Рішення № 87501509, 26.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Справа № 160/11721/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 02.08.2019 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоди роботи у ТОВ фірма «Плазмосервіс» з 01.10.1991 року по 13.09.1994 року, у Повному товаристві «Авторська школа Валентина Руденко з шахової композиції» Руденко - Мігдал (АШВРШК) з 22.12.1999 року по 14.12.2003 року та призначити пенсію за віком на підставі заяви про призначення пенсії від 02.08.2019 року та наданих документів.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у серпні 2019 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, який за підрахунками відповідача становить лише 21 рік 01 місяць 07 днів. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки наявність печатки УРСР та не чіткість коду підприємства не є підставою для відповідача щодо обмеження позивача у реалізації конституційного права на соціальний захист. Позивач вважає, рішення неправомірним, оскільки основним документом, що підтверджує право на пенсію є трудова книжка. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі №160/11721/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що управління діяло в межах повноважень та порушень закону не допустило. Відповідач зазначив, що за результатами обробки заяви позивача встановлено, що робота з 01.10.1991 по 13.09.1994 - Фірма «Плазмосервис» (на дату звільнення стоїть печать УРСР); робота з 22.12.1999 по 14.12.2003 - Полное общество «Авторская школа Валентина Руденко по шахматной композиции» (так зазначено мовою оригіналу) (печатка не чітка - не читається ідентифікаційний код підприємства). Таким чином, страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії за віком, оскільки записи у трудовій книжці зроблені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 02.08.2019 року щодо призначення пенсії за віком відповідно до 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 11.11.2019 р. №7229/03.05-12 ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно наданих документів страховий стаж позивача складається з:

навчання з 01.09.1976 по 04.06.1981;

робота з 27.11.1981 по 30.09.1991 - Производственное обьединение «Днепротяжмаш» (так зазначено в печатці);

робота з 14.09.1994 по 21.12.1999 - Мале підприємство «Надія»;

дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку: серпень 2004, з 01.03.2006 по 17.04.2006, період догляду за інвалідом І групи з 07.09.2017 по 10.09.2018.

При цьому, неможливо зарахувати до страхового стажу:

робота з 01.10.1991 по 13.09.1994 - Фірма «Плазмосервис» (на дату звільнення стоїть печать УРСР);

робота з 22.12.1999 по 14.12.2003 - Полное общество «Авторская школа Валентина Руденко по шахматной композиции» (так зазначено мовою оригіналу) (печатка не чітка - не читається ідентифікаційний код підприємства).

Таким чином, загальний розмір страхового стажу позивача склав 21 рік 01 місяць 07 днів.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993, № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93р. №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 від 12 серпня 1993 року (п. 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначає, що та обставина, що підприємство не змінило свою печатку новою після припинення СРСР, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Висновок відповідача про те, що період роботи з 01.10.1991 по 13.09.1994 зарахувати до страхового стажу не можливо в зв`язку з тим, що період роботи в даній організації завірено печаткою УРСР не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, оскільки положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 р. "Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи" № 2318-XII та Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів", затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 р. № 643 не містять вказівок про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок їх заміни.

Крім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі №638/18467/15-а, від 07.02.2018 року у справі №275/615/17

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 768,40 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 02.08.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоди роботи у ТОВ фірма «Плазмосервіс» з 01.10.1991 року по 13.09.1994 року, у Повному товаристві «Авторська школа Валентина Руденко з шахової композиції» Руденко - Мігдал (АШВРШК) з 22.12.1999 року по 14.12.2003 року та призначити пенсію за віком на підставі заяви про призначення пенсії від 02.08.2019 року та наданих документів.

Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова