Рішення № 87510721, 11.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2020Справа № 910/17359/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17359/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

09 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (позивач) надійшла позовна заява № 11/10/203 від 03.12.2019 року до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу у розмірі 3714,17 грн. (три тисячі сімсот чотирнадцять гривень 17 копійок).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідності із залізничною накладною №47378443 на адресу позивача зі станції відправлення "Миколаївка-Донецька" прибули вагони № 62009550 та № 62200746 з вантажем вугілля кам`яне марки ГР 0-200, вантажовідправником якого є ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". Вказані вагони було видано вантажоодержувачу із складанням комерційних актів № 482803/70, № 482803/74 від 22.06.2019 року, які свідчать про недостачу вантажу. Внаслідок чого позивачу заподіяно збитки у вигляді нестачі вантажу у розмірі 3714,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17359/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

13.01.2020 року через відділ діловодства суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 2022/10 від 08.01.2020 року (вказаний відзив направлений відправленням "Укрпошта Експрес" 10.01.2020 року, за штриховим кодовим ідентифікатором 8440400408393, що підтверджується датою оформлення на конверті).

Вказаний відзив на позовну заяву не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" за адресою: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, яка вказана в позовній заяві.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103053328036 ухвалу Господарського суду міста від 12.12.2019 року у справі № 910/15359/19 вручено уповноваженому представнику відповідача - 17.12.2019 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відтак, відзив на позовну заяву мав бути поданий відповідачем у строк до 02.01.2020 року (включно).

Таким чином, відзив на позовну заяву поданий до суду з порушення строку встановленого в ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Тоді як, клопотання про поновлення пропущеного строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

За ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод", тип товариства змінено на Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (постачальник)укладено договір поставки № 19/151, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - «ресурс») за марочним складом, цінами і в кількості, вказівками у відповідних специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору, і на умовах, передбачених цим договором.

За умовами п. 1.2. договору, обсяги і терміни (періоди) поставок ресурсу узгоджуються сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до цього договору.

Згідно специфікації № 1 від 07.06.2019 року до договору № 19/151 від 07.06.2019 року сторонами погоджено, що постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти вугілля кам`яне марки ГР 0-200, у кількості 50 000,00 (+/-10%) т, ціна без ПДВ за тону - 1707,11 грн., загальна вартість без ПДВ - 85 355 500,00 грн., ПДВ - 17 071 100,00 грн., загальна вартість з ПДВ - 102 426 600,00 грн.; термін відвантаження: з 07.06.2019 року по 30.06.2019 року; термін поставки: з 07.06.2019 року по 30.06.2019 року.

20.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» передало, а Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" прийняло вугілля кам`яне марки ГР 0-200, кількістю 834,450 т, вартістю 1 709 888,18 грн. з ПДВ, про що складено акт приймання-передачі вугільної продукції № 2006-5 від 20.06.2019 року.

20.06.2019 року відповідно до залізничної накладної № 47378443 на адресу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" зі станції відправлення Миколаївка-Донецька до станції Авдіївка Донецької залізниці ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було відправлено вагони № 62009550 та № 62200746 з вантажем - вугілля кам`яне марки ГР 0-200.

При надходженні вагону на станцію Авдіївка Донецької залізниці залізницею проведено комісійне переважування маси вантажу на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах № 62009550 та № 62200746 не відповідає масі, вказаній у накладній, про що було складено комерційні акти № 482803/70, № 482803/74 від 22.06.2019 року.

В комерційному акті № 482803/70 від 22.06.2019 року зазначено, що при комерційному огляді виявлено, що вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 20 см, розрівняна,маркування поздовжніми борознами, плівкою проти видування не вкривалась. У вагоні над 1, 7 люками виїмки 150см*280см*40см, маркування порушено. При переважуванні виявилось брутто - 91050 кг, нетто - 67350 кг, тара - 23700 кг, що менше ваги накладної на 2000 кг.

В комерційному акті № 482803/74 від 22.06.2019 року зазначено, що при комерційному огляді виявлено, що вантаж прибув у справному вагоні, люка, двері щільно зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 20 см, розрівняна,маркування поздовжніми борознами, плівкою проти видування не вкривалась. У вагоні над 1, 7 люками виїмки 150см*280см*40см, маркування порушено. При переважуванні виявилось брутто - 91750 кг, нетто - 68250 кг, тара - 23500 кг, що менше ваги накладної на 1400 кг.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 3714,17 грн., які виникли у зв`язку з незбереженням залізницею вантажу при його перевезенні за залізничною накладною № 47378443 від 20.06.2019 року.

За змістом ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В ст. 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

У відповідності до ст. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Комерційні акти № 482803/70, № 482803/74 від 22.06.2019 року за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, суд дійшов висновку, що розрахунок є вірним, а сума збитків, у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, становить 3714,17 грн.

З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Таким чином, оскільки при перевезенні вантажу у вагонах № 62009550 та № 62200746, що було здійснено Акціонерним товариством "Українська залізниця", останнім не було дотримано обов`язку зі збереження вантажу у вказаному вагоні, прийнятого до перевезення, внаслідок чого наявна недостача вантажу, а відповідачем в свою чергу не доведено, що недостача вантажу у вказаних вагонах, відбулась не з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу у розмірі 3714,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815; адреса: 03150, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (ідентифікаційний код 00191075, адреса: 86065, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1) грошові кошти: збитків у вигляді нестачі вантажу - 3714,17 грн. (три тисячі сімсот чотирнадцять гривень 17 копійок) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.02.2020р.

Суддя О.В. Котков