Ухвала суду № 87501614, 11.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 лютого 2020 року Справа 160/1526/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракція Інфра» про застосування арешту рахунків платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракція Інфра», в якій позивач просив суд:

- застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракція Інфра» на розрахункових рахунках:

Назва валютиМФО банкуНазва банкуНомер рахункуДата відкриття1УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"2604008088387507.03.20182УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"26106000216511.05.20183УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"2600901088387510.12.20184УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ307350АТ АКБ"КОНКОРД"2600700076490130.07.20195УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ307350АТ АКБ"КОНКОРД"UА90307350000002604100076490113.08.20196ЄВРО307350АТ АКБ"КОНКОРД"UА68307350000002600700076490113.08.20197УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ307350АТ АКБ"КОНКОРД"UА68307350000002600700076490130.07.20198УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"UА88325365000002600901088387510.12.20189УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"UА50325365000000026106000216511.05.201810УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"UА43325365000002604008088387507.03.201811УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"UА38325365000000260000188387523.03.201712ЄВРО325365АТ "КРЕДОБАНК"UА38325365000000260000188387523.03.201713УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ307350АТ АКБ "КОНКОРД"UА86307350000002600600076490206.09.201914УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ305299АТ КБ "ПриватБанк"UА29305299000002600105051327121.11.201915УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 305299АТ КБ "ПриватБанк"UА25305299000002600905051248908.11.2019

16ЄВРО325365АТ "КРЕДОБАНК"260000188387523.03.201717УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ325365АТ "КРЕДОБАНК"260000188387523.03.2017Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 10.02.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), і підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Приписами п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 гривень (стаття 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову є вимоги позивача про застосування арешту рахунків платника податків (вимога немайнового характеру).

Отже, позивач, звертаючись до суду з немайновою вимогою повинен сплатити до суду судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

Проте, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не надано документа, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Між тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що заявник просить відстрочити йому сплату судового збору за подання позову, посилаючись на те, що згідно з службовою запискою від 10.01.2020 року №16/04-36-13-03-21 управлінням фінансово-бухгалтерського забезпечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області було повідомлено, що «Згідно п.5. постанови КМУ від 28 лютого 2002 р. №228 установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету. Станом на 10.01.2020 року постійний кошторис на 2020 рік та фінансування по ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні».

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за цим позовом, суд виходить із того, що відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області не звільнений від сплати судового збору при поданні до суду позовів, заяв та подань. Також, і обмежене фінансування бюджетної установи чи відсутність (недостатність) у останнього коштів на сплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану позивача. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позицію узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014 року (36722122), від 15.04.2014 року (38331796), від 29.07.2014 року (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ «Про судовий збір», а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 05.02.2016 року №2.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2011 року у справі «Мушта проти України», оскільки «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Разом з тим, після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Разом з тим, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на звернення до суду у будь-який необмежений час.

На підставі вищезазначеного, у суду відсутні підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання цього позову, а посилання ГУ ДПС у Дніпропетровській області на належні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання цього позов, не приймається судом до уваги, оскільки вказані обставини не свідчать про майновий стан заявника.

Крім того, згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми відсутні відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Крім того, відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракція Інфра» про застосування арешту рахунків платника податків - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2102,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок UA178999980000034316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів по справі.

Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракція Інфра» (49051, м.Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 40812325).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В Ільков