Ухвала суду № 87510175, 05.02.2020, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.02.2020 Справа № 908/220/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/220/20

за позовом: Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, буд. 3) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 3; а/с 414)

про стягнення 49 525,29 грн., що еквівалентно 1 775,10 євро

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ

Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою за вих. № 32-629вих-20 від 30.01.2020 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, – Державної служби України з безпеки на транспорті особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 49 525,29 грн., що еквівалентно 1 775,10 євро.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Разом із позовною заявою на адресу суду від Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області надійшла заява про забезпечення позову в порядку приписів ст. 136-139 ГПК України, в якій останній просить вжити захід щодо забезпечення позову, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер".

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2020 заяву про забезпечення позову у справі № 908/220/20 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що до постановлення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного відповідачу майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурора. Відомості про наявність рахунків відповідача, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, відсутні, що свідчить про можливість ухилення відповідача від виконання рішення суду. Накладення арешту на майно відповідача є єдиним заходом забезпечення позову, оскільки такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до абзаців 2, 3, 4 пункту 3 вказаної вище постанови Пленуму достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Однак, позивачем не підтверджена будь-якими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Разом з тим, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

Так, прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у pозмipi 1775,10 євро, що еквівалентно 49 525,29 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 51.07.2019.

Однак, просить вжити заходи забезпечення арешту на майно, а саме на будівлю контрольно - пропускного пункту промислової бази загальною площею 26,1 кв.м., розташовану по вул. Промисловій, 3 у м. Енергодарі Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 200631423125), яке зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер", при цьому не вказуючи його вартості.

Відтак, суд не вбачає співмірності та адекватності заявлених заходів з предметом позову та негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

При цьому судом враховано, що під час подання заяви про забезпечення позову прокурором не ставиться питання про накладення арешту на грошові кошти відповідача, розрахункових рахунків у банківських установах, відкритих відповідачем та зазначається про відсутність відомостей про такі рахунки, їх номери та назви установ. Однак доказів на підтвердження вказаних обставин прокурором не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Суд роз`яснює позивачу, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/220/20 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05.02.2020 та відповідно до ч. 8 ст. 140, ст. 235, п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 256 та пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.Г. Смірнов