Рішення № 87510714, 28.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2020Справа № 910/15186/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Кудаліна І.М. (адвокат);

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 28.01.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивачів-1, 2, що повне рішення буде складено 11.02.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

29 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (позивач) надійшла позовна заява № 25/4/7/31/20950 від 25.10.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатор-Сервіс 24» (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 521 326,39 грн., з них: основного боргу - 491 774,24 грн. (чотириста дев`яносто одна гривня сімсот сімдесят чотири гривні 24 копійки), пені - 25 606,25 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот шість гривень 25 копійок) та 3% річних - 3945,90 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень 90 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2019 року відповідач шляхом подання та підписання заяви-приєднання приєднався до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - позивачем, відповідно до умов якого позивач зобов`язався продати, а відповідач - оплатити електричну енергію та здійснити інші платежі, передбачені договором. Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, своєчасно та у повному обсязі електричну енергію не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15186/19, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019 року.

19.11.2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява № 25/4/7/31/23417 від 18.11.2019 року «Про зменшення розміру позовних вимог» та клопотання № 25/4/7/31/23420 від 18.11.2019 року «Про повернення переплаченої суми судового збору».

В підготовчому засіданні 19.11.2019 року судом оголошувалася перерва.

16.12.2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява № 25/4/7/3/27731 від 16.12.2019 року «Про зменшення розміру позовних вимог», клопотання № 25/4/7/3/27733 від 16.12.2019 року «Про повернення переплаченої суми судового збору» та клопотання № 25/4/7/3/27735 від 16.12.2019 року «Про долучення до матеріалів справи доказів».

В підготовчому засіданні 17.12.2019 року судом оголошувалася перерва.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 17.12.2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

14.01.2020 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява б/н б/д «Про зменшення розміру позовних вимог», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 25 606,25 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот шість гривень 25 копійок) та 3% річних у розмірі 3945,90 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень 90 копійок) та клопотання б/н б/д «Про повернення переплаченої суми судового збору».

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказана заява, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог ст.ст. 46, 182 Господарського процесуального кодексу України, в підготовчому засіданні 14.01.2020 року прийнята судом до розгляду.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 14.01.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/15186/19 до судового розгляду по суті на 28.01.2020 року, про що відповідача було повідомлено ухвалою-повідомленням від 14.01.2020 року.

В судовому засіданні 28.01.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 28.01.2020 року не з`явився.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі від 31.10.2019 року та ухвали-повідомлення від 19.11.2019 року, 17.12.2019 року та 14.01.2020 року було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" за адресою: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 59, кв. 57, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" (надалі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання № 18/ЦОК/П/19/1/39939 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для колективних побутових споживачів) (надалі - договір).

У вказаній заяві-приєднання № 18/ЦОК/П/19/1/39939 від 25.03.2019 року визначено дату початку постачання електричної енергії - 01.01.2019 року.

Споживачу присвоєно особовий рахунок № 74219020.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість споживчої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом п. 3.4. договору визначено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена у заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

Згідно з п. 5.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку) затверджених Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка додатком до договору.

В пункті 5.8. договору встановлено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.10. договору, оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути менше 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеної у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами пп. 1 п. 6.2. договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату споживчої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5 комерційної пропозиції, колективний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії не рідше, як один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Оплата колективним побутовим споживачем за спожиту електричну енергію має бути здійснена у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду не залежно від дати отримання рахунку. Колективний побутовий споживач на період до дати початку дії нового ринку електричної енергії, у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», надає звіти про покази засобу обліку за формою, яка є зразком до даного договору або формою, узгодженою з оператором системи, за розрахунковий період та у дати, встановлені договором про постачання електричної енергії, що діяв станом на 31 грудня 2018 року, до отримання окремого повідомлення від Постачальника про зміну відповідної дати чи періоду.

Договір на умовах комерційної пропозиції укладається на строк до 30.06.2019 року.

15.05.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 25/4/20/8025 від 14.05.2019 року «Про сплату заборгованості за електричну енергію». Факт направлення вказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком від 15.05.2019 року та списком № 1097 листів рекомендованих (копії містяться в матеріалах справи).

В подальшому, у зв`язку з несплатою заборгованості за електричну енергію, позивач 05.06.2019 року направив відповідачу повідомлення № 25/4/7/10/9641 від 05.06.2019 року «Про дострокове розірвання договорів про постачання електричної енергії», в якому позивач повідомляє про дострокове розірвання договору за особовим рахунком № 74219020 з 01.07.2019 року. Факт направлення вказаного повідомлення підтверджується фіскальним чеком від 05.06.2019 року та списком № 1276 листів рекомендованих (копії містяться в матеріалах справи).

