Рішення № 87504059, 11.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/134/20

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 25.02.2019 інвалідності II групи.

2. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з 25.02.2019 інвалідності II групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 із розрахунку 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачеві відмовлено МВС України у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІ-ї групи інвалідності.

Позивач також зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №560/1704/19 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням II групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням IІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.

За результатами виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 11.11.2019, МВС України повторно розглянуло матеріали ОСОБА_1 .

Відповідно до листа МВС України від 05.12.2019 №1642/121/29/05, матеріали не відповідають вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2018 №850, та вказано, що протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико - соціальної експертної комісії вищу групу інвалідності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Також у вищевказаному листі зазначено, що під час розгляду матеріалів з`ясовано, що первинне установлення інвалідності та відповідного ступеню втрати працездатності перевищує установлений Порядком №850 дворічний термін.

Позивач, вважаючи зазначені дії протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, і з метою їх захисту звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 23.01.2020 надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що п.14 Порядку №850 регламентує відносини сторін під час первинного призначення та виплати одноразової грошової допомоги, та не регулює правовідносини, викладені в цьому позові. Вказав, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що dідповідно до наказу УМВС України в Хмельницькій області № 149о/с від 03.07.2000 ОСОБА_1 був звільнений з органів МВС в запас Збройних Сил на підставі п. 64 "Б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, через хворобу.

19.12.2002 Хмельницькою обласною МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності та виплачено 1150,00 грн. страхової суми.

25.02.2019 позивач повторно пройшов обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якого ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності пов`язану з проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою серії AB №0038947.

Позивач 03.04.2019 звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності та надав пакет документів, визначених законодавством.

Голова ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області надіслав, подані ОСОБА_1 документи до МВС України для прийняття відповідного рішення.

МВС України 26.04.2019 повернуло надіслані УМВС України в Хмельницькій області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а саме пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850.

Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області 04.12.2019 сформувало висновок про призначення мені одноразової грошової допомоги у розмірі 383050,00 грн. з врахування раніше виплаченої суми в розмірі 1150,00 грн. та направило цей висновок разом з поданими мною документами до МВС України для прийняття рішення.

Супровідним листом від 05.12.2019 №1642/121/29/05 МВС України повернуло подані документи ліквідаційній комісії та повідомила, що оскільки, після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 немає.

Не погодившись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №560/1704/19 позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням II групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням IІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №560/1704/19 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Листом №1642/121/29/ від 05.12.2019 Управління МВС України в Хмельницькій області повідомило позивача, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі №560/1704/19 матеріали разом із заявою повторно направлялися для прийняття рішення до МВС України, однак вони повернуті з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до листа МВС України від 23.12.2019 №1739/121/29/05-2019, матеріали ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2018 №850 (далі - Порядок №850), та вказано що протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу інвалідності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Частиною 6 ст.23 Закону №565-ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівникові міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання ст.23 Закону №565-ХІІ, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850. Вказана постанова набрала чинності 31 жовтня 2015 року та є чинною на момент вирішення даного спору судом.

Згідно підп.2 п. Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.7 Порядку №850).

МВС в місячний строк після надходження зазначених у п.8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Наведена норма імперативно вказує що МВС приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п.14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги. Тобто, підстави для відмови у виплаті грошової допомоги перераховані у п.14 Порядку №850, згідно якого, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: вчинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Крім вищенаведених підстав щодо відмови у виплаті грошової допомоги, п. 14 Порядку №850 не передбачає.

Відповідно до п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цьому, як зазначено Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 року у справі №808/1866/16 та від 19.09.2018 року у справі №530/1280/17, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені п. 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

У зв`язку із вищенаведеним, посилання відповідача на п. 4 Порядку №850, як на підставу відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є протиправним.

Суд враховує, що інвалідність позивача виникла з причини травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним ті таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на протиправність відмови МВС України щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги позивачеві, у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, а також те, що позивач повторно звертається до суду, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання МВС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням з інвалідності ІІ-ої групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосуванні практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Беручи до уваги ст.13 Конвенції, яка вказує про те, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави_(п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Сhahal v. Тhе United Kingdom, (22414/93) [1996] ЕСНR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення МВС України викладене у висновку від 23.12.2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати МВС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ - ої групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10,Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601 , код ЄДРПОУ - 00032684)

Головуючий суддя Г.В. Лабань