Рішення № 87510240, 28.01.2020, Господарський суд Запорізької області

/номер провадження справи 17/143/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2020 Справа № 908/1918/19

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання – Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи № 908/1918/19

за позовною заявою: акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108

до відповідача: публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72

про стягнення 617 988,00 грн.

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Губорєва Я.О., довіреність № 1130 від 06.08.19

від відповідача: Прокопенко М.О., довіреність від 10.12.19 № 20-140

Троценко В.І., довіреність від 03.12.19 № 20-163

СУТЬ СПОРУ:

31.07.19 до господарського суду Запорізької області звернулось акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” (далі АТ “Українська залізниця” в особі РФ “Придніпровська залізниця”) з позовною заявою від 24.07.19 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (надалі ПАТ “Запоріжсталь”) 241 664,76 грн. плати за користування вагонами та 390 163,56 грн. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу в двократному розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовано ГПК України, Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами і контейнерами, Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги. Згідно з доводами позивач, з вини відповідача (вантажовласника) на підходах до станції призначення були затримані вагони, за що відповідачу нарахована плата за користування спірними вагонами у розмірі 241 664,76 грн., а також збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у сумі 390 163,56 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.19 наведену вище позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.08.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1918/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.09.19.

Ухвалою від 03.09.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – до 04.11.19 включно та відкладено підготовче засідання на 02.10.19.

У підготовчому засіданні 02.10.19 судом оголювалась перерва на 31.10.19.

В підготовчому засіданні 31.10.19 представник позивача підтримав позовну заяву (уточнену) від 20.09.19, яка надійшла до суду 24.09.19, просив суд прийняти її до розгляду та стягнути з ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” на користь АТ “Українська заклізниця” плату за користування вагонами в сумі 227 824,44 грн., збір за зберігання вантажів у двократному розмірі – 390 163,56 грн., всього – 617 988 грн.

Представник позивача пояснив суду, що фактично вказана позовна заява (уточнена) від 20.09.19 є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача не заперечив проти прийняття до розгляду позовної заяви (уточненої) від 20.09.19.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що позовна заява (уточнена) від 20.09.19 є фактично заявою про зменшення розміру позовних вимог, розгляд справи № 908/1918/19, станом на 31.10.19, перебуває на стадії підготовчого провадження, судом прийнято до розгляду позовну заяву (уточнену) АТ “Українська залізниця” від 20.09.19.

Ухвалою від 31.10.19 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.19.

У судовому засіданні 05.11.19 судом оголошено перерву на 19.11.19.

Ухвалою суду від 19.11.19 у цій справі позовну заяву позивача залишено без руху на підставі п. 5 ч. 3 ст. 162 та ч. 11 ст. 176 ГПК України, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та визначено спосіб їх усунення (відповідні недоліки позовної заяви наведені в ухвалі суду від 19.11.19).

02.12.19 на адресу суду від позивача надійшла заява від 29.11.19 про усунення недоліків, в якій надано пояснення та усунуто недоліки визначені ухвалою суду від 19.11.19.

Враховуючи, що позивачем недоліки позовної заяви усунуті в порядку та строк визначений ухвалою від 19.11.19 у справі № 908/1918/19, судом відповідно до вимог ч. 12 ст. 176 ГПК України продовжено розгляд справи, про що винесено ухвалу від 03.12.19. Судове засідання призначено на 14.01.20.

У судових засіданнях 14.01.20 та 23.01.20 судом оголошувалась перерва на 23.01.20 та на 28.01.20 відповідно.

Письмові заяви учасників справи подані до суду та прийняті судом до розгляду:

Позивача: відповідь від 02.09.19 на відзив; пояснення від 20.09.19 на заперечення відповідача; заява про долучення до матеріалів спарви документів від 14.11.19; пояснення по спарві від 20.01.20; заперчення від 23.01.20 щодо заяви про залишення позову без розгляду; заперчення від 23.01.20 на пояснення відповідача від 22.01.20; заяву від 20.09.19 про зменшення розміру позовних вимог до суми 617 988,00 грн. (з якої: 227 824,44 грн. - плата за користування вагонами, 390 163,56 грн. - збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі) та уточнену позовну заяву від 20.09.19 (прийнято до розгляду у судовому засіданні 31.10.19).

За заявою представника позивача судом не розглядалось (залишено без розгляду) клопотння позивача за вих. від 20.09.19 про допуск до участі у судовому засіданні спеціаліста.

Відповідача: відзив за вих. від 23.08.19 № 11/2048529 (МА) на позовну заяву; заперечення за вих. від 12.09.19 № 11/2052752 на відповідь на відзив; - пояснення щодо контррозрахунку від 22.01.20.

У судовому засіданні 28.01.20 судом на підставі ч. 7 ст. 207 ГПК України залишено без розгляду заяву відповідача від 23.01.20 № 11/2004045 (МП) про залишення позовної заяви у спарві № 908/1918/19 без розгляду (подана до суду 23.01.20). Зокрема залишаючи вказану заяву без розгялду суд виходив з того, що відповідачем не обгрунтовано поважності причин через які вказана заява не булла заявлен у підгтовочому засіданні у цій справі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, у відповіді на відзив на позовну заяву та у поясненнях на заперечення відповідача.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у заявах по суті справи та у поясненнях. Зокрема, відповідач зазначив, що неівідмовлявся від прийому вантадів на свою колію, тому не було потреби кидати потяги на підходах. В січні-лютому 2019 р. скупчення вагонів відбулось на під`їзді колії відповідача через порушення позивачем умов про інтервальний проміжок часу встановлений для перевезення вагонів з під`їзної колії ПАТ «ЗТМ`Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» № ПР/М-16-3-708/НЮдч від 30.09.16. Також за твердженням відповідача посадові особи, які підписали накази № 903 від 14.02.19 про затримання поїзду, № 1079 від 20.02.19 про закінчення затримки вагонів, наказ № 41/МО від 14.02.19 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу не мали відповідних повноважень.

У засіданні суду 28.01.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.18 між публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (Перевізник) та публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (Замовник) укладено договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 (далі - договір про надання послуг), предметом якого згідно із п. 1.1. є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном Перевізника не є орендною платою.

У пункті 1.2. даного договору визначено, що вагон замовника – вантажний вагон, яким замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі.

Пунктом 1.3. договору про надання послуг визначено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно із п. 12.1. договору про надання послуг, договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС “Месплан” або АС “Клієнт УЗ” або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.18 до 31.12.18. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до ін. сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

30.09.16 між публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (Залізниця) та публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (Власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь”, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Українська залізниця” № ПР/М-16-3/1-708НЮ 20/2016/2889 (далі - договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії).

Договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії укладений з протоколом розбіжностей від 24.10.16, протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.16, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.16, протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.16.

До договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії між сторонами підписані наступні додаткові угоди: № 1 від 01.09.17, № 2 від 16.03.18, № 3 від 20.08.18, № 4 від 14.12.18.

Зокрема, Додатковою угодою від 14.12.18 № 4 до договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії сторони узгодили в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінити слова “Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” на “Акціонерне товариство “Українська залізниця”.

Відповідно до п. 1 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.16), згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку “А” і стрілкою № 172 до парку “Б” і яка обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки “Межа під`їзної колії”, які встановлені проти вхідного світлофора “ЧВ” парку “А” станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора “НБ” парку “Б” станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання № 172.

Згідно з п. 6 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.18), вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці:

- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку “А” станції Запоріжжя-Ліве;

- на сортувально-відправні колії парку “Б” станції Запоріжжя-Ліве: на колії № № 11, 12, 15-28 – маршрутні поїзди; на колії № № 31-36 – збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку “Б” повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку “А”, на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку “Б” станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.

Пунктом 14 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (з урахуванням редакції додаткової угоди № 1 від 01.09.17 та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.16) сторони визначили, що Власник колії сплачує Залізниці плату:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії “ЄРЦ”.

Умовами п. 20 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії сторони дійшли згоди про те, що з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 21 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.16) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.01.17 до 31.12.21 включно.

Відповідно до перевізних накладних №№ 46010773, 46010732 та наданих до справи відомостей вагонів до них залізницею у лютому 2019 р. прийнято до перевезення зі станції Рядова Придніпровської залізниці на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 51 вагон (відповідні номери вагонів зазначені у відомостях вагонів до накладних №№ 46010773, 46010732). Одержувач вантажу за вказаними накладними є ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь”.

На шляху прямування, а саме на станції Верхівцеве Придніпровської залізниці згідно наказу начальника структурного підрозділу Дніпровська дирекції залізничних перевезень від 14.02.19 № 903 о 11 год. 00 хв. 14.02.19 буди затримані вагони з вантажем, що перевозились у поїзді № 2808, індекс поїзда 4572-067-4600, у зв`язку з неможливістю приймання їх вантажовласником (ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь”) і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення Запоріжжя-Ліве.

За даним фактом станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами (затв. наказом Міністерства транспорту) складено акт про початок затримки вагонів форми ГУ-23а № 12 від 14.02.19.

Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2808, індекс поїзда 4572-067-4600, станція призначення 14.02.19 о 11-46 год. повідомила відповідача про затримку вагонів.

Згідно з актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12 від 14.02.19, вагони, що прибули поїздом № 2808, індекс поїзда 4572-067-4600, відправлені згідно з наказом про відновлення руху № 1079 від 20.02.19 о 16 год. 00 хв.

14.02.19 позивачем видано наказ № 41/МО про збільшення розміру збору за збереження вантажу (що знаходиться у 51 вагоні), які простоюють на станції Запоріжжя-Ліве, індекс поїзда 4572-067-4600 та затримані згідно наказу № 903 від 14.02.19 до двохкратного розміру з 17.02.19 на підставі ст. 36 Статуту залізниць України, про що повідомлено ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” 15.02.19 о 11 год. 40 хв.

Вбачається, що актом загальної форми ГУ-23а № 13 від 20.02.19 (складенийна станціїї Верхівцеве Придніпровської залізниці) засвідчено, що дію наказу № 903 від 14.02.19 щодо поїзду № 2808 (індекс поїзда 4572-067-4600) припинено згідно наказу про відновлення руху № 1079881 від 20.02.19 о 10 год. 55 хв.

Матеріали цієї справи свідчать, що позивачем за весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 за № 22029069, № 23029073, № 23029077, № 24029082, № 25029088, № 27029096, № 01039108 у розмірі 227824,44 грн. (з урахуванням ПДВ), а також збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 22029027 від 22.02.19 у сумі 325 136,30 грн. без ПДВ (сума з ПДВ - 390 163,56 грн.).

Вказані відомості плати та накопичувальна картка № 2202902 від 22.02.19 підписані представником відповідача із застереженням. Зокрема, по накопичувальній картці представник позивача зазначив настпне: “Поїзд покинутий на підходах за ініціативою залізничної дороги. ПАТ “Запоріжсталь” не відмовлялось від приймання вантажу на під`їзну колію. Неприймання поїзду ст. Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування збору за зберігання вантажу за час простою поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає”.

Відмова відповідача здійснити плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зазначених сумах і стала причиною спору у цій справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази та пояснення сторін суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. ст. 3, 8 Закону України “Про залізничний транспорт” від 04.07.96 № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України “Про транспорт”, "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та ін. актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

Відповідно до абз. 1, 4 ст. 71 Статуту залізниць України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі - Статут залізниць України), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

У відповідності до ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі – Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умовами п. п. 2.1., 2.5. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій (затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, зареєстрованих Мін`юстом України 24.11.00 за № 875/5096) визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під`їзних колій укладаються між залізницею і власниками під`їзних колій у разі обслуговування під`їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під`їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під`їзної колії або його контрагентів.

Пунктами 6, 9 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.18) визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці:

- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку “А” станції Запоріжжя-Ліве;

- на сортувально-відправні колії парку “Б” станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 – маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 – збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку “Б” повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку “А”, на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку “Б” станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.

З під`їзної колії вагони повертаються: порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; інші – групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається Власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом Власника колії на одну з колій: №№ 2-11 парку “А” станції Запоріжжя-Ліве.

Приймання вагонів залізницею здійснюється на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку “А” станції Запоріжжя-Ліве.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 % зазначених розмірів плати.

Згідно із п. 17 Правил користування вагонами і контейнерами (затв. наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113), внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.00 № 644.

Пунктом 3 наведених вище Правил користування вагонами … визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відповідно до п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Матеріали справи свідчать, що в лютому 2019 р. за перевізними накладними №№ 46010773, 46010732 залізницею було прийнято до перевезення 51 вагон (відповідні номери вагонів зазначені у відомостях вагонів по відправленням за іддентифікаціями №№ 46010773, 46010732) на адресу одержувача ПАТ “ЗМК Запоріжсталь”, станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Однак наказом № 903 від 14.02.19 о 11 год. 00 хв. на шляху прямування вагони з вантажем, що перевозились у поїзді № 2808 (індекс поїзда 4572-067-4600) затримані на станції Верхівцеве Придніпровської залізниці у зв`язку із неприйняттям їх вантажовласником ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” на станції призначення Запоріжжя-Ліве.

З матеріалів справи вбачається, що неможливість приймання вагонів, що перевозились в поїзді № 2808 (індекс 4572-067-4600), викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення - Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів.

Про зайнятість приймально-відправних колій станції Запоріжжя-Ліве вантажем, що прибув на адресу відповідача, свідчать складені станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці акти загальної форми ГУ-23, а саме:

- акт № 1723 від 13.02.19 в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 9 колії парку 5 «А» з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 01:30);

- акт № 1724 від 13.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 7 колії парку 5 «А» з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 03:10);

- акт № 1749 від 13.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 32 колії парку 3 «Б» з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 14:00);

- акт № 1755 від 13.02.19, в якому зазначено про затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють на 34 колії парку «Б» з причини не вивозу локомотивом вантажоодержувача (час початку затримки 13.02.19 о 20:40).

Таким чином вказаними актами підтверджується зайнятість іншими вагонами колії 9 парку 5 «А», колії 7 парку 5 «А», колії 32 парку 3 «Б», колії № 34 парку Б.

Також в матеріалах справи містяться акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ «Запоріжсталь», а саме:

- акт № 1776 від 14.02.19, в якому зафіксовано затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта; закінчення затримки вагонів за актом № 1723 від 13.02.19 відбулось 14.02.19 о 12:05;

- акт № 1735 від 13.02.19, в якому зафіксовано затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта; закінчення затримки вагонів за актом № 1724 від 13.02.19 відбулось 13.02.19 о 12:15;

- акт № 1798 від 15.02.19, в якому зафіксовано затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта; закінчення затримки вагонів за актом № 1749 від 13.02.19 відбулось 15.02.19 о 04:00;

- акт № 1937 від 18.02.19, в якому зафіксовано затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта; закінчення затримки вагонів за актом № 1755 від 13.02.19 відбулось 18.02.19 о 16:00.

З приводу факту зайнятості колій на станції Запоріжжя-Ліве позивачем надані до справи письмові пояснення за вих. від 09.08.19 № 467, в яких зазначена детальна інформація щодо операцій, які здійснювались по кожній колії станції Запоріжжя-Ліве в період з 01.02.19 до 27.02.19.

Зокрема, зміст пояснень свідчать про те, що на момент прибуття вагонів з вантажем у складі поїзду № 2808 на станцію Верхівцеве, на станції призначення Запоріжжя-Ліве прийомо-здавальні колії для прийняття вантажу відповідачем були зайняті іншими поїздами.

Таким чином, саме зайнятість прийомо-здавальних колій відповідачем іншими поїздами унеможливила подальший рух поїзду № 2808 до станції призначення та своєчасне прийняття відповідачем вантажу. В результаті вказаних обставин вагони у складі поїзду № 2808 були затримані станцією Верхівцеве та простоювали з 14.02.19 (з 11 год. 00 хв.) по 20.02.19 (10 год. 55 хв.).

Під час розгляду цієї справи представниками сторін не заперечувався факт затримки 51 вагону.

Судом враховано, що Порядок видачі вантажів залізницею одержувачу врегульований положеннями Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00 (далі – Правила видачі вантажу).

Умовами п. п. 1, 2 Правил видачі вантажів визначено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватись і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 року за № 165/3458).

Матеріали цієї справи свідчать, що відповідача (вантажоодержувача) було повідомлено 14.02.19 о 11 год. 46 хв. про прибуття вагонів на станцію Верхівцеве Придніпровської залізниці, що підтверджено повідомленням про затримку вагонів.

Умовами п. 46 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Разом з тим, згідно із п. 32 Правил видачі вантажів, одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів. Для вивозу вантажу із станції одержувач зобов`язаний пред`явити накладну. Якщо вивезення вантажу провадиться після закінчення терміну безкоштовного зберігання, то одержувач зобов`язаний пред`явити представнику станції, який видає вантаж, квитанцію про сплату збору за зберігання вантажу.

Втім, вантаж, що прибув на станцію Верхівцеве Придніпровської залізниці, був затриманий та не був своєчасно забраний відповідачем, внаслідок чого вагони з вантажем простоювали на коліях вказаної станції залізниці.

За фактом затримки на колії станції Верхівцеве (у зв`язку з простоюванням вказаних вагонів) залізницею у відповідності до вимог Правил користування вагонами і контейнерами були складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, на підставі яких в подальшому були складені відомості плати за користування вагонами, за якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами в загальній сумі 227 824,44 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.02 за № 567/6855) (далі - Правила складання актів).

Виходячи із змісту положень п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

В матеріалах справи містяться складені працівниками станції Верхівцеве акти загальної форми ГУ-23 про початок затримки від 14.02.19 (о 11 год. 00 хв.) та про закінчення затримки від 20.02.19 (о 10 год. 55 хв.), які підписані працівниками станції. Час затримки склав 119 год. 55 хв.

Як зазначалося вище у тексті цього рішення, відповідач був повідомлений про час прибуття вантажу, що підтверджується наявними у справі доказами, однак всупереч вимог ст. 46 Статуту залізниць України, п. 32 Правил видачі вантажів та умов Договору не вжив заходів, спрямованих на усунення обставин, які викликали затримку вагонів з вантажем (звільнення прийомо-здавальних колій на станції призначення Запоріжжя-Ліве), що призвело до їх простоювання на станції Верхівцеве та нарахування за час затримки зборів у вигляді плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Пунктом 5 Правил зберігання вантажів (затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644), передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Відповідно до пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах), у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці – з моменту затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

У відповідності до п. 36 Статуту залізниць України, у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру. Начальник залізниці, уповноважені ним керівники організацій, що входять до складу залізниці, відповідно до Правил мають право на укладення договорів про збереження вантажів на складах станцій або у вагонах.

14.02.19 був виданий наказ № 41/МО про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача (затриманого з 11-10 год. 14.02.19) до двократного з 17.02.19 з посиланням на ст. 36 Статуту залізниць України, який (наказ) підписано першим заступником директора регіональної філії “Придніпровська залізниця” Декарчук О.М.

На підтвердження повноважень Декарчука О.М. до матеріалів справи надано довіреність від 26.10.18 № 4524, яка видана за підписом в.о. голови правління ПАТ “Українська залізниця” Кравцова Є.П. та члена правління ПАТ “Українська залізниця” Бужора О.Я. (довіреність дійсна до 02.08.19 включно).

Даною довіреністю Декарчук О.М. уповноважений здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії та її структурних підрозділів відповідно до планів, затверджених довірителем (п. 1 довіреності). Діяти від імені довірителя, представляти інтереси довірителя, в т.ч. філії, її структурних підрозділів, … з правом подання та отримання документів, у т.ч. дозволів, ліцензій, висновків чи ін. документів дозвільного характеру, підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов`язані із представництвом інтересів довірителя як на території України, так і за кордоном стосовно діяльності філії, її структурних підрозділів (п. 3 довіреності).

Відповідно до п. 14 довіреності від 26.10.18 за реєстровим № 4524, Кужавський М.С. та Декарчук О.М. уповноважені видавати та підписувати від імені філії розпорядчі документи (накази) та затверджувати документи з питань, що стосуються діяльності філії, її структурних підрозділів, які є обов`язковими для всіх працівників філії, її структурних підрозділів, а також видавати та скасовувати в установленому порядку довіреності від імені довірителя працівникам філії, її структурних підрозділів, іншим особам у порядку передоручення.

Виходячи з цього, на переконання суду, перший заступник регіональної філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Українська залізниця” Декарчук О.М. був уповноважений видавати наказ від 14.02.19 № 41/МО про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача.

Згідно із абз. 2, 3 ст. 46 Статуту залізниць України, вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Факт затримки вагонів з вантажем відповідача з його вини на станції Верхівцеве понад час безкоштовного їх зберігання підтверджується актами загальної форми ГУ-23 (наведеними в тексті цього рішення), в яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери.

Повноваження начальника структурного підрозділу «Дніпровська дирекції залізничних перевезень» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» Борецького А.С. на підписання наказу від 14.02.19 № 903 про затримку вагонів та наказу від 20.02.19 № 1079 про закінчення затримки вагонів підтверджуються наявною у матеріалах справи довіреністю від 29.10.18 за реєстровим № 2122, яка видана в порядку передоручення повноважень директором регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Деркачуком О.М., які діяли за довіреністю від 26.10.18 за реєстровим №4524, на підставі статуту АТ "Українська залізниця" та Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".

Збір за зберігання вантажу встановлений у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.09 № 317.

Плата за користування вагонами нарахована позивачем за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 22029069, № 23029073, № 23029077 № 24029082, № 25029088, № 27029096, № 1039108 у розмірі 227 824,44 грн. з урахуванням ПДВ. Збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі нараховано позивачем на підставі накопичувальної картки ФДУ-92 № 22029027 від 22.02.19 на суму 390 163,56 грн. (разом з ПДВ).

Наявні матеріали справи свідчать, що представник відповідача підписав відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку із застреженням (про що зазначено вище у тексті цього рішення).

Крім того, судом враховано, що відповідач не виконав зобов`язання із здійснення розрахунків зі сплати нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки.

Навдене вище надає суду підстави для висновку про те, що затримка вагонів на підході до станції призначення, у зв`язку з якою позивачем нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, відбулась з вини відповідача, а саме: через неможливість приймання їх станцією призначення з причин накопичення вагонів, що прибули на адресу відповідача та зайнятості прийомо-здавальних колій. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Також у вказаних актах зазначені номери залізничних накладних.

Розрахунки плати за спірними відомостями плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач не довів суду відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав для звільнення його, як вантажовласника, від плати за користування вагонами і контейнерами, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

За таких обставин, позовні вимоги АТ “Українська залізниця” в особі РФ “Придніпровська залізниця” до ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” про стягнення плати за користування вагонами в сумі 227 824,44 грн. та збору за зберігання вантажу (в т.ч. у двократному розмірі) в сумі 390 163,56 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача слід зазначити наступне.

З приводу твердження відповідача про ненадання позивачем жодного належного та допустимого доказу того, що ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь” відмовлялось від прийняття вантажу, слід зазначити, що причиною затримки вантажу є неприйняття вагонів вантажовласником через відсутність технічної можливості (накопичення вагонів на станції призначення), що засвідчено у встановленому порядку актом форми ГУ-23а № 12 від 14.02.19. Факт накопичення вагонів на станції призначення, зайнятість прийомо-здавальних колій підтверджена позивачем складеними актами форми ГУ-23 про початок затримки вагонів (від 13.02.19 № 1723, від 13.02.19 № 1724, від 13.02.19 № 1749, від 13.02.19 № 1755), а також письмовими поясненнями станції Запоріжжя-Ліве за вих. № 467 від 09.08.19

Посилання відповідача на листи адресовані позивачу з приводу незадовільної роботи залізниці не є належними доказами, які підтверджують відстуність вини відповідача щодо спірних правовідносин, оскільки у спарві відстуні докази визнання залізницею своєю вини за наслідками розгляду листів позивача, зокрема стосовно спору, що виник між сторгнами у цій справі.

Відповідно до розділу Х Технологічного процесу роботи сортувальної станції Запоріжжя-Ліве, затвердженого і введеного в дію наказом Регіональної філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Українська залізниця” від 08.04.16 № 115/н, в основу технології роботи станції покладено метод диспетчерського керівництва розформуванням-формуванням поїздів і місцевою роботою, який забезпечує найбільш раціональне використання технічних засобів і найменший час знаходження вагонів на станції.

Отже, визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був своєчасно повідомлений позивачем про затримку поїзда, у зв`язку з чим відповідач мав можливість вжити заходів до усунення скупчення вагонів на підходах до станції Запоріжжя-Ліве.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження повноти вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.

Твердження відповідача про те, що затримка прийому вагонів відбувалась через неритмічну доставку їх залізницею на станцію призначення судом не приймається до уваги з огляду на те, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, який передбачено нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, Технологічного процесу роботи сортувальної станції Запоріжжя-Ліве.

Як вказує позивач, у п. 2.6 Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ “Запоріжсталь” і станції примикання Запоріжжя-Ліве регіональної філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” викладено порядок подавання і забирання вагонів на під`їзну колію ПАТ “Запоріжсталь”, яким визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних колій парку “А” та на одну з сортувально-відправних колій парку “Б”. Не передбачена зайнятість всіх наявних колій парків “А” та “Б” станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ “Запоріжсталь”, та простоюють в очікуванні подачі на під`їзну колію та які прийняті від ПАТ “Запоріжсталь” до перевезення. Залізниця не може займати всі наявні колії по станції вагонами з вантажем ПАТ “Запоріжсталь”, оскільки даний факт може призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.

Вбачається, що несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та пунктів 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть у разі, коли поставка вантажу не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у спричиненні затримки вагонів на підходах до станції призначення, а також наявність підстав, встановлених п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, для звільнення його як вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.

Наведене вище в тексті цього рішення спростовує інші доводи відповідача щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) – 227 824 (двісті двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 44 коп. плати за користування вагонами, 390 163 (триста дев`яносто тисяч сто шістдесят три) грн. 56 коп. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі та 9 269 (дев`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 82 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.02.20.

Суддя В.Л. Корсун