Ухвала суду № 87499023, 11.02.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3103/16-ц

Провадження № 2-ві/545/1/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2020 року. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Гальченко О.О.,

при секретарі – Новак Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву гр. ОСОБА_1 про відвід головуючого – судді Путрі Ольги Григорівни,-

в с т а н о в и в :

Заінтересована особа ( стягував ) гр. ОСОБА_1 у цивільній справі № 545/3103/16-ц. за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ в Полтавській області - Піддубного Вадима Владиславовича 09.01.2020 року надала суду письмово заяву про відвід головуючого – судді у даній справі – Путря О.Г., посилаючись на те, що 08.01.2020 року вона ознайомилась із матеріалами справи № 545/3103/16-ц., з яких їй стало відомо, що суддею Полтавського районного суду Полтавської області - Путря Ольгою Григорівною з власної ініціативи було подано запити до Милорадівської сільської ради та Щербанівської сільської ради щодо встановлення обставини у даній справі, зокрема чи зареєстровані та фактично проживають за відповідними адресами : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та чи перебувають вони в родинних відносинах.

Однією із підстав для заявлення скарги зі сторони ОСОБА_2 у даній справі є те, що на думку останнього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , хоча і мають різну адресу місця реєстрації проживання - однак, є чоловіком і дружиною, а тому, не можуть залучатися як поняті у виконавчому провадженні. Проте, на підтвердження вищенаведеного, в порушення п. 4, 5 ч.3 ст. 2, ст. 12 та ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, заявником - ОСОБА_2 не було надано жодного доказу.

Не зважаючи на це, суддя Полтавського районного суду Полтавської області - Путря Ольга Григорівна здійснює перевірку припущень заявника - ОСОБА_2 , самостійно з власної ініціативи здійснивши вказані запити до сільських рад, чим самим, збираючи замість сторони докази, порушила ч.3 ст. 2, ч.5 ст.12, ст.13 та ч.1 ст.81 ЦПК України, стала на сторону заявника - ОСОБА_2 , у зв`язку із чим у неї виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Полтавського районного суду Полтавської області - Путрі Ольги Г ригорівни.

Основними засадами ( принципами ) цивільного судочинства є диспозитивність, пропорційність ( п.4.5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України ).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України : «Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом..

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість :

1) керує ходом судового процесу:

2) сприяє врегулюванню спору шляхом, досягнення угоди між сторонами;

3) роз 'яснює. у випадку необхідності учасникам, судового процесу їхні процесуальні права та обов 'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій:

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації піти прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків».

Відповідно до ст. 13 ЦПК України : «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані, судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє».

Згідно ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України : «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмети спору, з власної ініціативи, крім, витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом».

Відповідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу ), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, окремою підставою для відводу суду законодавець передбачив «є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді». Наведена норма свідчить, що підстави для відводу судді через сумнів у неупередженості або об`єктивності з інших обставин згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України завжди будуть оціночною категорією.

Європейський суд з прав людини ( ЄСПЛ ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. ( заява N° 7577/02 ) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням с питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. ( заява № 21722/11 ) суд дійшов висновку про те, що : «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача ( об`єктивний критерій ), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань ( суб`єктивний критерій ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».?

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. : «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а її в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

У справі VANEYEV v. RUSSIA ( №78168/13 ) Європейський суд з прав людини зазначив : «Сумніви заявника щодо неупередженості судді судового розгляду не були усунені останнім.. Він не відповів на занепокоєння заявника щодо відсутності неупередженості з його боку. Його заява містила простий коментар, що він не був знайомим або родичем жертви ( на відміну від Пуолітайваля та Пірттіахо проти Фінляндії. N 54857/00, п. 53, 23 листопада 2004 р. ). Це не пролило жодного світла на характер професійних чи особистих відносин, якщо такі є, між суддею суду та дружиною потерпілого.

Суддя К. мав вирішити питання про відвід стосовно себе. У зв`язку з цим суд повторює, що процедура, за якою судді насправді не приймають рішення, а лише вирішує питання щодо відводів, пов`язаних з упередженням щодо себе, є несумісною з вимогою неупередженості ( Mutatis mutandis, Revtyuk v. Russia, № 31796/10, n. 26, 9 січня 2018 року )».

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Не погоджуючись із існуванням вказаних підстав для відводу у даній заяві головуючим суддею – Путря О.Г. винесено ухвалу від 20.01.2020 року в порядку ст. 40 ч. 3, 33 ЦПК України та провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеним у порядку ст. 33 ЦПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2020 року визначено суддю – Гальченко О.О.

В судове засідання сторони у справі не з`явилися з невідомих причин, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду даного питання. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 545/3103/16-ц., враховуючи положення діючого національного законодавства, норми «Конвенціїї…» та «Бангалорських принципів поведінки суддів», практику ЕСПЛ, вважає дана заява стягувача гр. Кончатної О. ОСОБА_5 не підлягає задоволенню щодо вказаних нею підстав для відводу головуючого – судді – Путря О.Г., оскільки вони є суто суб`єктивними та фактично стягувачка не погоджується із процесуальними діями головуючого-судді. Суд вважає, що навпаки головуючий, з метою не порушення конституційного права на захист сторони своїми процесуальними діями урівняла становище сторін у процесі, забезпечивши їх змагальність, що забезпечує саме виконання принципу поваги до честі і гідності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та з метою об`єктивного і повного рогляду справи. Крім цього, головуючий – суддя не має підстав для самовідводу по розгляду у даній справі.

Враховуючи, що процесуальні дії судді не можуть бути підставою для його відводу, а лише є підставою для включення заперечення до апеляційної скарги по суті прийнятого рішення у справі, та того, що головуючим суддею не заявлено самовідводу, то дана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 33, 36, 40, 258 ч. 1 п. 1, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В задоволення заяви гр. ОСОБА_1 про відвід головуючого – судді Путрі Ольги Григорівни у цивільній справі № 545/3103/16-ц. за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ в Полтавській області Піддубного Вадима Владиславовича – відмовити як безпідставному.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко