пояснювальної записки дозволяє дійти висновку, що законопроект був покликаний врегулювати питання припинення повноважень посадових осіб господарських товариств, включаючи акціонерні товариства, та не стосується соціально-трудової сфери, через що не проходив процедуру узгодження з представниками всеукраїнських профспілок, їх об`єднань та всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців. Тобто, на думку позивача, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України не підлягає застосуванню до трудових правовідносин капітана морського порту та Міністерства інфраструктури України, яке є роботодавцем для капітана морського пору та призначає його на посаду.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на заборону припинення трудових відносин з працівниками Служби капітана морського порту, яку він очолював, на підставі ухвали суду у цивільній справі № 509/760/19 від 21 лютого 2019 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання в зв`язку із заявою позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2019 року до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Державну службу морського та річкового транспорту України.

24 липня 2019 року представником ДП «Адміністрація морських портів України» подано відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. В обґрунтування заперечень представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідно до п. 1.1 Положення про капітана морського порту в редакції, що діяла на момент укладення із ОСОБА_1 трудового договору та до 06.08.2018 року капітан морського порту очолює службу капітана морського порту, яка входить до складу ДП «АМПУ». Наказом Міністерства інфраструктури України від 06.08.2018 року № 354 «Про зміни до деяких наказів Міністерства транспорту України, Міністерства транспорту та зв`язку України та Міністерства інфраструктури України» внесені зміни до Положення про капітана та слова «Укртрансбезпека», «адміністрація морських портів» у всіх відмінках замінено словами «Морська адміністрація» у відповідних відмінках. Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.04.2019 року № 266 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту виклали в новій редакції. Це Положення визначає порядок організації діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту у сфері державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості). Капітан морського порту керує службою капітана морського порту, яка входить до складу Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація). Відповідно до п. 2 Положення про капітана капітан морського порту призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України «Про державну службу». Капітан морського порту підпорядковується Голові Морської адміністрації. Служба капітана є самостійним структурним підрозділом Морської адміністрації, що забезпечує державний нагляд (контроль) за безпекою мореплавства відповідно до ст. 75 КТМ України. Капітан морського порту та працівники Служби є державними службовцями. На думку представника відповідача, не є можливим існування в складі ДП «АМПУ» посад капітанів та служб капітанів морських портів, оскільки функцію нагляду за дотриманням законодавства і правил мореплавства здійснює капітан морського порту, як індивідуально-визначена особа, яка на даний час входить до складу Морської адміністрації. Крім того, як зазначає представник відповідача, позивач є посадовою особою в розумінні ст. 2 Закону України «Про державну службу», так як наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому твердження позивача про те, що його посаду не віднесено до посадових осіб, з якими може бути розірвано трудовий договір на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є необґрунтованими, тому що чинним трудовим законодавством не передбачено жодних виключень з переліку посадових осіб, з якими може бути розірвано трудовий договір на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Щодо посилання позивача на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.02.2019 року про заборону посадовим особам ДП «АМПУ» вчиняти будь-які дії, направлені на припинення трудових правовідносин з працівниками служби капітана морського порту, то представник відповідача зазначає, що по цій справі правовідносини виникли із структурним підрозділом Іллічівської філії ДП «АМПУ» - Служба капітана морського порту Чорноморськ, до якої позивач не має відношення. Крім того, зазначена ухвала 20 червня 2019 року скасована постановою Одеського апеляційного суду.

05 серпня 2019 року відповідач Міністерство інфраструктури України подало відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому викладені заперечення відповідача проти позову. Заперечення обґрунтовані аналогічними доводами, що і заперечення ДП «АМПУ».

