Рішення № 87509844, 11.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5893/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Черненко Наталії Анатоліївни, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 31 267,86 грн. за договором оренди № 12/02-6541-ОД від 30.01.2018 року та виселення.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Черненко Наталії Анатоліївни суму основної заборгованості з орендної плати у розмірі 20 710,57 грн., пеню у розмірі 2 705,91 грн., штраф у розмірі 4 142,11 грн. та суму інфляційної складової у розмірі 3 709,27 грн. та виселити з займаного приміщення розташованого за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична, 12.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (31 267,86 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 13.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було встановлено строк ухвалою суду від 13.12.2019 для надання відзиву на позовну заяву, однак останній не виконав вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019, відзив на позов не надав.

Поштові відправлення (ухвала суду) направлені за місцезнаходженням відповідача повертаються на адресу суду, як не вручені з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, господарським судом зроблено оголошення на сайті Судової влади України.

Станом на дату винесення рішення відзив на позов відповідачем до матеріалів справи не поданий.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача

Позов обґрунтований порушенням відповідачем умов договору оренди № 12/02-6541-ОД від 30.01.2018 року, а саме в частині несвоєчасної сплати орендних платежів.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525, 530, 629, 762, 782, Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6541-ОД від 30.01.2018 року (а.с. 11-14);

- акт приймання-передачі (а.с. 15).

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 20 710,57 грн., пені у розмірі 2 705,91 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 709,27 грн., штрафу у розмірі 4 142,11 грн.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Черненко Наталією Анатоліївною (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6541-ОД від 30.01.2018 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення площею - 280,2 кв.м., (корисна площа 233,5 кв.м., площа загального використання 46,7 кв.м.), розміщене за адресою: м. Кам`янське, вул. Медична,12, що перебуває на балансі ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 02.11.2017р. і становить за незалежною оцінкою 770 079,00 грн.

Згідно пункту 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.

Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором і є його невід`ємною частиною, а в разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж на три роки - після державної реєстрації договору.

На виконання умов договору орендодавцем було передано, а орендарем прийнято у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, що знаходиться на балансі ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет", розташоване за адресою - м. Кам`янське, вул. Медична,12, а саме: нежитлові вбудовані приміщення площею - 280,2 кв.м. Даний факт підтверджується складеним сторонами актом приймання-передачі від 30.01.2018.

Згідно з п. п. 3.1, 3.3 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2017 року 3 850,40 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується таким чином:

- 50% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі 1 925,20 грн.;

- 50% - балансоутримувачу - у розмірі 1 925,20 грн., щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету балансоутримувачу.

У зв`язку з несвоєчасною та неповною сплатою орендної плати утворилась заборгованість до Державного бюджету у загальному розмірі 20 710,57 грн.

10 жовтня 2018 Регіональним відділенням на адресу орендаря скеровано претензію №18-11-06559 про сплату заборгованості з орендної плати у сумі 8 174,35 грн., пені в сумі 370,66 грн., інфляційних втрат у сумі 369,67 грн. та штрафу у сумі 1 634,87 грн. Докази направлення вищевказаної претензії додаються.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №18-11-06559 від 10.10.2018 з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати у сумі 8 174,35 грн., пені в сумі 370,66 грн., інфляційних втрат у сумі 369,67 грн. та штрафу у су 1 634,87 грн. (а.с. 20).

Проте, відповідач відповіді не надав, вимоги не виконав.

У зв`язку з чим позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 18-11-07967 від 30.11.2018 про сплату заборгованості орендної плати у сумі 16 420,12 грн., пені у сумі 1 809,77 грн. та штрафу у сумі 1 634,87 грн.

Однак, станом на 21.01.2019 відповідь на претензію від орендаря не надходила, борг не сплачено, що стало причиною для звернення до суду.

З урахуванням положень статті 610 Цивільного кодексу України, на момент розгляду справи, строк оплати є таким, що настав.

Доказів повної оплати до суду не надано.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 20 710,57 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини оренди.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено обов`язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Крім того, обов`язок орендаря щодо своєчасності внесення орендної плати за договором найму (оренди) передбачений ст. 762 Цивільного кодексу України.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плат визначаються в договорі.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

На момент розгляду справи доказів повернення об`єкту оренди або повної оплати у розмірі 20 710,57 грн. до суду не надано, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 20 710,57 грн. підлягає задоволенню.

Щодо суми пені та штрафу

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 3.8. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не повному, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоуримувачу визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 17.02.2018 по 16.01.2019 що складає у розмірі 2 705,91 грн.

Розрахунок пені зроблений позивачем, відповідає умовам договору та діючого законодавства, що є підставою для задоволення даних вимог.

Отже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.

Суд, вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача, виходячи з наступного.

Відповідач несвоєчасно розрахувався за орендні платежі, чим порушив умови укладеного договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Відповідно до п. 3.9 договору, у разі якщо на дату сплати орендної платі заборгованість за нею становить загалом не менше ніж за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу у розмірах визначених позивачем.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за період з 17.02.2018 по 16.01.2019 складає у розмірі 2 705,91 грн. та сума штрафу за період з з 17.02.2018 по 16.01.2019 у розмірі 4 142,11 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок штрафу відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Щодо суми інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 709,27 грн. за період з 17.02.2018 по 16.01.2019.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 709,27 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про виселення

Судом встановлено невиконання відповідачем понад 3 місяці умов договору щодо внесення орендних платежів.

Позивач, посилаючись на ст. 782 Цивільного кодексу України просить виселити відповідача із орендованого приміщення.

Згідно з ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Несплата орендної плати є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди та є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язків, передбачених договором оренди, вимога про виселення відповідача з орендованого приміщення визнається судом обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Черненко Наталії Анатоліївні ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна 6, код ЄДРПОУ 13467337) до Державного бюджету України - 20 710,57 грн. - основного боргу, 2 705,91 грн. - пені, 3 709,27 грн. - інфляційних втрат, 4 142,11 грн. - штрафу та 3 842,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Виселити Фізичну особу-підприємця Черненко Наталію Анатоліївну ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з займаного приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2020

Суддя В.Г. Бєлік