Рішення № 87506034, 11.02.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6613/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Кирилюка А.І.,

при секретарі – Шморгун Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП м. Львова ДПП Охримович Остапа Зіновійовича, Управління патрульної поліції у м. Львові про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 21.10.2019 року звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора УПП м. Львова ДПП капрала поліції Охримовича Остапа Зіновійовича, Управління патрульної поліції у м. Львові, у якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК № 1610148 від 11.10.2019 року винесену відносно нього визнати протиправною та скасувати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.10.2019 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серія ЕАК № 1610148 інспектором УПП у Львівській обл. Охримович Остапом ОСОБА_2 , якою він притягнув ОСОБА_1 до відповідальності по ст.122 ч.3 КУпАП за порушення ПДР п.7.1, 5.8, 5.11 і наклав штраф в розмірі 510 грн.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 13.01.2020 року відкрито провадження по справі. Вказану ухвалу було надіслано відповідачу.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Однак подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання неодноразово не з`явився, про причини суд не повідомив. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконань про підставність заявлених вимог, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 11.10.2019 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серія ЕАК № 1610148 інспектором УПП у Львівській обл. Охримович Остапом ОСОБА_2 , якою він притягнув ОСОБА_1 до відповідальності по ст.122 ч.3 КУпАП за порушення ПДР п.7.1, 5.8, 5.11 і наклав штраф в розмірі 510 грн./а.с. 5/

Позивач зазначає, що жовтня 2019 року, приблизно о 10:00 годин, їдучи власним автомобілем марки «Lexus ES 350», державний номерний знак НОМЕР_1 зі сторони вул. Степана Бандери по вул. Митрополита Андрея у напрямку церкви Юри.

Позивач, викладаючи свою позицію, наголошує, що на даній ділянці дороги по правій стороні смуги руху встановлений дорожній знак 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" застосовується для позначення смуги, призначеної для руху тільки транспортних засобів, що рухаються за установленими маршрутами, п.17.2 Водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

На даній ділянці дороги є заїзд на територію 4-й корпус НУ "Львівська політехніка" де позивач з дотриманням ПДР України здійснив заїзд на територію, висадив племінника який, там навчається та продовжив рух так як правила ПДР України того не забороняють, доїхав до перехрестя щоб повернути праворуч побачив, що там дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено», увімкнув лівий поворот, перестроївся у лівий ряд смуги руху та продовжив рух прямо.

По дзеркалах побачив автомобіль патрульної поліції «Mitsubishi Outlander» нз. 11 - 4595 із увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору, він зупинився по вул. Озеркевича 5, вийшов із автомобіля та підійшов до інспектора поліції взнати причину зупинки. Інспектор Управління патрульної служби м.Львова відразу звинуватив ОСОБА_1 , що порушив ПДР України та повідомив, що на його думку категорично заборонено виїжджати на автобусну лінію. Даний факт водій заперечив та повідомив, що ПДР України не порушував, так як керує автомобілем з дотриманням правил дорожнього руху та їздить по встановлених знаках та дорожніх розмітках, а п.17.2 КУпАП не забороняє водію виконувати поворот з вказаної смуги та дозволяє заїжджати на неї для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини. А у разі неналежної організації дорожнього руху водії не можуть бути притягненим до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Після чого, інспектор попросив документи для перевірки, щоб не створювати конфлікт, позивач передав (тех. паспорт на автомобіль, посвідчення водія та страховий поліс) після того інспектор пішов у свій службовий автомобіль.Приблизно через 2-3 хв., позивач підійшов до інспектора якому передавав свої документи на перевірку та попросив повернути, якщо він вже перевірив, де отримав відповідь від іншого інспектора про складення оскаржуваної постанови. Також позивач зазначає, що під час спілкування із інспекторами просив їх, щоб розгляд справи проводився за участі його представника який має право надавати юридичну правову допомогу ст. 272 КУпАП «Захисник», щоб зачитали йому ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП «Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», у відповідь отримав, що розгляд справи вже проведений, а зі всіма статтями його вже ознайомили.

Вказані дії працівників поліції позивач вважає протиправним та такими, що порушують норми Конституції України.

Згідно до ч.3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Суд приймає до уваги зазначені позивачем пояснення, згідно яких на ділянці дороги зі сторони вул. Степана Бандери по вул. Митрополита Андрея у напрямку «Собору Святого Юри» у м. Львовові по правій стороні смуги руху встановлений дорожній знак 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" застосовується для позначення смуги, призначеної для руху тільки транспортних засобів, що рухаються за установленими маршрутами,

Однак п.17.2 передбачено, що водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Разом з тим, суд вважає, що відповідач не довів того факту, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови було прийняте зазначене рішення на підставі об`єктивних доказів, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, суду не представлено. Так відповідач не надав суду жодного доказу вчинення позивачем правопорушення.

Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак ненадання доказів в судовому засіданні давало суду право вирішити справу, обмежившись наявними у справі доказами, що повністю відповідає положенням ст.205 КАС України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1 і ч.3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наявних по справі доказів вбачається, що інспектором поліції порушено норми ст. 245 КУпАП, а саме відповідачем не було вжито належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об`єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, то суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст.242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора УПП м. Львова ДПП Охримович Остапа Зіновійовича, Управління патрульної поліції у м. Львові про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК № 1610148 від 11.10.2019 року винесену відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач інспектор УПП м. Львова ДПП Охримович Остап Зіновійович, місце праці: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 39962825.

Відповідач: Управління патрульної поліції у м. Львові, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 39962825.

Текст рішення виготовлено 11.02.2020 року.

Суддя:/підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: А.І. Кирилюк