Ухвала суду № 87500903, 07.02.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7540/19

Провадження № 2/635/63/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

секретар Зуєнко В.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам» про визнання торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу та акту про реалізацію предмету іпотеки, треті особи ОСОБА_2 , Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків),

ВСТАНОВИВ:

позивач подав до суду позовну заяву, вимоги за якою уточнив та остаточно просить визнати недійсними електронні торги, проведені 15 липня 2019 року ДП «Сетам» щодо арештованого майна ОСОБА_1 , а саме: нежитлових будівель літ. «Г-1», загальною площею 63,8 кв.м., літ. «Б-1», «БЗ-1», загальною площею 139,0 кв.м., приміщення ХIV, XV, XVI в будівлі «Б1-1», загальною площею 126,1 кв.м., «Н», «Н-2», «Н-1», «пд» загальною площею 356,36 кв.м. на земельній ділянці площею 0,6938 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 20666701, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсними та скасувати протокол проведення електронних торгів № 419434 та виданий на підставі нього переможцю торгів Акт про реалізацію предмета іпотеки № 56215704 від 31 липня 2019 року.

Також позивач подав суду заяву та просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , а саме нежитлові приміщення літ. «Г-1», загальною площею 63,8 кв.м., літ. «Б-1», «БЗ-1», загальною площею 139,0 кв.м., приміщення ХIV, XV, XVI в будівлі «Б1-1», загальною площею 126,1 кв.м., «Н», «Н-2», «Н-1», «пд» загальною площею 356,36 кв.м. на земельній ділянці площею 0,6938 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 27 вересня 2017 року постановою Харківського апеляційного господарського суду залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року по справі № 922/2163/17, якою задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , в тому числі серед іншого на нежитлові будівлі літ. «Г-1», літ. «Б-1», приміщення ХIV, XV, XVI в будівлі «Б1-1», «БЗ-1», «Н-2», «Н1», «пд», за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 листопада 2007 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Анохіною В.М., реєстр № 2713. На примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження № 56215704 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 300573,22 гривень; в ході примусового виконання виявлено, арештовано та передано на реалізацію нерухоме майно ОСОБА_1 . Отже, на момент проведення електронних торгів – 15 липня 2019 року, діяла заборона відчуження майна ОСОБА_1 , застосована ухвалою Господарського суду Харківської області від 01 серпня 2017 року по справі № 922/2163/17. На сьогоднішній день існує реальна ймовірність того, що особа, яка заволоділа вищевказаним майном, може на власний розсуд розпорядитися ним з порушенням вимог чинного законодавства, в тому числі відчужити його, що в подальшому утруднить виконання рішення суду.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги про забезпечення позову, просив їх задовольнити з підстав викладених у заяві.

Представник позивача – ОСОБА_4 , яка діє на підставі ордеру серії АО № 1004533 від 09 січня 2020 року, в судовому засіданні підтримала позицію свого довірителя.

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , який діє на підставі ордеру серії КС № 510104 від 23 вересня 2019 року, в судовому засіданні проти задоволення заяви позивача заперечував, просив в задоволенні заявлених вимог відмовити за їх безпідставністю.

Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) – Фоміна В.І., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти задоволення заяви позивача заперечувала, просила в задоволенні заявлених вимог відмовити.

Представник Державного підприємства «Сетам» в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши заяву представника відповідача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу кожного відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч, 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними торгів щодо нерухомого майна: нежитлові приміщення літ. «Г-1», загальною площею 63,8 кв.м., літ. «Б-1», «БЗ-1», загальною площею 139,0 кв.м., приміщення ХIV, XV, XVI в будівлі «Б1-1», загальною площею 126,1 кв.м., «Н», «Н-2», «Н-1», «пд» загальною площею 356,36 кв.м. на земельній ділянці площею 0,6938 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , і власник майна може на власний розсуд розпорядитися вказаним майном, внаслідок чого виконання рішення суду може бути істотно ускладнено або неможливим, тому суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову та заборонити вчинення дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) речових прав на при цьому, на думку суду вказана міра є співмірною із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149,150 ЦПК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) речових прав на нерухоме майно: нежитлові приміщення літ. «Г-1», загальною площею 63,8 кв.м., літ. «Б-1», «БЗ-1», загальною площею 139,0 кв.м., приміщення ХIV, XV, XVI в будівлі «Б1-1», загальною площею 126,1 кв.м., «Н», «Н-2», «Н-1», «пд» загальною площею 356,36 кв.м. на земельній ділянці площею 0,6938 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2020 року.

Суддя О.М. Пілюгіна