Постанова № 8751386, 06.10.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-136/09

категорія 2.11.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Малинівському А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Транснаціональна корпорація "Граніт" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними,-

встановив:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.07.2008р. №0000432301/0 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 94007 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 46551 грн. та №0000442301/0 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12506 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8493 грн.

Позивачем неодноразово уточнювалась позовні вимоги. Остаточні вимоги, викладені в заяві, яка подана в судовому засіданні 18.09.2009р. Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.11.2008р. №0000712301/2 в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5630,36 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2815,18 грн. та №0000672301/2 в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 77763,25 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 723,83 грн., а також визнати правомірним віднесення до податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ від вартості отриманих робіт (послуг) на загальну суму 37500,21 грн.

Зазначає, що незалежною аудиторською фірмою ЗАТ "Аудит-Сервіс INC" 27.04.2009р. була проведена перевірка фінансової звітності підприємства. Відповідно до аудиторського висновку, фінансова звітність ВАТ "Транснаціональна компанія "Граніт" відображає правдиву картину фінансового положення підприємства, результатів його діяльності, руху грошових потоків за 2008р. і відповідає вимогам чинного законодавства. Тому вказані податкові зобов'язання позивач вважав неправомірними, оскільки відповідач, на думку позивача, прийняв їх на підставі помилкового тлумачення норм чинного законодавства.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав. Вважає, що позивачем в порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в І кварталі 2008р. до валових витрат безпідставно віднесені послуги по веденню бухгалтерського обліку згідно з актами здачі-прийняття робіт, а також зайво включені до складу валових витрат плату за отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, підприємством порушені вимоги пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме до складу податкового кредиту віднесений ПДВ з вартості послуг по веденню бухгалтерського обліку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ВАТ "Транснаціональна компанія "Граніт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р. Коростенською об’єднаною державною податковою інспекцією був складений акт №107/23-01/32680198 від 27.06.2008р. та 11.07.2008 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0000432301/0, яким позивачеві визначене податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 187109 грн., в тому числі – 94007 грн. за основним платежем та 93102 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000442301/0, яким визначене податкове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 23183 грн., в тому числі – 13951 грн. за основним платежем та 9232 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені у адміністративному порядку і були частково скасовані, а позивачу були направлені податкові повідомлення-рішення від 25.11.2008р. №0000672301/2 та №0000712301/2.

Податковим повідомленням-рішенням №0000712301/2 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12506 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 8493 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0000672301/2 визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 94007 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 46551 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 04.10.2006р. згідно із платіжним дорученням №316 перераховано до державного бюджету суму в розмірі 282100 грн. за отримання спеціального дозволу на користування надрами. Даний дозвіл отримано в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України 19.10.2006р., термін його дії 20 років. Зазначена сума віднесена позивачем до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2006р.

На думку відповідача спеціальний дозвіл слід було визнати нематеріальним активом і віднести у бухгалтерському обліку на рахунок 12 "Нематеріальні активи" та витрати в сумі 282100 грн. амортизувати як нематеріальний актив, а не відносити вартість дозволу до валових витрат в повному обсязі у 4 кварталі 2006р.

Проте, суд не погоджується з такою думкою відповідача з наступних підстав.

Відповідно до пп. 5.4.7 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення основної діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Правильність віднесення позивачем витрат за отримання спеціального дозволу до валових витрат підтверджується і офіційним роз'ясненням Коростенської ОДПІ, наданим підприємству 29.09.2006р.за №11343/10/31. За вказаним роз"ясненням позивач звертався до податкового органу саме з приводу правомірності віднесення вказаної ліцензії до складу валових витрат у звітному періоді.

Згідно із пп. г), д) пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Позивачем у 1 кварталі 2008 року віднесено до складу валових витрат вартість послуг ТОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" по веденню бухгалтерського обліку в сумі 26500 грн. відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.01.2008р. №ОУ-0000045 на суму 10800 грн. без ПДВ та №ОУ-0000016 на суму 15700 грн. без ПДВ.

Відповідач вважає, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на договірних засадах бухгалтерський облік можуть вести лише приватні підприємці та аудиторські фірми. Оскільки ТОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" є засновником позивача, договір №18 від 01.09.2007р. між позивачем та його засновником на надання послуг з ведення бухгалтерського обліку відповідно до ст. 215 ЦК України слід вважати нікчемним.

Суд не погоджується з даним висновкам відповідача.

01.09.2007р. між позивачем та ТОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" був укладений договір №18 про надання останнім послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

ВАТ "ТНК "Граніт" є акціонерним товариством і має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. ТОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" володіє 73,94% статутного фонду позивача і у розумінні абз. 5 ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є власником ВАТ "ТНК "Граніт".