Згідно з пп. 1 п. 13.5. договору, постачальник має право розірвати договір достроково, повідомивши відповідача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадку якщо, зокрема, відповідач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з договором, за умови, що позивач здійснив попередження відповідачу про можливе розірвання цього договору.

Таким чином, договір розірвано з 01.07.2019 року.

26.07.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 25/4/20/13038 від 24.07.2019 року «Про сплату заборгованості за електричну енергію». Крім того, з вимогою було направлено рахунки-фактури № 74219020/1 та № 74219020/2. Факт направлення вказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком від 26.07.2019 року, описом вкладення у ц/лист та списком згрупованих внутрішніх листів (копії містяться в матеріалах справи).

15.10.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 25/4/20/19576 від 11.10.2019 року «Про сплату заборгованості за електричну енергію». Крім того, з вимогою було направлено рахунок-фактуру № 74219020/1. Факт направлення вказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком від 15.10.2019 року, описом вкладення у ц/лист та списком згрупованих внутрішніх листів (копії містяться в матеріалах справи).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на несвоєчасну сплату відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію за період з квітня 2019 року по червень 2019 року, на оплату якої позивачем було сформовано та видано рахунки № 74219020/4/1 від 25.04.2019 року на суму 156 394,56 грн., № 74219020/5/1 від 17.05.2019 року на суму 101 707,20 грн. та № 74219020/6/1 від 06.06.2019 року на суму 101 231,76 грн., загальна сума яких становить 491 774,24 грн., втім відповідачем зазначені рахунки не оплачено, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 491 774,24 грн. Крім того, з огляду на порушення відповідачем обов`язку з оплати спожитої електричної енергії позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 25 606,25 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот шість гривень 25 копійок) та 3% річних у розмірі 3945,90 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 06.11.2019 року, 15.11.2019 року, 20.11.2019 року, 22.11.2019 року, 29.11.2019 року, 24.12.2019 року, 27.12.2019 року відповідачем була погашена заборгованість перед позивачем у розмірі 491 774,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Таким чином, на момент винесення рішення у даній справі спір щодо основного боргу в частині 491 774,24 грн. відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 491 774,24 грн. припинив своє існування після звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що провадження щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за фактичну відпущену електричну енергію у розмірі 491 774,24 грн. підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 25 606,25 грн. та 3% річних у розмірі 3945,90 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 5.11. договору та п. 6 комерційної пропозиції визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за договором постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції. Для колективних побутових споживачів за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожній день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду та враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (нарахування пені за шість місяців), ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та п. 5.11. договору та п. 6 комерційної пропозиції, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 44 765,52 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов`язання підлягають задоволенню в сумі 25 606,25 грн., за розрахунком позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, в межах визначеного позивачем періоду, судом встановлено, що він арифметично вірний, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, в сумі 3945,90 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі про стягнення 29 552,15 грн. з них: пені - 25 606,25 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот шість гривень 25 копійок) та 3% річних - 3945,90 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень 90 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо клопотання б/н б/д «Про повернення переплаченої суми судового збору», у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, становить - 29 552,15 грн.

Таким чином, сума судового збору за позовними вимогами у зв`язку із їх зменшенням становить - 1921,00 грн., тобто 29 552,15 грн. х 1,5%.

За таких обставин, позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 5898,90 грн. з розрахунку: 7819,90 грн. (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) - 1921,00 грн. (судовий збір, з урахуванням зменшення позовних вимог).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що сума ціни позову, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, становить - 29 552,15 грн. та є зменшеною в порівнянні до заявленої суми вимог згідно позовної заяви, враховуючи те, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, і питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством, з огляду на те, що згідно приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог, клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору (у зв`язку зі зменшенням позовних вимог) у розмірі 5898,90 грн., як різниці між сплаченою сумою збору згідно позову та заяви про зменшення розміру позовних вимог, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/15186/19 за позовом № 25/4/7/31/20950 від 25.10.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" про стягнення заборгованості за договором договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 25.03.2019 року в частині стягнення основного боргу - 491 774,24 грн. (чотириста дев`яносто одна гривня сімсот сімдесят чотири гривні 24 копійки), у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіатор-Сервіс 24" (ідентифікаційний код 39955184, адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 59, кв. 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 41916045, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31) грошові кошти: пені - 25 606,25 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот шість гривень 25 копійок), 3% річних - 3945,90 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень 90 копійок) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 41916045, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31) з Державного бюджету України судовий збір - 5898,90 грн. (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень 90 копійок), перерахований платіжним дорученням № 83971 від 23.10.2019 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи № 910/15186/19.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.02.2020р.

Суддя О.В. Котков