Ухвала суду № 87500611, 11.02.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12140/19

Провадження № 1-кп/643/589/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання - Коцюбинської М.С.,

прокурора - Берестової М.В.,

захисника - Астапової О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

перекладача - Ахмедова Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12019220470002669 від 24.05.2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Азербайджан, громадянина Азербайджану, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.02.2019 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Московському районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України.

11.02.2020 року прокурором Берестовою М.В. у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено та ризики, які були враховані судом при обрані запобіжного заходу, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і не зникли.

Також, прокурор зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, не зможуть забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Захисник – адвокат Астапова О.А., з думкою якої погодився обвинувачений, у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, у зв`язку з його необґрунтованістю та вважала за можливе застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, а у разі продовження дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити суму застави.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши надані до суду матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 07.06.2019 року (справа № 643/8985/19, провадження № 1-кс/643/3495/19) у відношенні ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без застосування застави.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27.12.2019 року продовжено дію запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 24 лютого 2020 року включно.

Відповідно до положень статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризиків, визначених статтею 177 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 громадянин Азербайджану, з середньою освітою, неодружений, не працевлаштований, раніше судимий за скоєння умисного корисливого злочину, обвинувачується у вчиненні в період звільнення від відбування покарання з випробуванням умисних тяжких злочинів за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, санкція найтяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Судом враховується існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений можє переховуватись від суду, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкремінованих злочинів;

- обвинувачений можє вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки відповідно до матеріалів провадження, злочини у яких обвинувачується останній вчинені під час іспитового строку, встановленого вироком Московського районного суду м. Харкова від 25.02.2019 року, до арешту обвинувачений офіційно ніде не працював, тобто не мав постійного стабільного джерела доходу, та з метою забезпечення життєвих потреб можуть вчинити інший злочин проти власності.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1 , а саме того, що вони вчинені з метою заволодіння чужим майном, поєдані із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачуються; вік та стан здоров`я обвинуваченого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; відомості про особу обвинуваченого, який стійких соціальних зв`язків за місцем проживання не мають, до арешту обвинувачений офіційно не був працевлаштованими, за місцем реєстрації постійно не проживав та постійного джерела доходу не мав, тому суд приходить до висновків, що менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не відпали, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Берестової М.В. про продовження дії відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання від вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 10 квітня 2020 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом 7 (семи) днів після її оголошення, а для особи, що перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Суддя А.О. Логвінов