Крім того, зазначений договір у судовому порядку не оспорив і недійсним визнаний не був.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг ТОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" по веденню бухгалтерського обліку в сумі 26500 грн.

Перевіркою також встановлено, що в порушення пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. позивачем на збільшення балансової вартості основних фондів І групи з нормами амортизації 1,25% безпідставно віднесено витрати по ремонту на суму 186565 грн., оскільки дані роботи на підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того, на проведення ремонтних робіт позивачем не був укладений договір будівельного підряду.

Суд вважає такий висновок безпідставним.

Ремонтні роботи по відновленню виробництва проводились ТОВ "ХК "Укрбетон" згідно із договором №ПР-011 від 10.08.2007р., ВАТ "Івано-Франківськцемент", ТОВ "Персер" відповідно до договору №06/11-04 від 06.11.2007р.

В засіданні суду представник позивача пояснив, що на підприємстві проводились поточні ремонтні роботи.

Наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002р. затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", що запроваджені з 01 липня 2002 року.

Проте, у зазначеному наказі вказано, що для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом, складання вищезазначених форм не є обов'язковим.

З матеріалів справи вбачається, що роботи по ремонту оформлялись актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) і містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за №168/704.

Згідно із пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Таким чином, позивачем правомірно віднесені витрати по ремонту на суму 186565 грн. на збільшення балансової вартості основних фондів І групи з нормами амортизації 1,25%.

Позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 5630,36 грн., включену в декларацію з податку на додану вартість за серпень 2007р. на підставі податкових накладних №021923 від 31.08.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 1217,36 грн. за послуги електроцеху – вирубку емаль проводу і перемотку електродвигуна та №99 від 31.08.2007р. від ТОВ "ХК "Укрбетон" – в розмірі 4413 грн. за ремонт (монтаж, демонтаж) настилу площадки обслуговування.

Також підприємством віднесено до податкового кредиту суму 37500,21 грн., включену в декларації з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах згідно із податковими накладними:

У вересні 2007р. на підставі податкових накладних №024489 від 30.09.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 1592,00 грн. за послуги електроцеху та №198 від 30.09.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 700,00 грн. за послуги по веденню бухгалтерського обліку.

У жовтні 2007р. на підставі податкових накладних №027397 від 31.10.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 4430,00 грн. – компенсація відряджень, №027385 від 31.10.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 5553,00 грн. за послуги електроцеху, №137 від 31.10.2007р. від ТОВ "ХК "Укрбетон" в розмірі 10180,00 грн. за ремонтні роботи спецбригад, №222 від 31.10.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент-етерніт" в розмірі 700,00 грн. за послуги по веденню бухгалтерського обліку.

У листопаді 2007р. на підставі податкових накладних №029448 від 30.11.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 145,59 грн. – відшкодування витрат зв'язку, №029075 від 30.11.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 360,00 грн. за транспортні послуги, №029431 від 30.11.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент" в розмірі 1336,62 грн. – компенсація відряджень, від 06.11.2007р. від ТОВ "Персер" в розмірі 6083,00 грн. за ремонт перекриття даху, №246 від 30.11.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент-етерніт" в розмірі 1680,00 грн. за послуги по веденню бухгалтерського обліку.

У грудні 2007р. на підставі податкової накладної №275 від 28.12.2007р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент-етерніт" в розмірі 1600,00 грн. за послуги по веденню бухгалтерського обліку.

У лютому 2008р. на підставі податкової накладної №30 від 01.02.2008р. від ВАТ "Івано-Франківськцемент-етерніт" в розмірі 3140,00 грн. за послуги по веденню бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримавши вищевказані податкові накладні, позивач правомірно відніс до податкового кредиту кошти в розмірі 5630,36 грн. та 37500,21 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97 -ВР, Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спору), ст. ст. 86, 158-162 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської ОДПІ від 25.11.2008 року за №0000712301/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5630 грн.36 коп. та фінансових санкцій в сумі 2815 грн.18 коп.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської ОДПІ від 25.11.2008 року за №0000672301/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77763грн. 25 коп. основного платежу та 723 грн.83 коп. фінансових санкцій.

Визнати правомірним віднесення Відкритим акціонерним товариством "Транснаціональна корпорація "Граніт" до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ від вартості отриманих робіт (послуг) на загальну суму 37500 грн. 21 коп.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2008 року.

Головуючий суддя:                                         Л.В. Кузьменко