Постанова № 8750956, 25.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-2800/10/0570

час прийняття постанови: 10-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 375,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 375,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 375,00 грн. у зв’язку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобов’язань. Відповідач задекларував отриманий дохід у розмірі 2500,00 грн. за надання в оренду земельну ділянку. Згідно з нормами статей 2, 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходу проводиться за ставкою – 15%. Податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0005111700/0 від 29 травня 2009 року, яким визначено податкове зобов’язання у розмірі 375,00 грн. Крім того відповідачу направлялися дві податкові вимоги №1/30 від 29 жовтня 2009 року та №2/44 від 01 грудня 2009 року. У зв’язку з тим, що податковий борг погашений не був, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 375,00 грн. (арк. справи 3).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Крім того, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений через засоби масової інформації, виклики опубліковані позивачем у газеті «Зоря Приазов’я». Таким чином, відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Пунктом 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-IV, платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 вказаного Закону, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пункту 18.1 Закону, річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів.

Відповідно до статті 7 Закону, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, встановлених Законом.

Відповідачем до податкового органу була подана декларація про доходи, якою відповідач самостійно визначив суми податкових зборів (арк. справи 5-6).

Податковим повідомленням від 29 травня 2009 року №0005111700/0 визначено податкове зобов’язання на суму 375,00 грн. (арк. справи 7). Вказане повідомлення було отримане відповідачем особисто 29 травня 2009 року.

Рішення про застосування фінансових санкцій у встановлений законом строк відповідачем оскаржено не було.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 Закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/30 від 29 жовтня 2009 року на суму 375,00 грн. та другу податкову вимогу №2/44 від 01 грудня 2009 року на суму 375,10 грн. (арк. справи 8). Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем особисто 29 жовтня 2009 року та 01 грудня 2009 року відповідно.

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-61, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 375,00 грн. (триста сімдесят п’ять гривень, 00 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 375,00 грн. на р/р 33219800700221 на користь місцевого бюджету Малоянісольської селищної ради, код ЄДРПОУ 34686888, МФО 834016, банк отримувач ГУДКУ в Донецькій області, одержувач – Малоянісольська селищна рада.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 березня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 30 березня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шинкарьова І.В.