Рішення № 87501524, 07.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року Справа № 160/12144/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000612510 (форма «ПС») від 12.11.2019 року прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області на суму штрафних санкцій 1020,00 грн. застосованих до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000610510 (форма «ПС») від 12.11.2019 року, прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області на суму штрафних санкцій 510,00 грн. застосованих до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, з огляду на наступне:

- позивачем під час перевірки були надані всі необхідні документи;

- якщо посадові особи контролюючого органу вважали, що надані документи не дають підстав для того, щоб зробити висновки під час проведення перевірки або надані не в повному обсязі, вони мали право витребувати додаткову інформацію або документи;

- посадові особи ГУ ДПС у Київській області не звертались до позивача із запитом про надання інформації та додаткових документів.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.01.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, зазначаючи, що в ході проведення перевірки було встановлено порушення п.1 ч.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв`язку з чим на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України до позивача застосовані штрафні фінансові санкції.

09.01.2020 року засобами електронного зв`язку та 13.01.2020 року засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначено, що наданими позивачем документами спростовано твердження відповідача, що розрахункові документи не відповідають вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Продавець ОСОБА_2 спростовує факт вчинення порушення законодавства під час проведення розрахункової операції, що підтверджується його поясненнями.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач правом на надання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 22.08.2016 року, основним видом економічної діяльності є КВЕД 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

15.10.2019 року працівниками ГУ ДПС у Київській області було проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 .

Фактичну перевірку було проведено на підставі направлень №615 та №616 від 25.09.2019 року та наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 30.08.2019року №13.

За результатами перевірки складено акт від 23.10.2019 року №0363/1036/05/3348402321, яким встановлено порушення п.1 ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 44, 168 Податкового кодексу України, ст. 24 Кодексу законів про працю України.

23.10.2019 року ГУ ДПС у Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення №304 відносно працівника магазину за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_3 .

Протоколом встановлено, що продавцем ОСОБА_3 порушено порядок проведення розрахунків, а саме незастосування РРО, невидача відповідного розрахункового документа встановленої форми.

На підставі акту фактичної перевірки від 23.10.2019 року №0363/1036/05/3348402321 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 12.11.2019 року:

- №000611510 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій у сумі 948,40 грн. за платежем – штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

- №000612510 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій у сумі 1020 грн. за платежем – адміністративні штрафі та інші санкції.

15.10.2019 року працівниками ГУ ДПС у Київській області було проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 .

Фактичну перевірку було проведено на підставі направлень №0601 та №0602 від 25.09.2019 року та наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 30.08.2019року №13.

За результатами перевірки складено акт від 23.10.2019 року №0362/1036/05/3348402321, яким встановлено порушення п.1 ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 44, 168 Податкового кодексу України, ст. 24 Кодексу законів про працю України.

На підставі акту фактичної перевірки від 23.10.2019 року №0362/1036/05/3348402321 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 12.11.2019 року:

- №000610510 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій у сумі 510 грн. за платежем – адміністративні штрафі та інші санкції;

- №000609510 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій у сумі 1 грн. за платежем – штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 12.11.2019 року:

- №000610510 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій у сумі 510 грн. за платежем – адміністративні штрафі та інші санкції;

- №000612510 про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій у сумі 1020 грн. за платежем – адміністративні штрафі та інші санкції,

позивач звернулась до суду з цим позовом.

З тексту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень встановлено, що вони винесені на підставі п.121.1 ст. 121 ПК України, тобто за неподання позивачем повного пакету документів на вимогу контролюючого органу.

Судом встановлено, що 15.10.2019 року фахівцем ГУ ДПС у Київській області сформовано вимогу щодо надання ФОП ОСОБА_1 пакету документів за переліком, який міститься у вимозі.

Під час проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_3 , Київської області посадовим особам Головного управління ДПС у Київській області, були надані наступні документи:

- акт № 8392 введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 10.10.2016 року, складеним ТОВ «Перша Українська Сервісна компанія»;

- довідка про опломбування № 43772 від 06.09.2019 року;

- реєстраційне посвідчення № 19560 від 05.09.2019 року, видане ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

- книги КОРО;

- договір оренди приміщення;

- звіти по реєстратору розрахункових операцій ФН 3000267034;

- готівкові кошти, наявні в касі;

- документи, які посвідчують особу продавця;

- документи, передбачені ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Під час проведення перевірки за адресою: вул. Комсомольська, буд. 12, в м. Буча, Київської області, посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області, були надані наступні документи:

- акт № 8498 введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 23.11.2016 року, складеним ТОВ «Перша Українська Сервісна компанія»;

- довідку про опломбування № 17982 від 23.11.2016 року;

- реєстраційне посвідчення № 15232 від 05.07.2019 року, видане ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

- книги КОРО;

- договір оренди приміщення;

- звіти по реєстратору розрахункових операцій ФН 3000277523;

- готівкові кошти, наявні в касі;

- документи, які посвідчують особу продавця;

- документи, передбачені ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні".

Документи щодо діяльності позивача, а саме: ліцензія, виписка з ЄДРПОУ, рішення про реєстрацію потужностей ринку та інші документи, наявність яких передбачена Постановою КМУ від 15 червня 2006 р. № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», були розміщені на видному місці у «кутку споживача».

Будь-які інші документи або інформацію посадові особи Головного управління ДПС у Київській області не витребували.

Таким чином, судом встановлено, що на запит ГУ ДПС у Київській області позивачем були надані всі запитувані документи.

У відповідності до п.п.19-1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пункту 61.1 статті 61 Податкового Кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 62.1 статті 62 Податкового Кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 п. 75.1. статті 75 Податкового Кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового Кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обовязкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші субєкти інформаційних відносин зобовязані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

З аналізу наведених норм встановлено, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право запитувати та отримувати документи, необхідні для проведення перевірки та прийняття рішення за результатами проведеної перевірки.

У випадку неподання витребуваних документів, контролюючий орган у відповідності до п.85.6 ст. 85 Податкового кодексу України складає акт про відмову у наданні копій документів.

Судом під час розгляду справи не встановлено складання акту про відмову у наданні документів, які працівники ГУ ДПС у Київській області витребовували у позивача згідно із запитом від 15.10.2019 року.

Більше того, судом встановлено подання позивачем запитуваних документів в повному обсязі.

Відповідно до п.п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

В оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях №000610510, №000609510 від від 12.11.2019 року міститься посилання на п.п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, санкція якого покладена в основу нарахувань штрафних санкцій.

Таким чином, відповідачем нараховано штрафні санкції оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями саме за неподання позивачем документів до перевірки, проте посилань яких саме документів надано позивачем не було не містять ані акти фактичної перевірки ані відзив відповідача.

Відтак, суд приходить до висновку про не підтвердження під час розгляду справи наявності в діях позивача порушень п.п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Додатково суд зазначає, що проведеними фактичними перевірками встановлено незастосування реєстраторів розрахункових рахунків продавцями, що працюють в магазинах ФОП ОСОБА_1 , під час проведення наступних розрахункових операцій:

- перед початком фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_3 , 15.10.2019 року проведено контрольну розрахункову операцію на загальну суму 21,90 грн., а саме: алкогольне світле пиво Aiiesgyt 30л.,4,5 % на суму 19,38 грн., кришка «Море Пива» на суму 0,01 грн.; пляшка «Море Пива» 0,5 л. на суму 2,59 грн.;

- перед початком фактичної перевірки за адресою: м. Буча Київської області, вул. Комсомольська, 6.12 проведено контрольну розрахункову операцію на загальну суму 34,80 гри. а саме: світле алкогольне пиво Берлінгер Лагер 50л., 4,8%; кришка «Море Пива» на суму 0,01 грн.; пляшка «Море Пива» 0,5 л. на суму 2,59грн.; лимонад Чугуїв 0.53 л. на суму 10,12грн., кришка «Море Пива» на суму 0,01 грн., пляшка «Море Пива» 0,5 л. на суму 2,59грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В ході проведення фактичної перевірки відповідачем зроблено висновок, що контрольні розрахункові операції не були проведені із застосування реєстраторів розрахункових операцій.

На спростування вказаних обставин, позивачем надано інформаційні витяги щодо проведення розрахункової операції з використанням РРО фіскальний номер 3000267034 на суму 21,90 грн. та фіскальний номер 3000277523 на суму 34,80 грн.

Зазначені докази спростовують твердження відповідача, що розрахункові документи не відповідають вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо інших доданих розрахункових документів, то суд зазначає, що вони не можуть бути належними доказами оскільки не належать до періоду перевірки та не були її предметом.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2019 року у справі №359/10133/19 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, Бориспільським міськрайонним судом Київської області не підтверджені факти, викладені в актах фактичної перевірки про незастосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про не підтвердження порушень законодавства у діях позивача стосовно ненадання документів до перевірки та проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, що виключає накладення на позивача штрафних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями №000610510, №000609510 від від 12.11.2019 року.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №000610510, №000609510 від від 12.11.2019 рок є такими, що прийняті за відсутності правових підстав для їх прийняття, а тому підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №124 від 28.11.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000610510 від 12.11.2019 року про застосування штрафних санкцій на суму 510,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №000612510 від 12.11.2019 року про застосування штрафних санкцій на суму 1020 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно