Рішення № 87500992, 11.02.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 4225 / 18

2 / 636 / 168 / 20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ковригіна О.С.

за участю секретарі судового засідання - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним договір позики від 22.12.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивує тим, що учасники правочину не мали наміру створити юридичні наслідки, що є підставою для визнання договору позики фіктивним. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що про порушення своїх цивільних прав та інтересів дізналася після отримання рішення Чугуївського міського суду від 03.08.2018 року. Також зазначає, що позичальник має право оспорити договір позики з підстав, передбачених ст. 1051 ЦК України, а оспорюваний договір має бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення із позовом до суду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Івегеш Г.Я. про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, про поважність причин неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на їх безпідставність та незаконність. Зазначає, що судовим рішенням по справі № 636/5720/13-ц встановлено, що між відповідачем по справі та чоловіком позивачки ОСОБА_3 мала місце домовленість про новацію боргу у позикове зобов`язання за правилами ст. 1053 ЦК України, що підтвердив ОСОБА_3 шляхом написання розписки. Також вказує, що відповідачами по даній справі мають бути сторони спірного правочину, проте чоловік позивачки ОСОБА_3 нею як відповідач у позові не зазначений, також не доведено зацікавленість позивачки та наявність у неї майнового інтересу в оспорюваному договорі, вважає, що даний позов має очевидно штучний характер і направлений на скасування рішення по справі № 636/5720/13-ц.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в матеріалах справи доказами за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15.01.2015 року по справі № 636/5720/13-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.05.2015 року, з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 стягнуто 519750,00 грн. суми заборгованості за договором позики, 42719,18 грн. 3% річних за невиконання прийнятих зобов`язань та 2854,49 грн. судових витрат, а в цілому 565323,67 грн. Рішення суду по даній справі є остаточним. Під час розгляду справи № 636/5720/13-ц судами встановлено, що ОСОБА_3 шляхом видання розписки підтвердив наявність боргу перед ОСОБА_2 , тобто мала місце домовленість про новацію боргу у позикове зобов`язання за правилами ст. 1053 ЦК України.

Зважаючи, що зазначені обставини встановлені остаточним рішенням суду стосовно відповідача по даній справі, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню, тож доводи позивачки про те, що розписка була безгрошовою, оскільки коштів ОСОБА_3 фактично не отримував, а тому договір позики не укладався, є безпідставними. Позивачкою не надано суду будь яких доказів на спростування цих обставин.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Згідно статті 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 78,79,80,81 ЦПК України встановлені вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

В Аналізі окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ВССУ роз`яснено, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. В Аналізі наведено критерії визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі:

1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором;

2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені;

3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Суд зазначає, що позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог не надала суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження порушення оспорюваним нею договором її прав і законних інтересів, а також недійсності укладеного між сторонами договору позики та будь-яких доказів на підтвердження або спростування обставин написання розписки на отримання позики і факту отримання грошових коштів, тому її твердження про відсутність договірних стосунків ОСОБА_3 з відповідачем є голослівними.

З викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 подано завідомо безпідставний позов, який має очевидно штучний характер.

Керуючись: ст. ст. 4, 5, 13, 76, 81 89, 128, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 22.12.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -