Рішення № 87502126, 05.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/1382/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Костелей І.Ф.

за участю:

позивача: представник – Мурін О.С.,

відповідача: представник – Браун А.А.,

3-я особа: представник – Юрик Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Берегівської міської ради Закарпатської області, в якому просить: 1) визнати недійсним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області 37 сесії VII скликання №1131 від 23.11.2018 р. "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 ; 2) визнати недійсним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області 41 сесії VII скликання №1556 від 30.05.2019 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 а) у м. Берегове (кадастровий номер 2110200000:01:031:0049) та надання у її власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Берегівської міської ради №1911 від 29.08.2014 р. їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 Берегове для індивідуального садівництва. На підставі такого рішення вона звернулася до ТОВ «Центр проектів», яким було розроблено відповідний проект землеустрою. В 2015 році погоджений проект подано до Берегівської міської ради для затвердження. Однак, незважаючи на норми ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, протягом декількох років відповідачем не було надано жодної відповіді щодо затвердження або відмови у затвердженні такого проекту. Тільки в 2019 році позивачу стало відомо, що рішенням Берегівської міської ради ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з мотивів невідповідності такого цільовому призначенню земельної ділянки згідно з містобудівною документацією на місцевому рівні. Також їй стало відомо, що громадянину ОСОБА_2 Берегівською міською радою надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки та затверджено такий із зміною цільового призначення.

10 жовтня 2019 року позивач подала до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила суд викласти такі в наступній редакції: 1) визнати недійсним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області 30 сесії VII скликання №1036 від 09.02.2018 р. "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; 2) визнати недійсним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області 37 сесії VII скликання №1131 від 23.11.2018 р. "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 ; 3) визнати недійсним та скасувати рішення Берегівської міської ради Закарпатської області 41 сесії VII скликання №1556 від 30.05.2019 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 ; 4) зобов`язати Берегівську міську раду Закарпатської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 а) у м. Берегове (кадастровий номер 2110200000:01:031:0049) та надання у її власність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

В судовому засіданні 05 листопада 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, було залучено ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 05 лютого 2020 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, та просив суд позов задовольнити. Зокрема, звернув увагу суду на те, що оскарженим рішенням Берегівської міської ради ОСОБА_3 М ОСОБА_4 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою через три роки після подання такого на затвердження з мотивів невідповідності цільового призначення земельної ділянки містобудівній документації. Однак на момент подання такого цільове призначення земельної ділянки повністю відповідало містобудівній документації на місцевому рівні, а тому підстави для відмови у затвердження поданого проекту були відсутні. Вважає, що фактично зміна цільового призначення спірної земельної ділянки відбулася тільки в травні 2019 року за рішенням Берегівської міської ради №1556.

В засіданні суду 05 лютого 2020 року представник відповідача проти позову заперечив, обґрунтовуючи обставинами, наведеними у поданому відзиві. Так, зокрема, зазначив, що 28 січня 2015 року ОСОБА_1 дійсно звернулася до Берегівської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 Берегове для індивідуального садівництва. Однак 13 лютого 2015 року за результатами проведеного засідання постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Берегівської міської ради їй було повідомлено про відмову у затвердженні такого. Рішенням Берегівської міської ради від 24.04.2016 р. №371 затверджено містобудівну документацію «Детальне планування кварталу з розміщенням готельно-розважально-оздоровчо-рекреаційного комплексу та аквапарку в м. Берегове», відповідно до якого спірна земельна ділянка відноситься до земель житлово-громадської забудови. З огляду на що вважає, що рішенням Берегівської міської ради №1036 від 09.02.2018 р. позивачці було правомірно відмовлено у затвердженні поданого проекту землеустрою, оскільки цільове призначення земельної ділянки в такому (для індивідуального садівництва) не відповідає цільовому призначенню згідно з містобудівною документацією на місцевому рівні. В той же час громадянин ОСОБА_2 подав заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», тобто за цільовим призначенням, що відповідає Генеральному плану забудови територіальної громади м. Берегове, а тому оскаржені рішення скасуванню не підлягають.

Представник 3-ї особи в засіданні суду 05 лютого 2020 року проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності заявлених позовних вимог.

Своїм правом на подання пояснень щодо позову 3-я особа не скористалася.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням 34 сесії VI скликання Берегівської міської ради Закарпатської області (далі – Берегівська міська рада) №1911 від 29.08.2014 р. за результатами розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,044 га, для ведення індивідуального садівництва (арк. спр. 105).

