Ухвала суду № 87511972, 10.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/437/20

Справа № 754/1778/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В., за участю секретаря Грей О.П., прокурора Яценка О.О., захисника Николенка Р.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП України у м. Києві Головської Н.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030000971 від 09.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, з технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого (зі слів), -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 року слідчий СВ Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві Головська Н.С., за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури № 3 Яценко О.О., звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12020100030000971 від 09.02.2020 року з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів в провадженні слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100030000971 від 09.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 09.02.2020 року повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в тому, що він 09.02.2020 року о 07 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 1 по вул.. Сержа Лифаря в м. Києві, вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 , направлену на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, а саме до квартири АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , піднялися на дах будинку АДРЕСА_3 , де, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою альпіністського спорядження, спустилися на дев`ятий поверх, та невстановленим досудовим розслідування способом вибили віконну раму на балконі та проникли до квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: цифровий апарат «Sony», вартістю 2000, 00 грн., два старі фотоапарати «Skina», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, планшет «iPad», вартістю 8000, 00 грн., наручний годинник «Armandson», вартістю 2000, 00 грн., наручний годинник «Bently», вартістю 2000, 00 грн., наручний годинник «Gacques Zamens», вартістю 2000, 00 грн., наручний годинник «Chopard», вартістю 2000, 00 грн., наручний годинник «Pierr Cardine», вартістю 3000, 00 грн., наручний годинник «Tissot», вартістю 5000, 00 грн., ключі з сигнальним брелком від автомобіля «Nissan», вартістю 2500, 00 грн., зажим для платків з каменем, схожим на перстень, вартістю 500, 00 грн., окуляри в чохлі, вартістю 1600, 00 грн., акумулятор «Apple», вартістю 2500, 00 грн., парфуми «DolceeGabana», 50 мл, вартістю 2500, 00 грн., та парфуми «Euphoria», 100 мл, вартістю 1600, 00 грн., парфуми «L`Homme Ideal», 50 мл, вартістю 2000, 00 грн., жіноче пальто, вартістю 5000, 00 грн., жіноча дублянка, вартістю 8000, 00 грн., чоловіча куртка чорного кольору «Freeveroutdoor», вартістю 2400, 00 грн., ноутбук «Acer», вартістю 7000, 00 грн., та ноутбук «Asus», вартістю 16000, 00 грн., ланцюжок з підвіскою у вигляді метелика із золота, вартістю 12500, 00 грн., грошові кошти в сумі 500, 00 грн.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 90600, 00 грн.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи, витяг з ЄРДР, клопотання та додатки вручено підозрюваному.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, пояснив обставини затримання, просив застосувати до нього альтернативний захід.

Захисник Николенко Р.В. у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити з підстав недоведеності.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені прокурором до клопотання копії матеріалів кримінального провадження.

Згідно із вимогами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором у судовому засіданні.

Так, в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, є особою без визначеного роду занять, суспільно-корисною працею не займається, немає постійного джерела доходу та зв`язків, не має постійного місця проживання у м. Києві.

Слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, а саме: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП України у м. Києві Головської Н.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030000971 від 09.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з 09 години 15 хвилин 09 лютого 2020 року.

Строк дії ухвали встановити до 24 години 00 хвилин 08 квітня 2020 року.

Визначити розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 105100, 00 грн., що може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р\р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08 квітня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.В.Лісовська