Ухвала суду № 87511941, 11.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-п/759/27/20

ун. № 759/8553/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Петренко Н.О.

за участі секретаря судових засідань Намазової Г.Л.

представника заявника ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 03.12.2014року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, виселення та зняття з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и в:

11.12.2019р. до Святошинського районного суду м. Києва звернувся представник відповідача ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення суду від 03.12.2014 р., в якій просив скасувати вказане рішення та призначити до розгляду в загальному порядку.

В обгрунтування заяви посилався на те, що з матеріалів спарви № 761/21813/19, яка перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_3 , останньому стало відомо, про ухвалення 03.12.2014 року Святошинським районним судом заочного рішення по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. 29.11.2019 року представник відповідача звернувся до архіву Святошинського районного суду м. Києва та ознайомився з матеріалами справи, в тому числі і з повним текстом заочного рішення від 03.12.2014 року. До 29.11.2019 року ОСОБА_3 не отримував від суду жодних документів пов`язаних з розглядом справи № 759/8553/14-ц. Всі повістки та матеріали справи, в тому числі і заочне рішення від 03.12.2014 року надсилалися на адресу АДРЕСА_1 . 31.08.2007 року за кредитні кошти було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка в той час була передана в іпотеку і фактично заявник там проживав. Враховуючи ту обставину, що відповідач не був присутній на жодному з судових засідань, відповідно не мав можливості надати суду докази пропуску позивачем строків позовної давності та заявити про це, як визначено в п.3 ст. 267 ЦК України. Також, ПАТ «Укрсиббанк», пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору змінив строк виконання основного зобов`язання. Звертаючись з даним позовом до суду, позивачем, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження суми заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та відповідачем.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вказану заяву. Просив поновити строк на оскарження та скасувати заочне рішення від 03.12.2014р. з підстав викладених у заяві.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти скасування рішення, оскільки з матеріалів справи № 761/21813/19, яка перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 , представнику ОСОБА_3 стало відомо про ухвалення 03.12.2014 року Святошинським районним судом заочного рішення по справі за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, котре не виконане та не може бути виконаним, приховав той факт, що він вже не є іпотекодавцем перед позивачем, а відтак скасування чи нескасування вказаного судового рішення не впливає на права та обов`язки відповідача. Дія даного судового рішення закінчилася у зв`язку відсутністю іпотекодавця ОСОБА_3 , оскільки відповідач двічі вже укладав договори відчуження нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 62504 від 31.08.2007 року. Подання заяви про перегляд заочного рішення є зловживанням процесуальними правами. Просила в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши пояснення представника заявника, представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2014р. позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , за кредитним договором № 11207440000 від 31.08.2007р. борг у розмірі 304 086,66 доларів США згідно курсу НБУ станом на 16.04.2014р. складає 3 766 283,88 грн. перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", код ЄДРПОУ 34047020, м. Київ, вул. Щорса, 36, корп.Б. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 шляхом передачі ПАТ "Дельта Банк" вказаного предмету іпотеки у власність.

Визнано за Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 .

Зобов`язано ОСОБА_3 передати ПАТ "Дельта Банк" правовстановлюючі документи на предмет іпотеки (свідоцтво про право власності) ключі від вхідних дверей, технічний паспорт на квартиру.

Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення;2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ст. 288 ЦПК України - заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Дослідивши матеріали цивільної справи суд встановив, що відповідач дійсно не приймав участь при розгляді справи та відсутні відомості щодо його повідомлення про день та час розгляду, вся кореспонденція поверталася за закінченням строку зберігання.

Однак суд не може прийняти до уваги твердження заявника про те, що йому не було відомо про рішення суду від 03.12.2014 року, оскільки як вбачається із постанови Київського апеляційного суду від 14.03.2019 року у справі за № 761/6900/17 представнику відповідача - ОСОБА_1 . було добре відомо про вказане рішення, зважаючи на його присутність в судових засіданнях, а тому не був позбавлений права звернутися із заявою про перегляд заочного рішення у передбачені ЦПК України строки.

Суд не приймає до уваги, долучену до заяви про перегляд заочного рішення копію рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.02.2011 року, яке на думку заявника не було враховано судом при винесенні рішення, оскільки відповідно до даної копії не можливо встановити учасників процесу.

З рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», слідує, що в силу вимог ч. 1 статті 6 Конвенції про захисти прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Судом взято до уваги, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення та те, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того заявником до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано нових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення суду.

Виходячи із вищевикладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.127, 287,288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 03.12.2014року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності, виселення та зняття з реєстраційного обліку - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя Н.О.Петренко