Постанова № 8751467, 13.11.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-954/09

категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Малинівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Технологія-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвеліта Україна" <Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Житомирі <Текст >

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Житомирі від 13.11.2008р. за №0002712301/0 та від 28.01.2009р. за №0002722301/1. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем проведено виїзну перевірку ДП "Технологія-М" ТОВ "Норвеліта Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, про що складено акт від 31.10.2008р. за №6071/23-1/32075978/0110, яким встановлено факти порушень підприємством Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

Вказані податкові зобов'язання позивач вважав неправомірними, оскільки відповідач, на думку позивача, прийняв їх на підставі помилкового тлумачення норм чинного законодавства.

Зазначав, що відповідачем безпідставно виключено зі складу валових витрат витрати підприємства витрати по сплаті послуг ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" в сумі 513195 грн., оскільки висновки перевіряючих спростовуються показниками бухгалтерського і податкового обліку підприємства та вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того вважає необґрунтованим виключення із складу валових витрат витрати підприємства в сумі 422262 грн., понесені у зв’язку з придбанням автотранспортних послуг, використаних в господарській діяльності.

Позивач в засіданні суду надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що актом перевірки (стор. 20) встановлено факт порушення підприємством вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: до складу податкового кредиту підприємством безпідставно віднесено суму ПДВ, яка не підтверджена податковою накладною, в розмірі 2937 грн. (податкова накладна №1178 від 03.07.2008р. ТОВ "Кліон"). З даним фактом порушення позивач погоджується та просить суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 13.11.2008р. №0002712301/0, а податкове повідомлення-рішення від 28.01.2009р. №0002722301/1 скасувати частково.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву. Позов заперечує з тих підстав, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, порушень податкового та іншого законодавства податковим органом допущено не було. Зазначає, що позивач до складу валових витрат відніс вартість маркетингових послуг, які фактично не надані і з веденням його господарської діяльності не пов'язані. Відповідач вказує на те, що наявність первинних документів не може бути безумовною підставою для віднесення вартості певних послуг до валових витрат та податкового кредиту, якщо такі послуги не надавались.

Крім того зазначає, що на момент перевірки у позивача були відсутні належно оформлені товарно-транспортні накладні у зв’язку з чим підприємством безпідставно включено до складу валових витрат транспортні витрати на загальну суму 422262 грн. У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши представників сторін суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки Дочірнього підприємства "Технологія-М" ТОВ "Норвеліта Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р. ДПІ у м. Житомирі був складений акт №6071/23-1/32075978/0110 від 31.10.2008р., після чого 13.11.2008 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0002712301/0, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 61368 грн. за основним платежем та 25448 грн. – за штрафними (фінансовими санкціями) і податкове повідомлення-рішення №0002722301/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 105605 грн. за основним платежем та 61206 грн. – за штрафними (фінансовими санкціями).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені підприємством у адміністративному порядку. Скарга задоволена частково, спірне податкове повідомлення-рішення №0002712301/0 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0002722301/0 скасовано та прийнято нове повідомлення-рішення від 28.01.2009р. №0002722301/1 про сплату 104930 грн. податку на додану вартість та 60868 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для донарахування податків і застосування штрафних санкцій був висновок відповідача про те, що маркетингові послуги, вартість яких відображена в податковому обліку позивача, не принесли економічної ефективності для підприємства та його господарської діяльності, тому їх вартість не відноситься до складу валових витрат, а ПДВ, сплачений з вартості маркетингових послуг, не відноситься до складу податкового кредиту. Проте, з такими висновками податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

Договорами поставки №21694 та №21699 від 01.01.2007 р. між ДП "Технологія-М" ТОВ "Норвеліта Україна" (постачальник) та ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" (далі – "МЕТРО") передбачено, що "МЕТРО" надає позивачу рекламні, інформаційні та маркетингові послуги у порядку та згідно з додатковими угодами до цього договору та додатками до нього (п. 1.2).

В додатках №1 до договорів поставки №21694 та №21699 від 01.01.2007р. зазначено, що на підставі додатку №7 до договорів поставки "МЕТРО" надаватиме постачальнику маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги (п. 1.3). Відповідно до п. 1.7 додатків №1, загальна вартість послуг за цими додатками буде зазначатись у відповідних актах приймання наданих послуг. Акти приймання наданих послуг будуть складатись "МЕТРО" по факту надання таких послуг.

Відповідно до актів приймання (рахунків до сплати) наданих послуг до договору поставки №21694 та №21699 від 01.01.2007р., "МЕТРО" надав позивачу маркетингові послуги та послуги по організації просування товарів на загальну суму 513195 грн., в т.ч. податок на додану вартість (ПДВ) – 101086 грн.

Згідно з п. 3.3 договорів поставки №21694 та №21699, "МЕТРО" має право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на суму штрафу, вартість товарів, повернених постачальникові, послуг а також інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цими договорами та додатками, які складають невід'ємну частину цих договорів шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться "МЕТРО" без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).

Аналогічні умови щодо заліку сум за послуги з сумами за поставлені товари для "МЕТРО" містяться в п. п. 1.4, 1.5, 1.7 додатків №1 до договорів поставки №21694 та №21699.

На підставі вищенаведених умов договорів розрахунки за виконані "МЕТРО" послуги проведені позивачем шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, а саме заборгованість позивача перед "МЕТРО" за виконані послуги зменшена на суму заборгованості "МЕТРО" перед позивачем за поставлений останнім товар і підтверджується регістрами бухгалтерського обліку позивача по рахунках 631 "Розрахунки з постачальниками" та 361 "Розрахунки з покупцями".

Таким чином, розрахунки за послуги "МЕТРО" проведені сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що не суперечить чинному законодавству.

Даний факт податковим органом не оспорюється.

Що стосується правильності оформлення актів виконаних робіт, судом встановлено, що останні за своїм змістом та формою не суперечать вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки мають всі передбачені Законом реквізити.

Чинне податкове законодавство, а саме пп. 5.2.1 ст. 5 Закону про прибуток, дозволяє віднесення до складу валових витрат суми будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з продажем продукції платника податку. Згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоду у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Таким чином, і валові витрати, і податковий кредит з ПДВ позивачем за цими господарськими операціями відображені правомірно.

Відповідач не довів суду, що послуги, отримані позивачем не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, не надав суду жодних доказів в підтвердження тих фактів, що позивачем неправомірно віднесено суму в розмірі 513195 грн. за даним контрактом до валових витрат та суму в розмірі 101086 грн. – до складу податкового кредиту.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо безпідставності включення позивачем до складу валових витрат транспортних послуг, наданих приватними підприємцями, на загальну суму 422262 грн., у зв'язку з тим, що транспортні послуги не підтверджені відповідними документами (відсутність товарно-транспортних накладних).

Судом встановлено, що надання позивачу транспортних послуг підтверджено відповідними первинними документами, наданими позивачем в ході перевірки (в т. ч. актами виконання вантажно-транспортних перевезень, які підтверджують надання транспортних послуг).

Не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. Відповідно до зазначених нормативних актів, товарно-транспортна накладна визначається як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проте слід зазначити, що наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних форми №1-ТН, в порушення вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992р. №493/92 не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

В акті виїзної планової перевірки №6071/23-1/32075978/0110 від 31.10.2008р. зазначено, що позивач до складу податкового кредиту відніс придбані товарно-матеріальні цінності, які не підтверджені податковими накладними.

Проте, таке твердження, на думку суду, є безпідставним.

Судом встановлено, що до розділу І – отримані податкові накладні реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень місяць 2008 року позивачем під №23 внесено запис про податкову накладну №2483, виписану постачальником ТОВ "Лілея" 30.03.2007р., яку позивач отримав 03.03.2008р.

Правомірність податкового кредиту підтверджується податковою накладною №2483, копія якої долучена до матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні наявність зазначеної податкової накладної під сумнів не ставили.

У пп. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. №244, зазначено, що у графі 2 розділу I – отримані податкові накладні вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Таким чином позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній ТОВ "Лілея".

Враховуючи викладене, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, Законом України "Про податок на додану вартість" від 04.03.1997р. №168/97-ВР, ст. ст. 86, 158-162 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 13.11.2008 р. №0002712301/0 про визначення Дочірньому підприємству "Технологія-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвеліта Україна" податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 86816 грн. (в тому числі за основним платежем 61368 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 25448 грн. визнати нечинним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі від 28.01.2009 р. за №0002722301/1 про визначення Дочірньому підприємству "Технологія-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвеліта Україна" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 165798 грн. скасувати в частині донарахування 101993 грн. податку на додану вартість та 59399 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Л.В. Кузьменко

Повний текст постанови виготовлено: 18 листопада 2009 р.

присуджено до стягення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.