29 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Центр проектів» із заявою щодо виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,044 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 область АДРЕСА_1 Вузька АДРЕСА_2 а (арк. спр. 99).

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви, укладеного договору на виконання робіт, технічного завдання на виконання робіт та рішення 34 сесії VI скликання Берегівської міської ради ТОВ «Центр проектів» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , для індивідуального садівництва (арк. спр. 94 – 121).

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення (для індивідуального садівництва) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , погоджено Управлінням Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області та Відділом містобудування та архітектури Берегівської міської ради (арк. спр. 103 – 104).

28 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до міського голови м. Берегова із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності у приватну власність за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,044 га, для ведення індивідуального садівництва (арк. спр. 87).

Листом Берегівської міської ради №Г-73 від 20.02.2015 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що Управлінням комунального майна та земельних відносин Берегівської міської ради підготовлено проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 » №10-22, який буде розглядатися на черговому засіданні постійно діючої депутатської комісії з земельних питань, містобудування та архітектури та засіданні сесії міської ради, про що буде додатково повідомлено заявника (арк. спр. 84).

На виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" державним кадастровим реєстратором 30 березня 2015 року зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 2110200000:01:031:0049, про що зроблено відповідну відмітку на проекті землеустрою (арк. спр. 89 – 94).

Листом Берегівської міської ради №Г-73 від 22.05.2015 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що на засіданні постійної комісії з земельних питань, містобудування та архітектури, яке відбулося 19.05.2015 р. розглянуто проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 » №10-22 та вирішено відкласти його розгляд. Окрім того, повідомлено, що проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі (арк. спр. 85).

10 липня 2015 р. листом №Г-73 Берегівська міська рада повідомила ОСОБА_1 про результати розгляду на засіданні постійної комісії з земельних питань, містобудування та архітектури проекту рішення №10-22, відповідно до яких прийнято рішення про необхідність їх додаткового вивчення (арк. спр. 86).

27 липня 2015 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Берегівської міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,044 га (кадастровий номер 2110200000:01:031:0049) для індивідуального садівництва, та її передачі у власність (арк. спр. 88).

Проте про результати розгляду поданого клопотання ОСОБА_1 , а також проект рішення «Про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 » №10-22 повідомлено не було.

В подальшому на засіданні постійної комісії з земельних питань, управління майном та містобудування Берегівської міської ради 06 лютого 2018 року розглянуто проект рішення "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 Берегове» №10-1039, який підтримано його членами в цілому (арк. спр. 82).

Відповідно до пояснювальної записки до такого проекту рішення, його прийняття зумовлено тим, що рішенням 14 сесії VII скликання Берегівської міської ради «Про затвердження містобудівної документації «Детальне планування кварталу з розміщення готельно-розважально-оздоровчо-рекреаційного комплексу та аквапарку в м. Берегове» від 21.10.2016 р. №371, рішенням 9 сесії VII скликання Берегівської міської ради «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Берегове Закарпатської області» від 24.04.2016 р. №160 затверджено детальний план території та план зонування, за якими зазначена земельна ділянка відноситься до земель житлово-громадської забудови, а не до земель сільськогосподарського призначення (арк. спр. 83).

Рішенням Берегівської міської ради №1036 від 09.02.2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 Берегове загальною площею 0,044 га (кадастровий номер 2110200000:01:031:0049) за цільовим призначенням «для індивідуального садівництва» та у передачі такої безоплатно у приватну власність (арк. спр. 81).

Про прийняте рішення ОСОБА_1 повідомлено не було. Копію рішення Берегівської міської ради №1036 від 09.02.2018 р. надано ОСОБА_1 листом №33/03-31 від 02.09.2019 р. на надісланий запит на отримання публічної інформації від 27.08.2019 року (арк. спр. 46 – 47).

Судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що підставою прийняття рішення Берегівської міської ради №1036 від 09.02.2018 р. щодо відмови у затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність стала зміна в 2016 році цільового призначення такої з «індивідуального садівництва» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Поряд з цим, 30 травня 2018 року громадянин ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 ) звернувся до Берегівського міського голови із заявою в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки на території Берегівської міської ради, орієнтовною площею 0,045 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно ситуаційного плану, долученого до такої (арк. спр. 147).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що зазначена в ситуаційному платі земельна ділянка є тією ж, на яку просила затвердити проект землеустрою ОСОБА_1

Рішенням 37 сесії VIІ скликання Берегівської міської ради №1331 від 23.11.2018 р. за результатами розгляду поданої громадянином ОСОБА_2 заяви надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,045 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (арк. спр. 148).

На підставі рішення 37 сесії VIІ скликання Берегівської міської ради №1331 від 23.11.2018 р. ОСОБА_2 21 січня 2019 року звернувся до ФОП ОСОБА_5 з клопотанням про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення якої змінюється із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової забудови: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на території АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 2110200000:01:031:0049, площею 0,044 га (арк. спр. 146).

На підставі рішення 37 сесії VIІ скликання Берегівської міської ради №1331 від 23.11.2018 р. та договору №210119 від 21.01.2019 р. ФОП ОСОБА_5 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , цільове призначення якої змінюється із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової забудови: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на території АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 2110200000:01:031:0049 (арк. 140 – 171).

Розроблений проект землеустрою погоджений Відділом містобудування та архітектури Берегівської міської ради, про що ОСОБА_2 повідомлено листом №17 від 06.03.2019 р., та експертом державної експертизи (арк. спр. 170 – 171).

01 квітня 2019 року ОСОБА_2 подав Берегівському міському голові заяву, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 0,044 га за цільовим призначенням: землі житлової забудови: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_2 а) та передати таку у власність (арк. спр. 131).

Розроблений проект рішення Берегівської міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 у АДРЕСА_4 . Берегове» розглянутий на засіданні постійної комісії із земельних питань, управління майном та містобудування Берегівської міської ради та підтримано його членами в цілому (арк. спр. 128 – 129).

Рішенням Берегівської міської ради №1556 від 30.05.2018 р. ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміни її цільового призначення з «для індивідуального садівництва» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» площею 0,044 га (кадастровий номер: 2110200000:01:031:0049), розташованої АДРЕСА_2 у м. Берегове. Окрім того, зазначеним рішенням змінено цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_2 ) у м. Берегове, площею 0,044 га (кадастровий номер: 2110200000:01:031:0049) з «для індивідуального садівництва» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (арк. спр. 127).

Вважаючи вказані рішення Берегівської міської ради протиправними та такими, що порушують її права, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Ч. 6 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Так, нормами ч. 1 ст. 122 ЗК України повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб надано сільській, селищній, міській раді.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Нормами ч. 1 ст. 1861 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Судом встановлено, що звернувшись 27 липня 2015 року до Берегівської міської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у її власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 подала такий проект в порядку, встановленому нормами ЗК України з відповідними погодженнями уповноважених органів. Цільове призначення такої земельної ділянки (на момент звернення) відповідало містобудівній документації на місцевому рівні.

Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Разом з тим, з формальних причин питання затвердження поданого проекту землеустрою Берегівською міською радою та її структурними підрозділами по суті не розглядалося.

Однак ОСОБА_1 з позовом про оскарження бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо не прийняття рішення з приводу затвердження проекту землеустрою до суду не зверталася. Вказане питання не є також предметом розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ч. 3 ст. 9 КАС України також передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому з огляду на заявлені позовні вимоги та принципи адміністративного судочинства, суд здійснює розгляд даної справи в межах заявлених позовних вимог.

На момент звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду Берегівська міська рада рішенням №1036 від 09.02.2018 р. відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 Берегове загальною площею 0,044 га (кадастровий номер 2110200000:01:031:0049) за цільовим призначенням «для індивідуального садівництва» та у передачі такої безоплатно у приватну власність.

Тому, враховуючи заявлені позовні вимоги, предметом розгляду даної справи є питання правомірності саме рішення Берегівської міської ради №1036 від 09.02.2018 р.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою регулюється нормами ст. 186 ЗК України.

Так, ч. 6 зазначеної статті передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що підставою для відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою є невідповідність цільового призначення земельної ділянки генеральному плану м. Берегове, плану зонування та детальному плану території, затверджених рішеннями 14 сесії 7 скликання «Про затвердження містобудівної документації «Детальне планування кварталу з розміщення готельно-розважально-оздоровчо-рекреаційного комплексу та аквапарку в м. Берегове» від 21.10.2016 р. №371, 9 сесії VII скликання «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Берегове Закарпатської області» від 24.04.2016 р. №160.

Відповідно до вказаних рішень, органом місцевого самоврядування віднесено земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 м. Берегове, до категорії земель житлової забудови (арк. спр. 180 – 185).

Водночас, згідно з поданим ОСОБА_1 на затвердження проектом землеустрою цільове призначення земельної ділянки – «для індивідуального садівництва».

Норми ЗК України передбачають класифікацію земель України, залежно від їх основного цільового призначення за такими категоріями: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Цільове призначення є однією із базових характеристик будь-якої земельної ділянки, яка визначає її правовий режим.

Для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548 було затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. Згідно з такою землі для індивідуального садівництва віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з нормами Закону України «Про регулювання містобудівної документації» №3038-VI від 17.02.2011 р. (далі – Закон) діяльність органу місцевого самоврядування із планування території відповідного населеного пункту, внесення змін до генерального плану є виконанням встановлених законом владних управлінських функцій, та спрямована на забезпечення інтересів громади. Зазначене узгоджується з положеннями земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Планом зонування території в розумінні норм Закону є містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Такий розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (п. 9 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 18 Закону).

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Детальний план території згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону – це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Таким чином, план зонування та детальний план, що затверджені рішеннями Берегівської міської ради від 24.04.2016 р. №160 та від 21.10.2016 р. №371 є містобудівною документацією в розумінні норм Закону, що встановляє, в тому числі. функціональне призначення земель відповідної території. Чинність таких рішень позивачем не оскаржується та не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Тому суд вважає, що приймаючи рішення з питань земельних відносин щодо земельних ділянок, яких стосується вказана містобудівна документація, орган місцевого самоврядування повинен обов`язково враховувати положення такої.

Законом не заборонено вносити зміни до генерального плану населеного пункту у разі надання дозволу на розробку проектів землеустрою на земельні ділянки, що розташовані у межах території, якої торкаються зміни.

Ч.ч. 2, 3, 4 ст. 24 Закону передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Законодавчими нормами передбачено, що рішення про затвердження чи зміну генерального плану міста не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків окремих осіб.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Однак в спірних правовідносинах позивач права власності чи користування земельною ділянкою не набула, а тільки отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Водночас, у постанові від 30.05.2018 у справі №826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.

З огляду на проведений правовий аналіз законодавчих норм суд дійшов висновку, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №509/4722/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, станом на день прийняття оскарженого рішення (09 лютого 2018 року) спірна земельна ділянка згідно з містобудівною документацією м. Берегове дійсно відносилася до категорії земель житлової забудови, що не відповідало цільовому призначенню, передбаченому в поданому на затвердження проекту землеустрою.

З проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення земельної ділянки (на землі житлової забудови) ОСОБА_1 до Берегівської міської ради не зверталася.

З огляду на вищенаведені обставини справи суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржене рішення про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою з підстав невідповідності цільового призначення земельної ділянки містобудівній документації, Берегівська міська рада діяла в порядку, встановленому законом, а тому таке скасуванню не підлягає.

З приводу правомірності оскаржених рішень Берегівської міської ради, якими громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

У зв`язку з наведеним не підлягає задоволенню також позовна вимоги про зобовязання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність позивача. Суд вважає, що вирішення вказаних питань відноситься до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, що приймається за результатами вивчення поданих документів на їх відповідність нормам законодавства, а тому суд своїм рішенням не може підміняти собою уповноважений орган.

ОСОБА_2 30 травня 2018 року звернувся до уповноваженого органу в порядку ст. 118 ЗК України з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Тобто цільове призначення земельної ділянки відповідало категорії, передбаченій в чинній на момент звернення містобудівній документації.

Рішенням Берегівської міської ради 37 сесії VII скликання №1131 від 23.11.2018 р. ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч. 7 ст. 118 ЗК України, виключною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тому суд вважає, що у Берегівської міської ради не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою. Жодних інших обґрунтувань протиправності зазначеного рішення органу місцевого самоврядування позивачем зазначено не було, а судом під час розгляду даної адміністративної справи не виявлено, а тому рішення №1131 від 23.11.2018 р. скасуванню не підлягає.

Ч. 1 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Нормами ч. 2 ст. 20 ЗК України повноваження на зміну цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності надано Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

При цьому ч. 3 зазначеної статті передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Після виготовлення та погодження в уповноважених органах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, цільове призначення якої змінюється із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової забудови: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 звернувся до Берегівської міської ради з клопотанням про затвердження такого.

Судом встановлено, що поданий на затвердження проект землеустрою відповідає чинній на момент подання містобудівній документації, містить необхідні погодження уповноважених органів, а тому правових підстав для відмови у його затвердженні у Берегівської міської ради не було.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Берегівською міською радою доведено правомірності прийняття оскаржених рішень, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Берегівської міської ради Закарпатської області (місце знаходження: вул. Б.Хмельницького, буд. 7, м. Берегово, Закарпатська область, 90202, код ЄДРПОУ - 04053683), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2020 року.

СуддяР.О. Ващилін