Ухвала суду № 87507388, 10.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2020 Справа №607/8255/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» про заміну стягувача у виконавчому листі,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «Факторингова Компанія «РАНТЬЄ» звернувся до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача із товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» – на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» у виконавчому листі №607/8255/16 виданому 11 жовтня 2018 року. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2016 року стягнено із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованість за кредитним договором №Z01.907.77059 від 22 липня 2014 року в розмірі 60501,15 гривень та судовий збір в розмірі 1378 гривень. На виконання вказаного рішення суду 11 жовтня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом було видано виконавчий лист №607/8255/16. 28 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет», яке 29 червня 2017 року змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу № 28/02-1, відповідно до якого ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» відступило ТОВ «Нью Файненс Сервіс», а ТОВ «Нью Файненс Сервіс» набуло право грошової вимоги за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №Z01.907.77059 від 22 липня 2014 року. За вказаних обставин, просять замінити сторону стягувача у виконавчому листі №607/8255/16.

У судове засідання представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс», будучи належно повідомленим не прибув, попередньо, у заяві про заміну стягувача вказав, що заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити, з підстав, викладених у заяві, просив розгляд справи проводити за відсутності представника товариства .

Представник стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» та боржник - ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, встановив такі обставини:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 листопада 2016 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та стягнуто із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованість за кредитним договором №Z01.907.77059 від 22 липня 2014 року в розмірі 60501,15 гривень та судовий збір в розмірі 1378 гривень.

На виконання вказаного рішення суду 11 жовтня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 607/8255/16 про стягнення із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованості за кредитним договором в розмірі 60501,15 гривень та судовий збір в розмірі 1378 гривень.

28 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Серет», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу № 28/02-1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» відступило ТОВ «Нью Файненс Сервіс», а ТОВ «Нью Файненс Сервіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договору кредиту №Z01.907.77059 від 22 липня 2014 року, укладеного між «Рантьє» та боржником ОСОБА_1 .

Згідно умов вказаного договору, а також витягу з додатку 2, – реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, - право вимоги за кредитним договором №Z01.907.77059 від 22 липня 2014 року, боржником за яким є ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_1 ) , загальна сума заборгованості станом на 28 лютого 2017 року –45937,11 гривень, перейшло до Товариство з обмеженою відповідальністю «Серет», на даний час найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс».

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 18 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Положеннями п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України вказано, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із вимогами частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 05 грудня 2018 року по справі № 643/4902/14-ц, в якій проаналізовано подібні за змістом правовідносини.

Таким чином стягувач у виконавчому листі - товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» як сторона , вибув із виконавчого провадження у зв`язку із відступленням права вимоги в користь ТОВ «Нью Файнес Сервіс », котре набуло статусу стягувача у даному виконавчому листі, відтак, суд приходить до переконання, що заява ТОВ «Нью Файнес Сервіс »,» про заміну сторони виконавчого провадження є підставною та підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 442, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» про заміну стягувача у виконавчому листі – задовольнити.

Замінити стягувача – товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» – на товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (вул. Велика Васильківська, 15/2, м. Київ, ЄДРПОУ 39691431) у виконавчому листі №607/8255/16, виданому 11 жовтня 2018 року Тернопільським міськрайонним судом на підставі рішення суду від 22 листопада 2016 року про стягнення із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованість за кредитним договором 60501,15 гривень та понесені судові витрати в розмірі 1378 гривень сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення та підписання ухвали суду – 10 лютого 2020 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка