Ухвала суду № 87499630, 11.02.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1567/19 Провадження № 1-кп/613/76/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В,,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

прокурора Кривошеї Я.В.,

захисника Пономаренко П.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12019220220000417 від 23 липня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження, в ході якого прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на два місці, оскільки ОСОБА_2 на даний час перебуває під вартою, строк дії якої закінчується 15 лютого 2020 року. Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 обумовлюється тим, що ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати на даний час, а саме те, що останній може переховуватися від суду,оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів та у випадку доведеності вини останнього, за наявності обставин, що обтяжує його покарання (вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння) міра покарання, що може бути застосована до нього складатиме від п`яти до десяти років позбавлення волі, у зв`язку з чим є підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою уникнення даного покарання буде переховуватись від органу досудового розслідування; може незаконно впливати на потерпілих та свідків. Крім того, відсутність роботи, тобто джерела постійного доходу, унеможливлює застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави та поруки. Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою, на більш м`яку, не пов`язану з позбавленням волі, а саме у виді домашнього арешту, мотивуючи тим, що його вина у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України є недоведеною, однак, незважаючи на це, він тривалий час перебуває під вартою. Зазначив, що має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває літня бабуся, яка потребує постійного стороннього догляду. При цьому, наміру ухилятись від суду та впливати на свідків і потерпілих, він не має.

Захисник обвинуваченого – адвокат Пономаренко П.О. підтримав думку обвинуваченого, просив змінити відносно обвинуваченого міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпілий заявлене прокурором клопотання підтримав.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до слідуючого.

Судом встановлено, що ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2019 року запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 , у виді тримання під вартою, продовжено строком на 60 днів, а саме до 15 лютого 2020 року включно.

Відповідно до положень ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та незаконного впливу на потерпілих та свідків.

Судом розглядалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи, що на даний час суд продовжує розгляд справи, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що спричинило загибель двох осіб, раніше був засуджений за скоєння корисливого злочину, не працює, фактично на даний час не має сім,ї, крім того судом не допитані свідки по справі, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 331, 371- 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити строком на 60 днів, тобто до 10 квітня 2020 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя