Рішення № 87497460, 11.02.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 263/9825/19

№ 2/263/309/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Рябова С.М.

за відсутністю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат державного бюджету, пов`язаних із примусовим видворенням іноземців,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2019р. до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат державного бюджету. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 27.11.2018 ОСОБА_2 було видворено за межі території України на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 29.08.2018р. ОСОБА_1 надавала сприяння у перебуванні на території України ОСОБА_2 , який був нелегальним мігрантом на той час, шляхом надання йому власного житла для проживання. ОСОБА_1 була обізнана, що ОСОБА_2 був нелегальним мігрантом та знаходився на території України з порушенням міграційного законодавства та 11.10.2018р. на неї накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП, а саме: порушення порядку надання іноземцям та осіб без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг. Під час примусового видворення ОСОБА_2 у Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у зв`язку з цим виникли витрати у розмірі 4210 грн. 85 коп., які ОСОБА_1 добровільно не сплатила бюджету, тому позивач просить стягнути з відповідача на користь держави зазначені витрати.

Представник позивач позовні вимоги заяви підтримала та просила розглянути справу без її участі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 Цивільного процесуального Кодексу України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.08.2018р. ОСОБА_2 було примусово видворено за межі території України.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № ПН МДО 000090 від 11.102018р. за ст. 206 КУпАП (порушення порядку надання іноземцям та осіб без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг) на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до акту про фактично здійснені витрати на примусове видворення ОСОБА_2 від 30.11.2018р. за рахунок державного бюджету вказані витрати склали 4210,25 грн.

Згідно з квитанцією про відправлення ОСОБА_1 за місцем проживання надіслано листа за № 1401.5-22755/14.1-18 від 11.12.2018, в якому їй запропоновано в досудовому порядку добровільно сплатити витрати бюджету на примусове видворення іноземця.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі – Закон), визначено порядок відшкодування витрат, пов`язаних із примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства, а саме фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали іноземців та осіб без громадянства, влаштовували їх незаконний в`їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення строку перебування, за рішенням суду в установленому законом порядку відшкодовують витрати, завдані державі внаслідок видворення зазначених іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону до кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення іноземця та особи без громадянства, включається вартість:проїзних квитків для іноземця та особи без громадянства та осіб, які його супроводжують;послуг з утримання іноземця та особи без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;послуг з ідентифікації особи;послуг з оформлення документів та вчинення інших дій, пов`язаних із примусовим видворенням, тощо.

На підставі вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги про відшкодування витрат державного бюджету обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1921 грн.

Керуючись ст.ст.141, 263, 264, 265, 280, 284, 354 ЦПК України, ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат державного бюджету, пов`язаних із примусовим видворенням іноземців – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати внаслідок видворення громадянина Грузії ОСОБА_2 за межі території України у розмірі 4210 (чотири тисячі двісті десять) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, юридична адреса – 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. № 20, код за ЄДРПОУ 37841728.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.В.Киян