Рішення № 87502006, 05.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/6791/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача Сороки С ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розподіл судових витрат по адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та постанови,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та постанови.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано припис від 15.01.2019 №ЖТ0116/92/АВ/П та постанову №ЖИ32/ЖТ0116/92/АВ/П/ТД-ФС від 05.02.2019 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 125190 грн.

20 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на залучення експерта, який проводив на його замовлення експертне дослідження зразків підпису, в сумі 10362 грн та 5500 грн понесених витрат за надання правничої допомоги адвокатом.

Ухвалою суду від 26.09.2019 заяву позивача про розподіл судових витрат залишено без розгляду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено повністю. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та постанови скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 22.01.2020 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі 240/6791/19.

В судовому засіданні 05.02.2020 позивач заяву про розподіл судових витрат підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2020 не прибув, про дату час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином і вчасно, причину неявки суду не повідомив.

Заперечень від Управління Держпраці у Житомирській області на подану заяву до суду не надходило.

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що в прохальній частині позову позивач просив розподілити витрати по справі.

В резолютивній частині рішення від 16.09.2019 стягнуто з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 2020,30 грн.

20 вересня 2019 року після ухвалення рішення у справі № 240/6791/19 позивач подав заяву, в якій просив винести додаткове рішення по справі щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на залучення експерта, який проводив на його замовлення експертне дослідження зразків підпису, в сумі 10362 грн та 5500 грн понесених витрат за надання правничої допомоги адвокатом.

В обґрунтування заяви позивач посилається на ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження наявності договірних відносин між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - як довірителем та адвокатом Єгоровим Сергієм Олександровичем - як захисником до матеріалів справи надано копію ордеру на надання правової допомоги серії ЖТ №38900 від 26.04.2019 (а.с.108).

На підтвердження обсягу наданих послуг адвокатом до матеріалів надано додаток №1 до договору про представництво та надання правової допомоги, що має назву акт здавання-приймання послуг за надану правову допомогу від 20.09.2019. Понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, становлять 5500 грн. Серед понесених позивачем витрат, пов`язаних з розглядом справи вказано: 500 грн за попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин; 1000 грн за детальний аналіз справи, збір доказів; 1500 грн за підготовку процесуальних документів та 2500 грн за представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в суді першої інстанції (а.с.106).

На підтвердження сплати коштів адвокату до матеріалів справи надано квитанцію до прибуткового касового ордера №210 від 20.09.2019 на суму 5500 грн (а.с.110).

Частиною 1 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

При цьому, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (п.2 ст.16 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст.134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Частиною 5 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, первинні бухгалтерські документи про сплату таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактичного отримання коштів в сумі 5500,00 грн адвокатом ОСОБА_3 С ОСОБА_4 . від ОСОБА_2 , що може бути підтверджено витягом з Книги обліку доходів і витрат адвоката як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за період вересень 2019 року. При цьому сама по собі квитанція до прибуткового касового ордера № 210 від 20.09.2019 на суму 5500,00 грн, підписана та видана адвокатом, без доказів дійсного оприбуткування цих коштів у відповідності до норм податкового законодавства України, не може слугувати достатнім доказом понесення витрат на правничу допомогу позивачем.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до наведеного у статті 1 згаданого Закону визначення, договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Отже, договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов`язки адвоката (адвокатського об`єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об`єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах.

На підставі договору адвокатом (адвокатським об`єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об`єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 14 Положення про ордер.

Таким чином, договір про надання правової допомоги по суті є договором про надання послуг у розумінні ст.902 ЦК України, що узгоджується з нормами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка передбачає, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В той же час, позивачем до матеріалів справи копії примірника договору від 16.04.2019 №21 не надано.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем не надано достатніх доказів понесення ним витрат на правничу допомогу в розмір 5500 грн.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду 04.10.2019 у справі №914/1949/18 та від 15.05.2018 у справі 821/1594/17.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що належних доказів, які б підтверджували здійснення витрат для надання правничої допомоги та підготовки, подання до суду позову не надано, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5500 грн.

Щодо розподілу витрат понесених позивачем на залучення експерта суд зазначає наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 з метою захисту своїх прав та доведення вказаних обставин замовляв у Житомирського відділення Київського НДІСЕ проведення почеркознавчого дослідження та 25.03.2019 отримав висновок експерта за результатами проведення почеркознавчого дослідження №454/506-509/19-25.

Як видно зі змісту заяви, позивач просить повернути 10362 грн, що сплачені за проведення експертизи. На підтвердження сплаченої суми надає акт здачі-приймання висновку експертного дослідження № 454/19-25 (а.с.109).

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п.5 ч.3 ст.132 КАС України, встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Положеннями ч. 1 ст. 138 КАС України, визначено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з ч.1 ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частиною 6 статті 104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Зі змісту експертного висновку від 25.03.2019 №454/506-509/19-25 встановлено, що судовий експерт ОСОБА_5 обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку за ст. ст. 384, 385 (а.с. 20-23).

Відповідно до вимог ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням того, що судом при вирішенні справи по суті було взято до уваги висновок експерта від 25.03.2019 №454/506-509/19-25 як належний та допустимий доказ та покладено в основу судового рішення, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Управління Держпраці у Житомирській області витрати, що пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи в сумі 10362,00 грн.

Таким чином, заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 137, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Заяву позивача від 20.09.2019 про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка,18-а, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ 39790560) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) витрати, що пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи в сумі 10362,00 грн.

У задоволенні решти вимог заяви про розподіл судових витрат відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 11 лютого 2020 року