Постанова № 87506253, 10.02.2020, Радехівський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

іменем України

10 лютого 2020 рокуСправа №451/10/20 Провадження № 3/451/64/20

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Семенишин О.З., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ Держпраці у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП 37976972 громадянина України, працюючого керівником у ТзОВ ``Агрологістика``, одруженого, не інвалід, з вищою освітою, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,-

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,-

в с т а н о в и л а :

Із протоколу про адміністративне правопорушення №ЛВ4455/1425/АВ/П/ПТ від 18.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив порушення вимог законодавства про працю, а саме, працівнику ОСОБА_2 , звільненому з роботи 28.08.2019 року згідно табеля обліку використання робочого часу за серпень 2019 року, який працював у цей день не видано належно оформлену трудову книжку, та було встановлено, що 08.05.2019 року та 27.06.2019 року робочий день у Товаристві, напередодні святкових та неробочих днів, не скорочено на 1 годину, яке було виявлено 18.11.2019 р. о 17 годині 10 хвилин, під час проведення інспекційного відвідування.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину свою не визнав та пояснив, що в день звільнення ОСОБА_2 відмовився отримати трудову книжку, про що було складено акт про відмову від отримання трудової книжки при звільненні, а надсилати поштою трудову книжку, на його думку, було дуже ризиковано, оскільки такий документ міг втратитися при пересиланні. Що стосується скорочення робочого часу, то таке порушення є незначним, не завдало шкоди, тому просить закрити справу.

На підтвердження винності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, суду подано: протокол про адміністративне правопорушення № ЛВ4455/1425/АВ/П/ПТ від 18.11.2019 року; копію акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 18.11.2019 року; витяг з табеля обліку робочого часу працівника ОСОБА_2 ; копію направлення № 2188 від 12.11.2019 року; копію звернення ОСОБА_2 від 07.10.2019 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.41 КУпАП, як порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ч.1 ст.41 КУпАП України особа несе відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 просять притягнути до адміністративної відповідальності, - в день звільнення не видано працівникові належно оформлену трудову книжку та 08.05.2019 року та 27.06.2019 року робочий день у Товаристві, напередодні святкових та неробочих днів, не скорочено на 1 годину.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків..., а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, а тому даний протокол, у сукупності з іншими матеріалами, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі, тому суддя вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановила:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.41 КУпАП, закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Радехівський районний суд Львівської області.

СуддяСеменишин О. З.