04 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив Міністерства інфраструктури України, в якій зазначив, що нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, який регламентує правовий статус капітана порту є КТМ України. Ретроспективний аналіз правової регламентації інституту капітана морського порту, яку у відповіді на відзив проводить позивач, показує, що капітан морського порту завжди виконував функції державного нагляду за безпекою мореплавства. При цьому, жодною нормою КТМ України, як спеціального нормативного акту вищої юридичної сили не був закріплений статус капітана порту як державного службовця. Встановлення статусу капітана порту як державного службовця без внесення відповідних змін до КТМ України та Закону України «Про морські порти» є неможливим та порушує конституційний принцип правового порядку. В цьому аспекті позивач зазначає, що Наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження змін до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту» від 18 квітня 2019 року була встановлена норма, що капітан морського порту призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України «Про державну службу», однак зазначена норма не корелюється із спеціальними нормативними актами вищої юридичної сили – а саме КТМ України та Законом України «Про морські порти України». Подання Державної служби морського та річкового транспорту України (Морської адміністрації) від 15 травня 2019 року не відповідає КТМ України, у якому відсутні підстави звільнення капітану порту, такі як набрання чинності Наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження змін до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту» від 18 квітня 2019 року, на яку зроблено посилання в поданні. Крім того, наказ про звільнення позивача підписано в.о. Міністра інфраструктури України, а не Міністром інфраструктури України, що є прямим порушенням встановленого порядку звільнення капітанів морських портів.

16 вересня 2019 року Міністерство інфраструктури України подало до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що капітан морського порту діє на підставі Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 27 березня 2013 року № 190, яке наказом Мінінфраструктури від 18 квітня 2019 року № 266 викладено в новій редакції. Відповідно до п. 1 Положення капітан морського порту керує службою капітана морського порту, яка входить до складу Державної служби морського та річкового транспорту України. Згідно з п. 2 Положення капітан морського порту призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України «Про державну службу». Капітан морського порту підпорядковується Голові Державної служби морського та річкового транспорту України. Капітан морського порту та працівники служби є державними службовцями. При цьому, функція забезпечення безпеки мореплавства покладена законодавством на ДП «АМПУ», а функція нагляду за безпекою мореплавства – на капітанів та служби капітанів морських портів, які входять до складу Морської адміністрації.

20 вересня 2019 року позивач подав відповідь на відзив ДП «АМПУ», в якій зазначив, що позивач, як капітан морського порту, мав особливий статус, визначений чинним законодавством України, який відрізняється від правового статусу посадової особи підприємства, що виключає можливість його звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Повноваження капітана морського порту не стосуються виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій на підприємстві ДП «АМПУ». Повноваження та функції капітана морського порту визначені у спеціальному законодавстві, а саме КТМ України, Закону України «Про морські порти України», Положенні про капітана морського порту та службу капітана морського порту. Особливість статусу капітана морського порту полягає у тому, що з одного боку він пов`язаний трудовими відносинами із ДП «АМПУ», а з іншого боку – капітан морського порту виконує функції, покладені на нього державою, а не керівником підприємства. В контексті ст. 78 КТМ України, капітан порту виконує функції держави, а не посадової особи державного підприємства, а тому не може бути звільнений за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, оскільки його обов`язки та правовий статус визначені не трудовим договором, а безпосередньо чинним законодавством. Крім того, позивач зазначає, що Міністерство інфраструктури України, відповідно до спеціальних норм законодавства, які регулюють правовий статус капітана морського порту, мають повноваження щодо призначення та звільнення капітанів морських портів, в той час як повноваження щодо припинення повноважень капітана морського порту наведеними нормами законодавства не передбачені.

02 жовтня 2019 року відповідач ДП «АМПУ» подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що капітан морського порту здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, що відносить його до кола посадових осіб. Так, відповідно до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту капітан очолює службу, здійснює її керівництво, в Положенні визначені функціональні обов`язки капітана, які делеговані державою, відповідно до штатного розпису служби капітана морського порту, у розпорядженні капітана знаходяться працівники служби.

21 жовтня 2019 року третя особа Державна служба морського та річкового транспорту України подала до суду пояснення із запереченнями проти позову, в яких зазначила, що Голова Морської адміністрації оголошує конкурси на зайняття вакантних посад капітанів морських портів. Позивач подавав документи для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади начальника відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в Усть-Дунайському морському порту – Капітана Усть-Дунайського морського порту Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України. Однак подані позивачем документи не містили інформацію про стаж плавання на посаді капітана судна та наявність дипломів капітана дальнього плавання, не було надано інші підтверджуючи документи стосовно досвіду роботи та професійної компетентності. Третя особа зазначає, що функції капітана морського порту є функціями держави та повинні виконуватися посадовими особами державного органу виконавчої влади.

В судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.

Представник Міністерства інфраструктури України в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

Представник Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи Державної служби морського та річкового транспорту України в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у відсутність представника подано не було.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, письмових пояснень до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність до суду не подав. Судом третя особа викликалась неодноразово шляхом направлення на адресу Міністерства інфраструктури України судових повісток та ухвал, в якому третя особа займала посаду заступника Міністра. Після звільнення ОСОБА_2 із займаної посади третя особа, за відсутністю відомостей щодо зареєстрованого місця проживання, перебування або роботи повідомлена про дату, час і місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. 30 січня 2020 року суд отримав інформацію щодо зареєстрованого місця проживання третьої особи, однак враховуючи той факт, що третя особа вже була неодноразово повідомлена про дату судового засідання, а також з врахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи судом було постановлено проводити судове засідання за відсутністю належним чином повідомленої третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, вивчивши позовну заяву та матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності вважає, що позов необхідно задовольнити, зважаючи на наступне.

Судом встановлені, та підтверджені матеріалами справи такі обставини.

05 березня 2015 року ОСОБА_1 був призначений на посаду капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Наказом Міністра інфраструктури України № 32-О, на підставі заяви позивача та подання Голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (т. 1 а. с. 11).

24 травня 2019 року виконуючим обов`язки міністра інфраструктури України ОСОБА_2 видано наказ № 37-О Про капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ»), яким припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ»), та звільнено його з роботи 27 травня 2019 року відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Підставою вказано подання Голови Державної служби морського та річкового транспорту України Д. Петренка від 15 травня 2019 року № 1127/05/14-19. Наказом також доручено департаменту реформування та функціонування морського та річкового транспорту, Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» забезпечити ознайомлення А.В. Рижило з цим наказом під особистий підпис, та забезпечити видачу позивачу належно оформленої трудової книжки і проведення з ним необхідних розрахунків відповідно до вимог законодавства про працю (т. 1 а. с. 17).

27 травня 2019 року начальником філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» складено наказ № 63-к/25 про припинення трудового договору, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади капітана морського порту у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб згідно пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України на підставі наказу Міністерства інфраструктури України від 24 травня 2019 року № 37-О (т. 1 а. с. 18).

На підставі вказаного наказу позивачу виплачено компенсацію невикористаної основної і додаткової відпустки за період з 10 березня 2018 по 27 травня 2019 роки у кількості 38 календарних днів та вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 27 травня 2019 року.

Як вбачається із подання Голови Державної служби морського та річкового транспорту України від 15 травня 2019 року за № 1127/05/14-19, Державна служба морського та річкового транспорту України керуючись статтею 77 Кодексу торговельного мореплавства України та у зв`язку з набранням чинності наказу Міністерства інфраструктури від 18.04.2019 року № 266 «Про затвердження Змін до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2019 року за № 448/33419, припиненням повноважень капітанів морських портів, які перебувають у підпорядкуванні Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» клопоче щодо звільнення з посади капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» Рижило А.В. (т. 1 а. с. 140).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що відносини між сторонами виникли в зв`язку із звільненням позивача з роботи з посади капітана морського порту, та регулюються нормами КЗпП України, КТМ України, Законом України «Про морські порти», Положенням «Про капітана морського порту та службу капітана морського порту».

Статтею 75 КТМ України передбачено, що державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту. Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Відповідно до ст. 77 КТМ України капітан морського порту призначається на посаду і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Капітан морського порту підпорядковується керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.

Згідно з Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

Звертаючись із позовом про поновлення на роботі, ОСОБА_1 посилався на те, що капітан морського порту не є посадовою особою за приписами п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, відповідно до якої можливо звільнити лише посадову особу господарського товариства. На думку позивача, ДП «АМПУ» не є господарським товариством, а сам позивач не є посадовою особою в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Пункт п`ятий частини першої статті сорок першої Кодексу законів про працю України визначає додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, а саме, припинення повноважень посадових осіб.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд виходить із того, що у законодавстві про працю поняття посадова особа відсутнє. Поняття «посадова особа» розкрито в ГК України у відношенні посадових осіб підприємств, у тому числі заснованих на основі державної власності (абзац 5 частини першої статті 63 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 65 ГК України керівник підприємства, головний бухгалтер, член наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Пунктом 1.1 Статуту Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в новій редакції, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури 02 квітня 2018 року № 149 зазначено, що ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 4 березня 2013 року № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі – Уповноважений орган управління).

Відповідно до абз. 5 п. 7.9 Статуту посадовими особами Підприємства є Голова Підприємства, заступники Голови Підприємства, головний бухгалтер Підприємства, члени наглядової ради Підприємства, керівники структурних підрозділів апарату управління відповідно до організаційної структури, затвердженої Головою Підприємства за погодженням з Уповноваженим органом управління, керівники відокремлених підрозділів Підприємства (філії, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів), заступники керівників відокремлених підрозділів Підприємства (філії, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів), головні бухгалтери відокремлених підрозділів Підприємства (філії, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів).

Таким чином, Статутом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» визначено вичерпний перелік посадових осіб ДП «АМПУ», в якому відсутній капітан морського порту.

Аналізуючи положення Статуту ДП «АМПУ» в сукупності із зазначеними нормами законодавства суд дійшов висновку про те, що повноваження та функції капітана морського порту регулюються нормами спеціального законодавства, а саме, КТМ України, Законом України «Про морські порти», Положенням про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 березня 2013 року № 190, із змінами та доповненнями, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України від 18 квітня 2019 року № 266, а тому правовий статус капітана морського порту за обсягом функцій, покладених на нього законодавством є відмінним від правового статусу посадової особи підприємства будь-якої форми власності, функції якої виконуються відповідно до умов трудового договору на підставі ст. 21 КЗпП України.

Частинами 2, 3 статті 14 Закону України «Про морські порти» передбачено, що нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Функції капітана морського порту визначаються ст. 78 КТМ України. До них відносяться:

1)державний нагляд за дотриманням законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

2) розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень;

3) реєстрація суден у Державному судновому реєстрі України, Судновій книзі України і видача суднових документів, якщо інше не передбачено законодавством;

4) видача документів, зазначених у статті 51 цього Кодексу;

5) перевірка суднових документів, дипломів і кваліфікаційних свідоцтв;

6) видача посвідчень моряка особам, які входять до складу суднового екіпажу;

7) нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у морський порт і виходу з морського порту;

8) нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;

9) оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту;

10) нагляд та контроль за підприємствами, що надають лоцманські послуги, і службою регулювання руху суден у межах акваторії морського порту;

11) нагляд та контроль за криговим проведенням суден на підходах до морського порту і в межах його акваторії;

12) видача дозволів на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення будівельних робіт щодо гідротехнічних споруд у межах території та акваторії морського порту;

13) облік та розслідування аварійних морських подій;

14) керівництво службою капітана морського порту.

Положенням «Про капітана морського порту та службу капітана морського порту» передбачено, що під час здійснення своїх повноважень капітан морського порту керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінінфраструктури, іншими нормативно-правовими актами, наказами Морської адміністрації та цим Положенням. При цьому, до функцій капітана морського порту належать:

1) державний нагляд за:

дотриманням законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у морський порт і виходу з морського порту;

дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища морським транспортом;

підприємствами, що надають лоцманські послуги, і службою регулювання руху суден у межах акваторії морського порту;

криговим проведенням суден на підходах до морського порту і в межах його акваторії;

2) реєстрація суден у Державному судновому реєстрі України, Судновій книзі України і видача суднових документів, якщо інше не передбачено законодавством;

3) перевірка суднових документів, дипломів, кваліфікаційних свідоцтв командного складу та членів екіпажів суден;

4) видача:

посвідчень моряка особам, які входять до складу суднового екіпажу;

документів, зазначених у статті 51 Кодексу торговельного мореплавства України;

дозволу на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення будівельних робіт щодо гідротехнічних споруд у межах території та акваторії морського порту;

5) оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту в порядку, встановленому законодавством;

6) облік та розслідування аварійних морських подій в порядку, встановленому законодавством;

7) керівництво Службою;

8) розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень.

Капітан морського порту здійснює:

1) контроль за:

укладенням договорів обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів морським та річковим транспортом;

забезпеченням безпеки перевезення вантажів, пасажирів та багажу на морських і річкових суднах;

станом функціонування навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства у морському порту, на підходах до нього, в територіальному морі, внутрішніх морських водах;

функціонуванням систем радіонавігації та спостереження морської рухомої служби, у тому числі Глобальної морської системи зв`язку у разі лиха та для забезпечення безпеки;

проведенням аварійно-рятувальних робіт, пошуку і рятування на морі в зоні відповідальності України;

2) державний нагляд за:

станом морських шляхів;

дотриманням правил реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, морських установках;

забезпеченням функціонування системи дальньої ідентифікації та контролю за місцезнаходженням суден під Державним Прапором України;

організацією безпечного перевезення небезпечних вантажів морським і річковим транспортом;

3) перевірку відповідності системи охорони портових засобів вимогам Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року та Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів;

4) огляд суден (крім суден флоту рибної промисловості) в установленому порядку;

5) видачу розпоряджень в межах своїх повноважень.

Пунктом 2.2 Статуту Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в новій редакції, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури 02 квітня 2018 року № 149 визначено, що предметом діяльності Підприємства є, в тому числі, забезпечення умов для функціонування служб капітанів морських портів з метою виконання капітанами морських портів державного нагляду за безпекою мореплавства у морських портах, на підходах до них та в суміжних акваторіях в межах зон нагляду, на які поширюються повноваження капітанів морських портів щодо здійснення ними державного нагляду за безпекою мореплавства, інших повноважень і функцій, покладених на них законодавством України, в тому числі, видачі посвідчень особи моряка та кваліфікаційних документів, передбачених ст. 51 КТМ України, реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України, Судновій книзі України і видача суднових документів.

Таким чином, капітан морського порту є особою, яка виконує повноваження та функції, покладені на нього законодавством України, а не трудовим договором, що робить його правовий статус особливим, а тому він не є особою, з якою можна розірвати трудовий договір з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, що дає підстави суду вважати, що звільнення ОСОБА_1 було незаконним.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Із матеріалів справи вбачається, що з часу звільнення позивача до дати ухвалення рішення суду, дні вимушеного прогулу становлять 168 робочих днів.

Позивач звільнений з 27 травня 2019 року, останні два місяця, що передують події звільнення – березень та квітень 2019 р.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 , заробітна плата позивача у березні 2019 року становила 9161,50 грн., у квітні 2019 року – 9161,50, разом 18323 грн. (т. 2 а. с. 144).

Середньоденний заробіток позивача відповідно до довідки становить 610,77 грн., середньомісячна заробітна плата складає 12215 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 102609,36 грн. (610,77*68).

Суд вважає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», так як ДП «АМПУ», відповідно до свого Статуту, самостійно встановлює чисельність працівників та штатний розпис на підставі фонду оплати праці, передбаченої фінансовим планом. При цьому, це не є виходом за межі заявлених вимог, так як позивачем в позові ставилось питання щодо стягнення середнього заробітку з обох відповідачів, а саме, Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем було заявлено чотири позовних вимог, три із яких немайнового характеру, одну майнового.

Таким чином з Міністерства інфраструктури України в дохід держави стягується 1536 грн. 80 коп. (768,40*2). З Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в дохід держави стягується судовий збір в розмірі 1794 грн. 49 коп. (768,40 + 1026,09).

Керуючись ст. ст. 75, 77, 78 КТМ України, ст. ст. 63, 65 ГК України, ст. ст. 21, 41, 235 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 267, 268, 430 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 до Міністерства інфраструктури України, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770, за участю третіх осіб: Заступника Міністра інфраструктури України Лавренюк Юрія Федоровича, Київська область, с. Білогородка, Вул. Шевченко, 148-Г, Державної служби морського та річкового транспорту України, м. Київ, вул. Преображенська, 25, код ЄДРПОУ 41886120 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити.

Скасувати наказ Міністерства інфраструктури України № 37-О від 24 травня 2019 року «Про капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо припинення повноважень та звільнення з посади капітана морського порту Рижило ОСОБА_3 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Скасувати наказ начальника філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 63-к/25 від 27 травня 2019 року про припинення трудового договору та звільнення з посади капітана морського порту ОСОБА_1 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 травня 2019 року по 31 січня 2020 року в розмірі 102609 (сто дві тисячі шістсот дев`ять) грн. 36 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді капітана морського порту філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та стягнення середнього заробітку в межах суми за один місяць в розмірі 12215 (дванадцять тисяч двісті п`ятнадцять) грн.

Стягнути з Міністерства інфраструктури України в дохід держави судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в дохід держави судовий збір в розмірі 1794 (одна тисяча сімсот дев`яносто чотири) грн. 49 коп.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 лютого 2020 року.

Суддя: Ю.В. Тополева