Постанова № 8751032, 30.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-6735/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Козаченка А.В.

при секретарі                                                  Шалагіновій М.В.

за участю:

представника позивача                    Перець В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

          Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в Шахтарській ОДПІ як платник податків і є платником податку на додану вартість.

У відповідача існує заборгованість з ПДВ в сумі 701351,59 грн. та з штрафних санкцій в сумі 9,00 грн., яка виникла на підставі наданої ним податкової декларацій з ПДВ.

          Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач зобов’язаний сплачувати суми податків і зборів у встановлений законом термін.

Оскільки відповідачем сума заборгованості не була погашена, йому були направлені перша та друга податкові вимоги, прийняті рішення про стягнення податкового боргу та про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків, а також зареєстровано податкову заставу.

          На підстав викладеного просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 701351,59 грн.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

За таких підставі відповідно до ст.128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Так, судом встановлено, що відповідач 30.04.2003р. зареєстрований Виконкомом Шахтарської міської ради як юридична особа, про що зроблено відповідний запис в державному реєстрі та видане відповідне свідоцтво. Відповідач знаходиться на податковому обліку в Шахтарській ОДПІ, як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

На підставі поданої відповідачем декларацій з податку на додану вартість від 19.01.2010р. платником податку самостійно визначено податкове зобов’язання в сумі 1207161,00 грн. та нарахована штрафна санкція у зв’язку із виправленням помилки в сумі 9,00 грн. (а.с.20-21).

З урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості з ПДВ, недоїмка складає 701351,59 гривень.

До теперішнього часу сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов’язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати податкового боргу відповідач судові не надав. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у поданій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або судовому порядку.

Згідно з п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадку, коли сума податкового зобов’язання визначена контролюючим органом, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом 10 днів з дня отримання податкового повідомлення, окрім випадків, коди податківець починає процедуру апеляційного або судового узгодження. П.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена протягом 10 днів, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-111 від 21.12.2000р. передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вимог ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-111 відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги №1/103 від 29.10.2001р та №2/567 від 27.12.2001р., які отримані відповідачем та оскаржені не були (а.с.11-12).

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активів платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Тому, позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано податкову заставу (а.с.13-17).

Також, позивачем було прийнято рішення №148 від 28.11.2003р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.18).

Крім цього, позивачем прийнято рішення №1 від 11.09.2006р. про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків (а.с.19).

Вжиті позивачем на виконання вимог Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” заходи не сприяли погашенню податкової заборгованості.

Підпунктом 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

          У відповідності до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

          Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу в добровільному порядку, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення заборгованості, задовільнити в повному обсязі.

          Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86220, м. Шахтарськ Донецької області, вул. Крупської, 20, ЄДРПОУ 32299510) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 701351,59 гривень на р/р 31112029700093 в УДК у м. Шахтарську ГУДКУ в Донецькій області, код платежу 3014010100, ОКПО 34687038, МФО 834016.

          Постанова в повному обсязі складена 02.04.2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Козаченко А.В.