Рішення № 87502755, 05.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4032/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року зал судових засідань № 9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника позивача Демідонта Б.О.,

представника відповідача Книша С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, голови Державної міграційної служби України Радутного Сергія Івановича, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України код ЄДРПОУ 37508470, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області код ЄДРПОУ 37831493, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул. Руданського, буд. 3, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України № 62 від 21.05.2015; визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України № 379-к від 21.05.2015 "Про відсторонення від виконання повноважень за посадою ОСОБА_1 "; визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України № 457-к від 12.06.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області у Державній міграційній службі України з 01.07.2015.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 у справі №813/4032/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 03.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної міграційної служби України № 457-к від 12.06.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області № 281-к/тр від 15.06.2015 "Про оголошення наказу про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у Державній міграційній службі з 01.07.2015.

Справу в частині стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.07.2015 до дня поновлення на роботі направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 02.12.2019 суддя прийняв справу до провадження та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.01.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди обґрунтовані тим, що відповідач повинен виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки судовим рішенням позивача поновлено на посаді.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлялася про час, дату і місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи без участі її представника до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.05.2014 Головою Державної міграційної служби України прийнято наказ № 292-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015 № К/800/6408б/14 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 у справі № 813/4086/14 скасовано, позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі задоволено, а справу в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

21.05.2015 Головою Державної міграційної служби України прийнято наказ № 372-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ».

У наказі зазначено наступне: «З метою виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015 № К/800/64086/14 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Головного управління ДМС України у Львівській області, відповідно до підпункту 25 пункту 10 Положення про державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Головного управління ДМС України у Львівській області. Головному управлінню ДМС у Львівській області у п`ятиденний термін надіслати до Управління кадрового забезпечення та антикорупційного моніторингу ДМС України копію наказу Головного управління ДМС у Львівській області про оголошення про поновлення на роботі ОСОБА_1 , завірену в установленому порядку».

З наказом про поновлення позивач ознайомився 30.06.2015.

21.05.2015 Державною міграційною службою України прийнято наказ № 62 «Про проведення службового розслідування», згідно з яким у зв`язку із встановленням у постанові ВАС України обставин неналежного виконання позивачем службових обов`язків, відповідач призначив проведення службового розслідування.

21.05.2015 Державною міграційною службою України прийнято наказ № 379-к «Про відсторонення від виконання повноважень за посадою ОСОБА_1 », згідно з яким позивача відсторонено від виконання повноважень на період проведення службового розслідування з 21 травня до 22 червня 2015 року.

22.05.2015 Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області прийнято наказ №236-к/тр «Про оголошення наказу ДМС України від 21.05.2015 р. №372-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 »

22.05.2015 Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області прийнято наказ №237-к/тр «Про оголошення наказу ДМСУ від 21.05.2015 №379-к «Про відсторонення від виконання повноважень за посадою ОСОБА_1 » та тимчасове виконання обов`язків ОСОБА_1 ».

12.06.2015 Державною міграційною службою України прийнято наказ №457-к «Про звільнення ОСОБА_1 », у зв`язку з неподанням заяви у строк, передбачений Законом України «Про очищення влади».

15.06.2015 Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області прийнято наказ №281-к/тр «Про оголошення наказу про звільнення ОСОБА_1 ».

Як вже встановив суд постановою Верховного Суду від 03.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної міграційної служби України № 457-к від 12.06.2015 "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області № 281-к/тр від 15.06.2015 "Про оголошення наказу про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у Державній міграційній службі з 01.07.2015.

Справу в частині стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.07.2015 до дня поновлення на роботі направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

При вирішенні спору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі – Порядок № 100). Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 8 розділу 4 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з частиною 2 пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Для обчислення суми заробітку, що підлягає виплаті працівникові за час вимушеного прогулу, за основу беруться робочі дні.

Суд зазначає, що період з 01.07.2015 по дату ухвалення постанови Верховного Суду (03.10.2019), якою позивача поновлено на посаді, є періодом вимушеного прогулу, за який відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток, та який в сумі (у 2015 році – 130, у 2016 році – 251, у 2017 році – 248, у 2018 році – 250, у 2019 році – 188) становить 1067 робочих дні.

Згідно з розрахунком обчислення середнього заробітку (за час вимушеного прогулу) від 20.05.2015 №9418 середньоденний заробіток позивача становить 384,14 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 01.07.2015 по 03.10.2019) складає (384,14 грн. * 1067 робочих дні) 409877,38 грн. без урахування обов`язкових платежів та податків.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на вказане, рішення суду в частині стягнення на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 6530,52 грн. без урахування обов`язкових платежів та податків необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області код ЄДРПОУ 37831493, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Руданського, буд. 3 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 01.07.2015 по 03.10.2019 в розмірі 409877 (чотириста дев`ять тисяч вісімсот сімдесят сім)грн. 38коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6530 (шість тисяч п`ятсот тридцять)грн. 52 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства допустити до негайного виконання.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 11.02.2020.

Суддя А.Г. Гулик