Постанова № 8751432, 23.10.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-2496/09/0670

категорія 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Малинівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Житомирі від 17.07.2008 року №0001782301/0, №0001792301/0 та №0005021702/0. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку СП "Сан" у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2008 року, про що складено акт від 07.07.2008р. за №3516/23-01/20429219, яким встановлено факти порушень підприємством Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Вказані податкові зобов'язання позивач вважає неправомірними, оскільки відповідач, на думку позивача, прийняв їх на підставі помилкового тлумачення норм чинного законодавства.

Зазначав, що відповідачем невірно визначено доходи підприємства від продажу товарів (робіт, послуг) за 2007р., що призвело до завищення скоригованого валового доходу на 269100 грн. та до завищення податку на прибуток підприємств на 54132 грн.

Вважав, що перевіряючими порушені вимоги п. 6 додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток, затверджених наказом ДПА України від 11.12.2006р. №766, згідно з якими при перевірці правильності відображення у податковій звітності отриманих доходів від продажу товарів, (робіт, наданих послуг) необхідно порівняти рядок 01.1 декларації з податку на прибуток з сумарними даними рядка 5 (колонка А) декларації з податку на додану вартість за відповідний період. В обов'язковому порядку слід з'ясувати причину розбіжностей. Проте причина розбіжностей перевіряючими не з'ясована, що, на думку позивача, призвело до помилкових висновків за актом перевірки.

Вважає також помилковим висновок відповідача про порушення підприємством пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягало у завищенні податкового кредиту за вересень 2007 р. на суму 1338 грн. та за жовтень 2007р. на суму 4953 грн., оскільки вказані суми не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями. Однак, податковий кредит, задекларований підприємством в податкових деклараціях за вересень та жовтень 2007р., підтверджений податковими накладними, які надавались перевіряючим для перевірки, а в подальшому були вилучені у підприємства, що спростовує факт порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону.

Також на думку позивача є безпідставним висновок відповідача про порушення пп. пп. 6.3.2, 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у зв'язку з тим, що підприємством надавалась податкова соціальна пільга працівникам, що є приватними підприємцями і сума недоутриманого податку становить 2640,47 грн. Крім того, донараховано 36.54 грн. податку за надання пільги працівнику при звільненні у жовтні 2006р. За порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону підприємству донараховано 279,12 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Позивач в засіданні суду надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що повідомленням-рішенням №0005021702/0 від 17.07.2008р. підприємству донараховано 2956,13 грн. податку з доходів фізичних осіб та 5912,26 грн. штрафу у звязку із порушенням Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". З вказаним податковим повідомленням-рішенням він погоджується в частині донарахування 36,54 грн. податку з доходів фізичних осіб та 73,08 грн. штрафу та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2008р. №0005021702/0 в частині донарахування 2919,59 грн. податку з доходів фізичних осіб та 5839,18 грн. штрафу.

Представник відповідача проти позову заперечив. Вважає, що позов є необґрунтованим, оскільки перевірка проводилась на підставі наданих підприємством документів і оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до встановлених порушень. Зазначив, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 54132 грн. та зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 6291 грн. Крім того, позивачем порушені вимоги пп. 4.2.1 п.4.2 ст. 4, пп. 6.3.2, 6.3.3, 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме недоутримано податок з доходів фізичних осіб на суму 2956,13 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки СП "Сан" у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2008 р. Державною податковою інспекцією у м. Житомирі був складений акт за №3516/23-01/20429219 від 07.07.2008р. та 17.07.2008 року прийняті податкове повідомлення-рішення №0001782301/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку на прибуток в розмірі 71173 грн., в тому числі 54132 грн. за основним платежем та 17041 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення №0001792301/0, яким визначене податкове зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 9437 грн., в тому числі 6291 грн. за основним платежем та 3146 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0005021702/0, яким визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 8868,39 грн., в тому числі 2956,13 грн. за основним платежем та 5912,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до поданої відповідачу податкової декларації з податку на прибуток за 2007 рік підприємством задекларовано валовий дохід від продажу товарів (робіт, послуг) за рядком 01.1 в сумі 2521150 грн., про що зазначено в розділі 3.1.1 акту перевірки.

Відповідно до Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244 та зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.2005р. №770/11050, реєстр отриманих та виданих податкових накладних є основою для відображення зведених результатів обліку операцій з придбання та поставки товарів (послуг) в податкових деклараціях з податку на додану вартість. У розділі ІІ реєстру відображаються видані податкові накладні, а також податкові накладні, які зберігаються у продавця.

За таких обставин, обсяги поставок, що зафіксовані у виписаних податкових накладних, які записані у розділі ІІ зазначеного реєстру за податковий період 2007р. дорівнюють загальним доходам від продажу за 2007р. Тобто, сумарні показники обсягів поставок згідно із деклараціями з податку на додану вартість за 2007р. повинні дорівнювати показнику: доходи від продажу декларації з податку на прибуток підприємств за 2007р.

З матеріалів справи вбачається, що доходи від продажу, зазначені у рядку 01.1 декларації з податку на прибуток підприємств за 2007р. є завищеними і не відповідають обсягам поставок, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

В засіданні суду представник позивача пояснив, що причиною виникнення такої розбіжності є допущена підприємством арифметична помилка, яку позивач виявив під час перевірки і повідомив перевіряючих.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що отримавши акт перевірки 07.07.2008р., в якому перевіряючими не було виправлено вказану помилку, позивач подав відповідачу 08.07.2008р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому виправляються помилки декларації з ПДВ за вересень 2007р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначений факт не був належним чином перевірений відповідачем, оскільки причина розбіжностей перевіряючими не з'ясована, в акті перевірки не міститься пояснень такому відхиленню. Невірно визначивши валовий доход від продажу, відповідач невірно визначив об'єкт оподаткування і, отже, суму податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток підприємства. Тому повідомлення-рішення №0001782301/0 від 17.07.2008р., яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на прибуток, підлягає скасуванню.

Суд також вважає, що підлягає скасуванню і повідомлення-рішення №0001792301/0 від 17.07.2008р., яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість.

В акті перевірки та запереченнях на позовну заяву відповідач зазначив, що підставою нарахування цього податкового зобов'язання є завищення платником податку податкового кредиту за вересень та жовтень 2007р. на загальну суму 6291 грн., оскільки вказана сума не підтверджується податковими накладними та митними деклараціями.

Суд не погоджується з доводами відповідача. В акті перевірки зазначено, що податковий кредит за вересень, жовтень 2007р. не підтверджений податковими накладними або митними деклараціями, при цьому, йдеться посилання на завірені копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджують правопорушення.

Проте судом встановлено, що завірені копії реєстрів податкових накладних перевіряючим не надавались, вилучення копій документів в процесі перевірки, передбачене Інструкцією про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, затвердженої наказом ДПА України від 08.11.2005р. №493, не відбувалось. Податкові накладні були надані відповідачу разом з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2007р. на наступний день після складання акту перевірки.

Відповідач зазначив, що при перевірці позивачем не було надано документів щодо руху коштів по банківських рахунках: №26007302980022 (грн.), №26006302840022 (дол. США) в Богунському відділені ВАТ Ощадбанк м. Житомир, МФО 371223 та №26001000061501 (євро) у філії ВАТ КБ "Надра", МФО 311818, оскільки, на думку відповідача, у позивача є інші доходи, які не обкладаються ПДВ.

Таке твердження відповідача суд вважає безпідставним. Так, в п. 2.12 акту перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, СП "Сан" у формі ТОВ не застосовувало нульову ставку по податку на додану вартість і пільгами не користувалось. Крім того, в засіданні суду з'ясовано, що рух коштів по банківських рахунках №26007302980022 (грн.), №26006302840022 (дол. США) в Богунському відділені ВАТ Ощадбанк м. Житомир та №26001000061501 (євро) у філії ВАТ КБ "Надра" не здійснювався, що підтверджується наданими банківськими довідками.

Що стосується скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2008р. №0005021702/0 в частині донарахування 2919,59 грн. податку з доходів фізичних осіб та 5839,18 грн. штрафу, суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Перевіркою встановлено порушення пп. 6.3.3, 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме за період з січня 2006р. по березень 2008р. підприємством надавалась податкова соціальна пільга працівникам, що є приватними підприємцями. Крім того, позивачем порушено вимоги пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 зазначеного Закону в жовтні 2007р. підприємством була надана благодійна допомога фізичній особі без утримання податку з доходів фізичних осіб. Сума недоутриманого податку склала 279,12 грн.

Підставою для надання соціальної пільги є заява працівника. Проте, відповідно до пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податкова пільга не застосовується до доходів особи, які здійснюють підприємницьку чи незалежну професійну діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, соціальна пільга надавалась працівникам позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Позивач знав, що працівники підприємства є підприємцями, оскільки листом від 19.07.2007р. за №40988/10/17-2 (копія якого надана до матеріалів справи) ДПІ у м. Житомирі підприємство було попереджено щодо неналежного використання соціальної пільги, проте бухгалтерією не було здійснено утримання з підприємців-працівників. Крім того, директор та головний бухгалтер підприємства є приватними підприємцями.

Відповідно до пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Таким чином, позивач та зазначені вище особи є пов'язаними особами. За таких обставин, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

В акті перевірки зазначено, що в жовтні 2007 року позивач надав благодійну допомогу фізичній особі в сумі 1860,80 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб, а саме сплатив за слуховий апарат підприємству, яке не є закладом охорони здоровя.

Судом встановлено, що згідно із рахунком №7675 від 19.10.2007р. платіжним дорученням №663 від 25.10.2007р. підприємством були перераховані кошти НВП "Вабос" в сумі 2600,80 грн. При оподаткуванні в процесі перевірки зазначений доход був зменшений на суму місячного прожиткового мінімуму (2600,80 грн. 740,00 грн. = 1860,80 грн. х 15% = 279,12 грн.). Тобто, сума недоутриманого податку становить 279,12 грн.

Посилання позивача на те, що відповідно до вимог пп. а) пп. 9.7.4 п. 9.7 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ним правомірно була надана цільова благодійна допомога суд вважає безпідставним.

Так пп. а) пп. 9.7.4 п. 9.7 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості), зокрема, закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями).

Відповідно до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоровя" від 19.11.92 р. № 2801-XII (зі змінами та доповненнями) заклади охорони здоров'я це підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Тобто основними вимогами щодо правомірності застосування вищезазначених норм є те, що операції з надання послуг з охорони здоров'я мають здійснюватися закладами охорони здоров'я за наявності спеціального дозволу (ліцензії) на їх надання.

Оскільки НВП "Вабос" не є закладом охорони здоров'я, позов в цій частині теж задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. №889-ІУ, ст. ст. 86, 158-162 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 17 липня 2008 року за №0001782301/0 та за №0001792301/0.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:Л.В. Кузьменко