Рішення № 87504521, 06.02.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 06.02.2020

Справа № 501/901/19

2/501/581/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту»

предмет та підстави позову: про поновлення на роботі і виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – Соловйова К.Ю.,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

1. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. До Іллічівського міського суду Одеської області 26.03 2019 року звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» про поновлення на роботі і виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу (а.с.1-7 т.1), в якому просить суд:

- скасувати накази Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» №15-к від 11.03.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та №1 від 22.10.2018 року «Про затвердження структури та штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту";

- поновити ОСОБА_1 на посаді табельника Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту»;

- виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.03.2019 року по час прийняття рішення судом про поновлення згідно з щомісячним посадовим окладом у сумі 8000,00 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду за вказаним позовом відповідно до ч.2 ст.430 ЦПК України стягнувши всю суму боргу з відповідача на користь позивача.

2. Позов обґрунтований тим, що Наказом №15-к від 11.03.2018 року начальника державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» Агафонікова ОСОБА_3 . його звільнено з посади табельника на підставі п.1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності працівників.

Позивач вважає даний наказ незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням процедури звільнення, яка встановлена Колективним договором та Галузевою угодою і відповідно порушує вимоги ст.ст.5, 9 Закону України «Про колективні договори і угоди».

Позивач стверджує в позові, що ніяких узгоджень з Держрибагенством та профкомом, керівництвом підприємства не здійснювалось, як і не було ніякого економічного обґрунтування Наказу (у тексті Наказу про це не має жодного слова, як і не вказано про заходи щодо забезпечення його зайнятості).

3. Представник відповідача 26.04.2019 року надав до суду відзив на позов (а.с.73-76), просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що 22.10.2018 року відповідачем видано наказ «Про затвердження структури та штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" №1, відповідно до якого передбачено скорочення посад, серед яких є посада табельник.

22.10.2018 року ОСОБА_1 письмово попереджено про скорочення посади та наступне звільнення, а також запропоновано переведення на посаду архіваріуса, оскільки інших посад відповідно фаху на підприємстві не було.

26.10.2018 року ОСОБА_1 відмовився від запропонованого переведення на посаду архіваріуса.

01.03.2019 року відповідач звернувся до Первинної профспілкової організації, на що 01.03.2019 року отримав відповідь профспілки, що позивач не є членом Первинної профспілкової організації та за весь період роботи на підприємстві відрахування із заробітної плати щодо профспілкових внесків не здійснювались.

05.03.2019 року відповідач звернувся до Голови Держрибагенства з проханням погодження якорочення посади табельника, на що 15.03.2019 року отримав відповідь, що до повноважень Держрибагенства не належить погодженн скорочення посад.

11.03.2019 року позивача повідомлено про відсутність вакантних посад та наказом від 11.03.2019 року №15-к ОСОБА_1 звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Що стосується твердження позивача про те, що порушено строк скорочення, то це не відповідає приписам ст.49-2 КЗпП України, оскільки законодавством не встановлено максимальний строк, у який повинно відбутись вивільнення. Також, в період з 20.12.2018 року по 15.02.2019 року позивач перебував на лікарняних, а в йей час звільнення працівників законодавством заборонено.

4. Представник позивача 07.10.2019 року надав до суду відповідь на відзив, просив суд задовольнити позов (а.с.162-164), посилаючись на те, що статтею 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників, незалежно від того, чи є вони членами профспілки і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

5. Позивач 05.11.2019, 02.12.2019 надав до суду заяву про підтвердження правової позиції, яка викладена у позові (а.с.166-167) та письмові уточнення (а.с.171).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. Позивач 26.04.2019 року надав до суду клопотання про витребування доказів (а.с.117-119).

7. Представник відповідача 26.04.2019 року надав до суду заяву про відвід судді (а.с.122-123).

8. Представник позивача 03.06.2019, 03.09.2019 надав до суду заяви про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (а.с.142, 158).

9. Представник позивача 07.10.2019 року надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.161).

10. Представник відповідача 02.12.2019 року надав до суду заяву про відвід судді (а.с.172-174).

11. В судовому засіданні позивач та його представник просили суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

12. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

13. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03.04.2019 року відкрито провадження по даній справі (а.с.65-66).

14. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 26.04.2019 року зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід головуючого судді, зупинено провадження у справі (а.с.129-130).

15. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06.05.2019 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді (а.с.135).

16. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 07.05.2019 року відновлено провадження у справі, призначено судове засідання (а.с.138).

17. В судовому засіданні 03.06.2019 року протокольною ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області закрито підготовче судове засідання, призначено судовий розгляд справи (а.с.145-146).

18. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2019 року зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід головуючого судді (а.с.180, 181-182).

19. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06.12.2019 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді (а.с.188-189).

20. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 16.12.2019 року відновлено провадження у справі, призначено судове засідання (а.с.192).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

21. Судом встановлено, що 22.10.2018 року відповідачем видано наказ «Про затвердження структури та штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" №1, відповідно до якого передбачено скорочення посад, серед яких є посада табельник (а.с.79-81).

22. 22.10.2018 року ОСОБА_1 письмово попереджено про скорочення посади та наступне звільнення, а також запропоновано переведення на посаду архіваріуса (а.с.34, 86).

23. 26.10.2018 року ОСОБА_1 відмовився від запропонованого переведення на посаду архіваріуса (а.с.35, 87).

24. 01.03.2019 року відповідач звернувся до Первинної профспілкової організації (а.с.91), на що 01.03.2019 року отримав відповідь профспілки, що позивач не є членом Первинної профспілкової організації та за весь період роботи на підприємстві відрахування із заробітної плати щодо профспілкових внесків не здійснювались (а.с.92-93).

25. 05.03.2019 року відповідач звернувся до Голови Держрибагенства з проханням погодження якорочення посади табельника (а.с.94), на що 15.03.2019 року отримав відповідь, що до повноважень Держрибагенства не належить погодження скорочення посад (а.с.95).

26. 11.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про відсутність вакантних посад (а.с.33, 96).

27. Наказом №15-к від 11.03.2018 року начальника державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» Агафонікова І.В. позивача ОСОБА_1 звільнено з посади табельника на підставі п.1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності працівників (а.с.32).

28. В період з 20.12.2018 року по 15.02.2019 року ОСОБА_1 перебував на лікарняних, що підтверджується копіями лікарняних листів (а.с.88-90).

29. Відповідно до п.1.19 Галузевої угоди між Держрибагентством України, до структури якого відноситься ДП «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» та професійною спілкою працівників рибного господарства України №1768/18-12 від 27.12.2012 року, Державне агентство рибного господарства України доручає керівникам підприємств узгоджувати з первинними профспілковими організаціями рішення про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності працівників не пізніше ніж за 3 місяці до намічених дій з їх економічним обґрунтуванням, а також із запланованими заходами щодо забезпечення зайнятості вивільнених працівників (а.с.11-31).

30. Пунктом 2.3 Колективного договору трудового колективу та Адміністрації Державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» реєстраційний №187/2 від 22.01.2015 року (з наступними змінами) зазначено, що роботодатель зобов`язаний повідомити Профком не пізніше чим за три місяці про намір здійснити зміни у структурі виробництва та формах управління, які ведуть до скорочення працівників, за виключенням обставин, які не залежать від роботодавця.

При виникненні на підприємстві необхідності скорочення більше 8% працівників (на протязі всього календарного року), рішення про це приймається роботодавцем разом з Профкомом після проведення консультації з Державним агентством рибного господарства України (а.с.7-10).

31. Також, судом досліджено копії:

- трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.36-38);

- відповіді Головного управління держпраці в Одеській області від 04.03.2019 року (а.с.39-48);

- наказу ДП «СК ІМРП» №8-к від 31.05.2018 року «Про переведення ОСОБА_1 на посаду табельника» (а.с.78);

- наказу ДП «СК ІМРП» №3 від 22.10.2018 року «Про затвердження та ведення табеля обліку використання робочого часу працівників ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (а.с.99);

- положення про табельний облік використання робочого часу працівників ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (а.с.100-111);

- заяви ОСОБА_1 від 07.03.2019 року про видачу копії табелю (а.с.112);

- протоколу загальних зборів комісії по трудових зборах №1 від 06.03.2019 року (а.с.113-114);

32. В судовому засіданні встановлено, що керівний орган відповідача - Державне агентство рибного господарства України вніс зміни до назви ДП «СК ІМРП» - на Державне підприємство «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (а.с.44-45, 97-98).

V. Оцінка Суду.

33. Відповідно до статті 43 Конституції України зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

34. Статтею 5-1 КЗпП України забезпечено правовий захист громадян від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

35. Пунктом 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником, або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, передбачених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

36. За частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, власник, або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж самому підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, при скороченні чисельності або штату вказаною нормою встановлено обов`язок власника підприємства або уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явились на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

37. У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

38. Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що право визначати чисельність і штат працівників належить власникові або уповноваженому ним органу і ніхто не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Власник має право на свій розсуд вносити зміни у штатний розпис. Вказане право підприємству надано відповідно до ст.64 ГК України (підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис).

39. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці та ін.

40. Відповідно до ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

41. Положення ст.96 КЗпП України встановлюють, що колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

42. Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

43. Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

44. Відповідно до п.1.19 Галузевої угоди між Держрибагентством України, до структури якого відноситься ДП «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» та професійною спілкою працівників рибного господарства України №1768/18-12 від 27.12.2012 року, встановлено, що Державне агентство рибного господарства України доручає керівникам підприємств узгоджувати з первинними профспілковими організаціями рішення про зміни в організації виробництва, скорочення чисельності працівників не пізніше ніж за 3 місяці до намічених дій з їх з економічним обґрунтуванням, а також із запланованими заходами щодо забезпечення зайнятості вивільнених працівників.

45. Крім того, пунктом 2.3 Колективного договору трудового колективу та Адміністрації Державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» реєстраційний №187/2 від 22.01.2015 року (з наступними змінами) зазначено, що: працедавець зобов`язаний повідомити Профком не пізніше чим за три місяці про намір здійснити зміни у структурі виробництва та формах управління, які ведуть до скорочення працівників, за виключенням обставин, які не залежать від працедавця.

При виникненні на підприємстві необхідності скорочення більше 8% працівників (на протязі всього календарного року), рішення про це приймається працедавцем разом з Профкомом після проведення консультації з Державним агентством рибного господарства України.

46. Отже, відповідно до Колективного договору рішення про скорочення працівників (більш як одного) повинно бути прийнято керівником не одноособово, а сумісно з профкомом.

47. Згідно наказу капітана державного підприємства «Служба капітана Іллічівського морського рибного порту» №1 від 22.10.2018 року відповідачем видано наказ «Про затвердження структури та штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту", відповідно до якого передбачено скорочення посад, серед яких є посада табельник (а.с.79-81).

Підставою для прийняття Наказу №1 від 22.10.2018 року, як зазначено в самому наказі, стала: «оптимізація роботи».

48. Згідно додатку до наказу надається техніко-економічне обгрунтування пункту 4 наказу щодо скорочення в виведення зі штатного розкладу подад, в тому числі посади табельника, яку обіймав позивач (а.с.82-85).

49. Разом з тим, доказів узгодження з профспілковою організацією структури та штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту», як підстави для прийняття цього наказу не вказано. Не надано таких доказів представником відповідача і в суді.

50. Таким чином, суд доходить до висновку про те, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами законність скорочення та виведення з 22.10.2018 року зі штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» посади табельника, що надавало б відповідачу право на застосування п.1 ст.40 КЗпП України, як результат прийняття іншого оскаржуваного наказу №15-к від 11.03.2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".

51. Суд звертає увагу, що 01.03.2019 року відповідач звернувся до Первинної профспілкової організації (а.с.91), на що 01.03.2019 року отримав відповідь профспілки, що позивач не є членом Первинної профспілкової організації та за весь період роботи на підприємстві відрахування не із заробітної плати щодо профспілкових внесків не здійснювались (а.с.92-93).

52. Однак, статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

53. Суд доходить до висновку, що керівник Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» в односторонньому порядку прийняв рішення з питань скорочення чисельності працівників на підприємстві. Вказані обставини дають підстави суду сумніватись у законності внесення змін до штатного розпису та скорочення посади табельника, яку обіймав позивач, тому керівник Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» не мав правових підстав для звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України.

54. Крім того, статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноваженим ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації.

55. Суд вважає, що в даному випадку відповідачем у строк, визначений законом, та в допустимий спосіб було попереджено позивача про заплановане звільнення неменше ніж задва місяці.

Зокрема, у матеріалах справи міститься попередження позивача про майбутнє звільнення від 22.10.2018 року. Одночасно із попередженням позивача про майбутнє звільнення йому запропоновано і переведення на посаду архіваріуса (а.с.34, 86), від якого ОСОБА_1 відмовився (а.с.35, 87).

56. Разом з тим, суд зазначає, що передбачений частиною 2 статті 40, статтею 49-2 КЗпП України обов`язок роботодавця працевлаштувати вивільнюваного за скороченням працівника має не одноразовий, а триваючий характер, що варто розуміти як зобов`язання перевірити наявність вакантних посад і запропонувати іншу роботу працівникові не лише в момент попередження про звільнення, а і протягом всього періоду до самої дати фактичного звільнення. При змінах чисельності працівників, шляхом скорочення штату виводиться не працівник, а штатна одиниця - певна посада, вказана в наказі про зміни в організаційній структурі і штатному розписі.

57. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 травня 2016 року № 6-3048цс15, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Саме до такого розуміння цих норм зводяться правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від: 1 квітня 2015 року справі № 6-40цс15, 1 липня 2015 року у справі № 6-491цс15.

58. Таким чином, при наявності на підприємстві ряду рівнозначних посад, одна з яких підпадає під скорочення, про можливе майбутнє вивільнення попереджаються всі особи, що займають такі посади, а потім роботодавець між ними, з урахуванням закріплених в трудовому законодавстві гарантій і переважних прав, визначає ту особу, яка безпосередньо буде звільнена в зв`язку зі скороченням.

59. Разом з тим, судом встановлено, що відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, але не виконав обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явилися на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення.

В даному випадку, суду не представлені достатні та допустимі докази щодо належного ознайомлення позивача із переліком вакантних посад, як одночасно з попередженням його про звільнення – 22.10.2018 року, так і протягом понад чотирьох місячного строку із дати такого повідомлення до дня його звільнення – 11.03.2019 року.

На думку суду, відповідачем, як роботодавцем, в даному випадку не розглядалось питання про наявне у позивача право залишитись на роботі, та не вживались заходи щодо працевлаштування позивача шляхом неодноразового ознайомлення його із переліком вакантних посад на підприємстві.

60. Визнання наказу про звільнення незаконним автоматично тягне за собою поновлення працівника на роботі та обов`язок роботодавця виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (аналогічного висновку дійшов ВССУ при розгляді справи №223/30/16-ц від 25.09.2017).

61. Оскільки суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, то в порядку ст.235 КЗпП України позивач має право на стягнення на свою користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

62. Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок) і обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов`язана виплата.

63. Пунктом 5 розділу ІV Порядку передбачено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

64. Згідно листа ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» №01-27/63 від 05.03.2019 року заробітна плата табельника складає 8000,00 грн. (а.с.94).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов в цій частині обґрунтований та підлягає задоволенню.

65. Разом з тим, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні вимог про скасування скасування наказу Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» №1 від 22.10.2018 року «Про затвердження структури та штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" з наступних підстав.

66. Відповідно до позиції, викладеної у постанові ВС від 27.03.2019 року у справі №755/3495/16-ц, установа самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Питання зміни організаційної структури підприємства є правом відповідного суб`єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності. Реалізація цього права породжує обов`язок підприємства дотриматися гарантій прав працівників. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

67. Отже, оскарження наказу про затвердження структури та штатного розпису Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту не є належним способом захисту порушеного права, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи та стосується інших штатних посад на даному підприємстві.

При цьому, правом працівника залишається оспорювати правомірність його звільнення.

Позивач реалізував своє право на захист порушеного права, оскарживши наказ про своє звільнення, в тому числі і з підстав, які зазначені в даному позові.

Інші доводи в обгрунтування позовних вимог про скасування наказу №1 від 22.10.2018 року, не впливають на висновки суду, оскільки є предметом судового розгляду в рамках оспорювання правомірності звільнення позивача.

68. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

69. Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

70. Виходячи з викладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

71. Також, враховуючи положення статті 430 Цивільного-процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за один місяць без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

72. Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

73. Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

74. Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

75. Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача у розмірі 2305,20 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 155, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» про скасування наказів, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та заборгованості з виплати заробітної плати у вигляді премії - задовольнити частково.

2. Скасувати наказ Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» №15-к від 11.03.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді табельника Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту».

4. Виплатити ОСОБА_1 (місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.03.2019 року по час прийняття рішення судом про поновлення згідно з щомісячним посадовим окладом у сумі 8000,00 грн.

5. Стягнути з Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» (місцезнаходження: індекс 68094, м. Чорноморськ-5, с. Бурлача Балка, Одеська область, ЄДРПОУ 32927460) на користь держави судовий збір у розмірі 2305,20 грн.

6. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за один місяць.

7. В задоволенні решти вимог - відмовити.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10 Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

11. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

12. Повний текст рішення складено 06 лютого 2020 року

Суддя Іллічівського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко