Ухвала суду № 87501940, 10.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/767/20

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати йому з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області нараховувати з 17.07.2018 та виплачувати йому щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює 30% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням суми стягнутих коштів на нижче вказане (п.п. 4,5) відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди (суми основного боргу);

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на його користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю відповідача за період з 17.07.2018 по 31.12.2019: 9822,90 грн. - невиплачених йому грошових коштів у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (сума основного боргу), 382,92 грн. понесених ним інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 294,68 грн., а всього з відповідача на його користь стягнути (9822,90 грн. + 382,92 грн. + 294,68 грн.) 10500 грн. 50 коп.;

- на підставі п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України допустити негайно виконання рішення суду у межах суми стягнення грошової допомоги за один місяць 2019 року.

Перевіряючи позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Враховуючи дану норму, позивачу необхідно уточнити, чи є позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити спірну допомогу та позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у вигляді невиплаченої щомісячної грошової допомоги альтернативними або вони є самостійними позовними вимогами.

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем в порушення вказаної норми, не надано доказів спричинення матеріальної шкоди йому бездіяльністю відповідача.

Окрім обґрунтованого розрахунку суми стягнення, мають бути наведені обставини, що вказують на факт понесення такої шкоди.

Крім того, звертаючись з позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, мотивуючи це тим, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

У той же час, позивач не обґрунтовує того, що звільняються від оплати судовим збором позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації нараховувати з 17.07.2018 та виплачувати йому щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування.

Так, підстав для звільнення від сплати судового збору позивач не наводить, а докази, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви відсутні.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2102,00 гривень.

Таким чином, позивач при подачі до суду даного позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Розрахунок судового збору, що підлягав сплаті: 2102,00 грн. х 0,4 х 1 = 840,80 грн., де: 2102,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2019 року; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру заявлених позивачем у поданій позовній заяві.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо ненарахування та не виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2018.

Водночас, позивач у своєму позові зазначає, що з 01.01.2015 на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII виплата зазначеної допомоги їй припинена. Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 п.4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними). Отже, вказує на те, що рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 відновлено дію ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно перешкоджали особисто позивачеві з`ясувати стан справ, починаючи з 17.07.2018, та звернутись до суду з позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України. Надати пояснення, яким чином та за яких обставин він дізнався про порушення своїх прав, що перешкоджало йому звернутись до відповідача, починаючи з липня 2018 року.

Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, позивач з відповідною заявою про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не звертався.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- уточнення позовних вимог;

- доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів Житомирська міська отг 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA048999980313181206084006797, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу*;101;___(РНОКПП позивача); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ позивача), Житомирський окружний адміністративний суд;

- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко