Ухвала суду № 87509693, 11.02.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9170/19

Провадження № 1-кс/727/331/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Семенко О.В.

за участю секретаря Гомонович Н.Г.

прокурора Юрчишина Ю.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. від розгляду кримінального провадження №42017260000000098 від 15.03.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 січня 2020 року по вказаному кримінальному провадженню відведено суддю Смотрицького В.Г. від розгляду даного кримінального провадження.

Після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Чебан В.М.

04 лютого 2020 року суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. заявлено самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження, оскільки одним із доказів обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, є протокол про адміністративне правопорушення серія АА №253040, про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, провадження по якому постановою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Чебан В.М. від 06.06.2017 року було закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене суддя Чебан В.М. вважає, що в учасників судового провадження можуть виникнути сумніви в її неупередженості, оскільки під час винесення постанови від 06.06.2017 року відносно ОСОБА_3 за ст.173 КУпАП, на яку йде посилання в самому обвинувальному акті, було встановлено, що він дійсно не вчиняв це адміністративне правопорушення, тобто нею зроблено певний висновок щодо обставин, які будуть встановлюватися під час розгляду кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що заява про самовідвід судді Чебан В.М. обґрунтованою та вважає, що зважаючи на доводи викладені суддею у вказаній заяві вона підлягає задоволенню судом.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували, щодо задоволення вказаного відводу.

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суд вважає, що заява про самовідвід судді Чебан В.М. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Зокрема, п.4 ч.1 ст.75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці (головуючий суддя Чебан В.М.) перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, потерпілим в якому є, зокрема, ОСОБА_3 .

Одним із доказів обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, є протокол про адміністративне правопорушення серія АА №253040, про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за яким постановою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Чебан В.М. від 06.06.2017 року провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

При постановленні даної ухвали суд дотримується рекомендацій Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 р. (далі-Висновок №1) в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає.

Так, у п.12 Висновку № 1 передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Крім того, при постановленні даної ухвали, враховано й те, що відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, що затверджений ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої законом від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення).

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelov.Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (CastilloAlgarv.Spain), від 28 жовтня 1998 року, п.45).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) від 06 вересня 2005 року, надаючи тлумачення поняттю «неупередженість» суду, в сенсі статті 6 Конвенції, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення (п.81).

При вищевказаних обставинах, з метою забезпечення судом достатніх гарантій справедливого відправлення судочинства, виключення будь-якого сумніву щодо безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді Чебан В.М. на думку розсудливого та поінформованого спостерігача у контексті оціночного розуміння «інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», суд вважає, що заява судді про самовідвід від розгляду кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42017260000000098 від 15.03.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.75, 81-82 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. від 04 лютого 2020 року про самовідвід від розгляду кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42017260000000098 від 15.03.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити.

Відвести суддю Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України передати до канцелярії суду для проведення автоматизованого перерозподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Семенко