Рішення № 87501484, 04.02.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/3544/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Смолки Я.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Кінах Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності; про зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності відповідно до вимог статтей 97-101 Закону України "Про Національну поліцію" в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, що становить 129710,00 грн; стягнення на користь позивача суми відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.01.2019 позивач, старший інспектор роти патрульної служби поліції особливого призначення "Світязь" ГУ НП у Волинській області відповідно до наказу ГУ НП у Волинській області був відряджений для виконання безпосередніх службових обов`язків у зону проведення ООС у Донецьку область.

26.01.2019, здійснюючи фільтраційно-обмежувальні заходи на БП2П001, піднімаючись по пагорбу із території розташування житлових модулів, послизнувся та отримав травму: закритий перелом зовнішньої щиколотки правого гомілковостопного суглобу без зміщення, що підтверджується медичним заключенням №441 від 26.01.2019, виданим КНП "Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради" м. Костянтинівка Донецької області, куди було доставлено позивача. Даний діагноз підтверджується також повідомленням №11 про звернення потерпілого з приводу нещасного випадку (у тому числі поранення) до Державної Установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 04.02.2019. Щодо позивача було проведено тест на стан алкогольного сп`яніння, який підтвердив що на момент падіння позивач не перебував у стані алкогольного або іншого сп`яніння.

21.02.2019 комісією, призначеною наказом №190 від 20.02.2019, було складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5, що стався 26.01.2019 та надано наступний висновок: нещасний випадок, який стався 26.01.2019 у відповідності до пункту 3.9 Порядку розслідування обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, кваліфікується як такий, що стався в період проходження служби, під час виконання службових обов`язків. Ідентична інформація про причину нещасного випадку зазначена в акті про нещасний випадок форми Н-1 від 21.02.2019 №3.

26.04.2019 медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" позивачеві було видано довідку №93 згідно з якою останньому було постановлено наступний діагноз: закритий консолідований перелом зовнішньої кісточки правого гомілкового-ступеневого суглобу без порушення функції, - травма ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях.

06 та 07 травня 2019 року Волинським обласним бюро МСЕ позивачеві на підставі огляду МСЕК №189 було видано довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №014905, згідно яких ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках становить 5%. Причиною втрати професійної працездатності зазначено: травма, Так, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції.

24.05.2019 медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" повторно було проведено обстеження позивача. Згідно постанови №8 (на час проходження М(ВЛ)К в квітні 2018 року) щодо позивача було винесено наступний висновок: закритий консолідований перелом зовнішньої кісточки правого гомілкового-ступеневого суглобу без порушення функції, - травма ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням травми, під час виконання службових обов`язків.

Незважаючи на те, що позивачем було надано необхідний пакет документів, 15.10.2019 ГУ НП у Волинській області винесено рішення №1023/04/29-2019 у якому вказано, що діагноз, який зазначений у довідці до акта огляду МСЕК від 19.06.2019 №014940 та у постанові про хворобу від 24.05.2019 №8 - не відповідає жодному з пунктів статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", за яких призначається та виплачується одноразова грошова, а тому, у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відмовлено.

Позивач переконаний, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, а рішення відповідача №1023/04/29-2019 від 15.10.2019 є протиправним та таким, що грубо порушує встановлені законні права та інтереси позивача, внаслідок чого - підлягає скасуванню.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 20 000 грн завданої моральної шкоди та 20 000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 21.12.2019 №633/01/26-2019 (а.с.68-71) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що відповідно до частини 5 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання у разі, зокрема, отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 21.02.2019 (форми Н-5), нещасний випадок, що стався 26.01.2019 із старшим інспектором роти патрульної поліції особливого призначення «Світязь» ГУ НП у Волинській області ОСОБА_1 у відповідності до пункту 3.9. Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, кваліфікується як такий, що стався в період проходження служби, при виконанні службових обов`язків.

Також, згідно із актом про нещасний випадок №3 від 21.02.2019 (форми Н-1) зазначено, що нещасний випадок із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Як вбачається з постанови ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області» від 24.05.2019 №8, причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії) ОСОБА_1 зазначено як «травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків».

Відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №014940 від 19.06.2019, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у 5% (п`ять відсотків) внаслідок травми, ТАК, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Враховуючи Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС від 11.01.2016 №4 ОСОБА_1 19.09.2019 звернувся до У НП у Волинській області із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням втрати професійної працездатності 5% внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Разом з тим, у поданих ОСОБА_1 матеріалах, а саме у довідці до акту огляду МСЕК серії 12ААА №014940 від 19.06.2019 та постанови ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області» від 24.05.2019 №8 вказано причину встановлення ступеня втрати працездатності як «травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків».

Вказує на те, що подані позивачем документи та зазначений діагноз не відповідає вимогам статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», за яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога, тому ГУ НП у Волинській області прийнято рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (висновок від 03.10.2019). Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн, зазначає, що позивач не подав до суду доказів, які б свідчили про зміст заподіяної йому моральної шкоди, характер, обсяг і тривалість душевних страждань, наявність та істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, про причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та заподіяною йому моральною шкодою.

Відповідач не погоджується також із розміром витрат на правову допомогу, визначений позивачем та його адвокатом. Вважає такий розмір є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просила відмовити з наведених у відзиві підстав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в ГУ НП у Волинській області з 07.11.2015 по сьогоднішній день.

08.01.2019 старший лейтенант поліції, старший інспектор роти патрульної служби поліції особливого призначення "Світязь" ГУ НП у Волинській області ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ НП у Волинській області був відряджений для виконання безпосередніх службових обов`язків у зону проведення ООС для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і охорони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецьку область.

26.01.2019 відповідно до журналу розстановки нарядів суб`єктів боротьби з тероризмом в ході проведення ООС на території Донецької та Луганської областей роти ПСПОП "Світязь" ГУ НП у Волинській області, позивач з 08 год. 00 хв. перебував на території розташування стаціонарного БП2П001 (м. Костянтинівка, Донецької області) в черговому наряді (а.с.27-29).

26.01.2019, здійснюючи фільтраційно-обмежувальні заходи на БП2П001, піднімаючись по пагорбу із території розташування житлових модулів, послизнувся та отримав травму: закритий перелом зовнішньої щиколотки правого гомілковостопного суглобу без зміщення, що підтверджується медичним заключенням №441 від 26.01.2019, виданим КНП "Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради" м. Костянтинівка Донецької області, куди було доставлено позивача. Щодо позивача було проведено тест на стан алкогольного сп`яніння, який підтвердив що на момент падіння позивач не перебув у стані алкогольного або іншого сп`яніння (а.с.30).

Повідомленням №11 про звернення потерпілого з приводу нещасного випадку (у тому числі поранення) Державної Установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" від 04.02.2019 позивачу встановлено діагноз: закритий перелом зовнішньої щиколотки правої гомілковостопного суглобу (а.с.31).

21.02.2019 комісією, призначеною наказом ГУ НП у Волинській області №190 від 20.02.2019 «Про призначення та проведення розслідування нещасного випадку» було складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5, що стався 26.01.2019 та надано наступний висновок: нещасний випадок, який стався 26.01.2019 у відповідності до пункту 3.9 Порядку розслідування обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, кваліфікується як такий, що стався в період проходження служби, при виконанні службових обов`язків (а.с.32-36).

21.02.2019 комісією складено акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) №3 форми Н-1, у якому наведено висновок: нещасний випадок стався в період проходження служби, при виконанні службових обов`язків (а.с.37-40).

26.04.2019 медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" видано довідку №93 про проходження ОСОБА_1 медичного огляду у якій діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва вказано: закритий консолідований перелом зовнішньої кісточки правого гомілкового-ступеневого суглобу без порушення функції, - травма ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в регіонах та у період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України (акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) форма Н-1 від 21.02.2019 №3; акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався форма Н-5 від 21.02,2019 (а.с.47).

06 та 07 травня 2019 року Волинським обласним бюро МСЕ позивачеві на підставі акту огляду МСЕК №189 видано довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №014905, з яких вбачається, що ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках становить 5%. Причиною втрати професійної працездатності зазначено: травма, Так, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції (а.с.48).

24.05.2019 медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" видано постанову №8 щодо позивача у якій діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії вказано: закритий консолідований перелом зовнішньої кісточки правого гомілкового-ступеневого суглобу без порушення функції, - травма ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків (акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) форма Н-1 від 21.02.2019 №3; акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався форма Н-5 від 21.02,2019). Міопія слабкого ступеня - захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції.

Крім того, у примітці вказаної Постави №8 зазначається, що постанову М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Волинській області" в довідці №93 від 26.04.2019 по причинному зв`язку захворювань відмінити. Рішення винесено за інформаційною вказівкою ЦВЛК МВС України №33/2-98 від 14.05.2019 (а.с.49).

19.06.2019 Волинським обласним бюро МСЕК позивачеві було видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА №014940, згідно з якою позивачеві знову встановлено ступінь втрати професійної працездатності у 5% (а.с.50).

Позивач 19.09.2019 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням травми, під час виконання службових обов`язків. До заяви було додано повний пакет документів, копії яких є у матеріалах справи (а.с. 86-106).

Листом ГУ НП у Волинській області від 15.10.2019 №1023/01/29-2019 позивача повідомлено, що у поданих ним матеріалах, а саме, у довідці до акта огляду МСЕК від 19.06.2019 №014940 та у постанові про хворобу від 24.05.2019 №8 зазначений діагноз «травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків». Вказаний діагноз не відповідає ні одному з пунктів статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», за яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога, тому Головним управлінням Національної поліції у Волинській області прийнято рішення про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги (а.с.53-54).

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293, затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, підпунктом 2 пункту 4 розділу І якого передбачено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу ІІ цього Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

За змістом пунктом 5 частини першої статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським, які отримали поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, одноразова грошова допомога призначається у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

Перелік документів, які подаються поліцейським для виплати ОГД у разі визначення інвалідності визначений пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 7 розділу IV наведеного Порядку висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів.

З аналізу наведених норм вбачається, що призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги передує складання та затвердження висновку про її призначення, що здійснюється після встановлення наявності у особи права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

З системного аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що виплата одноразової грошової допомоги за пунктом 5 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" здійснюється за обов`язкової умови отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги є наявна обов`язкова умова отримання позивачем травми під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 , не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки у поданих ОСОБА_1 матеріалах, а саме у довідці до акту огляду МСЕК серії 12ААА №014940 від 19.06.2019 та постанові ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області» від 24.05.2019 №8 вказано причину встановлення ступеня втрати працездатності як «травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків», а зазначений діагноз не відповідає вимогам статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», за яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з наступних підстав.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, а саме: довідки №93 від 26.04.2019, виданої медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області" про проходження ОСОБА_1 медичного огляду у якій діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва вказано: закритий консолідований перелом зовнішньої кісточки правого гомілкового-ступеневого суглобу без порушення функції, - травма ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в регіонах та у період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Вищевказана довідка винесена на підставі акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався форма Н-5 від 21.02,2019 та акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) форма Н-1 від 21.02.2019 №3 та (а.с.47), у яких комісією, призначеною наказом ГУ НП у Волинській області №190 від 20.02.2019 «Про призначення та проведення розслідування нещасного випадку» встановлено, що травма отримана позивачем саме під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Таким чином, на переконання суду, вказана причина встановлення ступеня втрати працездатності як «травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків» саме під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях підтверджена наявними у матеріалах доказами, а тому зазначений діагноз відповідає вимогам пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", за яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога.

У зв`язку з чим, позивач, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №4, має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки виплата одноразової грошової допомоги є забезпеченням гарантованого державою соціального захисту поліцейського, який частково втратив працездатність.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом, рішення ГУНП у Волинській області про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень, перевірялось на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення, яке прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), недобросовісно та не розсудливо, а тому рішення про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як роз`яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 9 цієї ж постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Однак, позивач не навів суду доказів відносно того, у чому саме проявилися моральні та фізичні страждання через невиплату йому одноразової грошової допомоги. Не довів суду, що була принижена його честь, гідність, престиж або ділова репутація, або що він втратив нормальні життєві зв`язки з оточуючими людьми, тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн слід відмовити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги №11-11/01 від 11.11.2019 (а.с.112), додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №11-11/01 від 11.11.2019 (а.с.121), акту виконаних робіт (наданих послуг) від 13.11.2019 (а.с.122), квитанції до прибуткового касового ордера від 13.11.2019 №13-11/01 (а.с.118), адвокатським об`єднанням «Глобал Лігал Груп» було надано послуги ОСОБА_1 на суму 20 000,00 грн.

Як вбачається з акту виконаних робіт (наданих послуг) від 13.11.2019, сторонами обумовлено, що вартість 1 год витраченого часу становить від 500 до 1000,00 грн (а.с. 122)

Адвокатським об`єднанням «Глобал Лігал Груп» надано наступні послуги: надання усної консультації з питань визнання протиправним рішення про відмову (2 год) - 2000,00 грн; підготовка адвокатських запитів та направлення їх до відповідача (2 год) - 1000,00 грн; моніторинг, аналіз та вивчення судової практики з метою підготовки позовної заяви ( 2 год) -1500,00 грн; складання проекту позовної заяви (6 год) - 3 000,00 грн; впорядкування позовної заяви та додатків до неї (4 год) - 3000,00 грн; підготовка клопотань (3 год) - 2250,00 грн; представництво інтересів у Волинському окружному адміністративному суді - 7 250,00 грн.

Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що провадження у справі здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у позові, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову.

Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.

З огляду на вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що визначений проміжок часу у підготовці, складанні та впорядкуванні позову тривалістю 16 годин та вартістю таких послуг у розмірі 10500 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Також суд при вирішенні питання щодо розміру судових витрат на правничу допомогу адвоката у цій справі враховує участь адвоката у судових засіданнях фактичною їх тривалістю 1,5 год (в двох засіданнях), при цьому, позивач представництво інтересів у суді першої інстанції адвоката оцінює у розмірі 7 250,00 грн, не вказавши вартість однієї години таких послуг та кількість витраченого часу.

Суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відтак враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 4 500,00 грн, що становить вартість послуг із написання та подання до суду позовної заяви (3 000 грн) та фактичне представництво інтересів позивача в суді (1 500,00 грн).

При цьому, суд зазначає, що аналіз законодавства, подання запитів, попередня консультація з приводу спірних правовідносин, вивчення судової практики тощо включається до витрат пов`язаних з підготовкою позовної заяви.

Отже, решту витрат у сумі 15 500,00 грн повинен понести позивач.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Волинській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності відповідно до вимог статей 97-99 Закону України "Про Національну поліцію" в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка,11, код ЄДРПОУ 40108604).

Повний текст рішення складено 10 лютого 2020 року.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук