Ухвала суду № 87504749, 10.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1315/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2020 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Зборовської Х.В., прокурора Романець Ю.М. та Ісак В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Петрик В.В. та Семенов Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні № 12020070000000033 – старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів відділу розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Стойка В.П., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Романець Ю.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калинівка Калинівського району Вінницької області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, з вищою освітою, у порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070000000033, відомості про яке 08.02.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів відділу розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Стойка В.П. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Романець Ю.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070000000033, відомості про яке 08.02.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020070000000033 від 08.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено, що 08 лютого 2020 року, приблизно о 19 год. 47 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Тойота Ленд Крузер 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , їдучи в колоні з автомобілем марки «Мерседес-Бенц Гелентваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись по автодорозі сполученням «Київ-Чоп» в напрямку міста Чоп, діючи спільно між собою, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, перед спеціалізованим постом «Нижні Ворота», який знаходиться на 717 кілометрі даної автодороги, проігнорували неодноразову вимогу працівників поліції, які проводили профілактичне відпрацювання Закарпатської області, щодо зупинки керованих ними автомобілів, а навпаки умисно здійснили спробу наїзду на старшого інспектора роти поліції спеціального призначення ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 та інспектора управління КОРД ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 (анкетні дані потерпілого легендовані), при цьому демонструючи із автомобіля предмет схожий на автоматичну зброю, таким чином посягаючи на життя зазначених працівників поліції, які перебували в цей час на стаціонарному пості «Нижні Ворота» Воловецького району Закарпатської області та виконували свої службові обов`язки. Однак, вказані протиправні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були своєчасно припиненні спецпідрозділом поліції КОРД та відділом швидкого реагування ГУНП в Закарпатській області, шляхом блокування руху автомобілів та здійснення їхнього затримання.

08.02.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.02.2020 року стороною обвинувачення, відповідно до ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, тобто замах на вбивство працівників правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків.

За твердженням слідчого, наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 , підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події; протоколами допитів потерпілих; протоколами допитів свідків.

Слідчий у клопотанні наголошує, що злочин, передбачений ст. 348 КК України, є насильницьким, умисним особливо тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вказує, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, санкція за вчинення якого згідно зі ст. 348 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а тому, на думку слідчого, існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.

Також слідчий зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину із погрозою застосування насильства відносно працівника правоохоронного органу, тому існують ризики і в тому, що він особисто чи шляхом використання зв`язків у кримінальному середовищі може незаконно впливати на свідків або потерпілих, шляхом залякування, умовлянням чи іншим способом з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

З урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід, на думку слідчого, позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Крім того, слідчий зазначає, що під час обрання запобіжного заходу, враховуючи підстави та обставини, передбаченні ст. ст. 177, 178 КПК України, суд має право не визначати розмір застави, оскільки даний злочин вчинений із погрозою застосування насильства.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконно впливу на свідків або потерпілих, чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, а також враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжкого та за який КК України передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, аніж тримання під вартою не зможе запобігти вищенаведеним ризикам, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор Романець Ю.М. у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, та просив задовольнити клопотання, зауваживши, що підозрюваному обґрунтовано інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого.

Прокурор Ісак В.М. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні та наголосив, що підозрюваний не має постійного місця проживання та є мешканцем іншої області.

Захисник підозрюваного – Петрик В.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, зауваживши, що підозра, оголошена його підзахисному, є необґрунтованою, а правова кваліфікація інкримінованого злочину невірною. Допити свідків, додані до клопотання, не підтверджують підозру, є суперечливими, а протокол допиту потерпілого датований за дванадцять годин до самої події. Зазначив, що коли ОСОБА_1 затримали, то транспортний засіб поїхав сам. Ризики впливу на свідків та переховування стороною обвинувачення не підтверджено, оскільки свідки є працівниками правоохоронного органу, а один з потерпілих є легендованим. Сторона захисту не погоджується з кваліфікацією інкримінованого діяння, оскільки така не міститься жодного розмежування щодо відповідних дій. Захисник вказав, що його підзахисний у порядку ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення, відсутні, так як підзахисний не має наміру ухилятися чи переховуватися від органу досудового розслідування або суду. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про задоволення клопотання, захисник просив обрати відносно його підзахисного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Захисник надав відеозапис подій, зафіксований на цифровому носії (оптичному диску), який просив дослідити у судовому засіданні.

Захисник підозрюваного – Семенов Ю.О. у судовому засіданні заперечив проти клопотання та просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що клопотання сторони обвинувачення є безпідставним, на сьогоднішній день його підзахисний не має наміру переховуватися чи знищувати речові докази. Наголосив, що його підзахисний має зареєстроване місце проживання.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників та заперечив проти клопотання, пояснивши, що їхав у Закарпаття з метою лікування та перебуваючи за кермом автомобіля «Тойота» він не міг на когось наїхати, а палицею махнули лише один раз. Коли його витягували з автомобіля, то транспортний засіб продовжив рух. Також підозрюваний зазначив, що на даний час він ніде не працює, однак має намір працевлаштуватися.

Заслухавши позицію прокурорів з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також дослідивши надані стороною захисту матеріали, а саме цифровий носій (оптичний диск) з файлом відеозапису, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000033, відомості про яке 08.02.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

У рамках даного кримінально провадження 08.02.2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкція якого є альтернативною та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000033 та долучених до клопотання.

За матеріалами кримінального провадження підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08.02.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 09.02.2020 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 09.02.2020 року, протоколом затримання ОСОБА_1 від 09.02.2020 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ст. 348 КК України, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, дані про його особу, який є мешканцем іншої області.

Беручи до уваги наведені та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеним в ході розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про його особу.

Водночас, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленому у провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення у межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000033.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Слідчий суддя також наголошує на тому, що заперечення сторони захисту головним чином стосуються допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні, з огляду на те, що під час вчинення інкримінованого підозрюваному злочину ніхто не постраждав та не загинув, слідчий суддя вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як зазначено в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить сто п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, регламентованого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно складає 315300 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 22 год. 30 хв. 08 лютого 2020 року.

Строк дії ухвали закінчується 06 квітня 2020 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, – 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 315300 (триста п`ятнадцять тисяч триста) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26213408; банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) – 820172; рахунок отримувача – НОМЕР_3 .

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 11 лютого 2020 року о 16 год. 25 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай