Ухвала суду № 8749710, 18.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-13962/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача –Тунік А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Іноземного підприємства «Універсальна інвестиційна група»на постанову Господарського суду Львівської області від 27.11.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року по справі №28/326А за позовом Іноземного підприємства «Універсальна інвестиційна група»до ДПІ у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року, у задоволенні позову іноземного підприємства «Універсальна інвестиційна група»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач 03.04.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2010 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Іноземне підприємство «Універсальна інвестиційна група»просить скасувати судові рішення та постановити нове –про задоволення позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки всім в сукупності представленим документальним доказам на підтвердження фактичного надання консультаційних послуг, що призвело до неправильного застосування норм п.5.3-5.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, мотивував свої висновки правомірністю донарахування податковим органом позивачу податку на прибуток в розмірі 38736,95 грн. та застосування штрафних санкцій з цього податку в загальній сумі 16837 грн. за порушення підприємством вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За висновками суду позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат вартість отриманих консультативно-інформаційних послуг, а надані позивачем під час перевірки документи не можуть вважатися такими доказами, оскільки вони не відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, встановлених у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суди також визнали недоведеними факт пов’язаності витрат по оплаті послуг із господарською діяльністю позивача, а також доцільність отримання позивачем таких послуг та подальше їх застосування у власній господарській діяльності і фактичне отримання таких послуг.

З такими висновками суду в повній мірі погодитись не можна з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, донарахування позивачу податку на прибуток в розмірі 38736,95 грн. та застосування штрафних санкцій з цього податку в загальній сумі 16837 грн. було здійснено податковим органом на підставі закріплених в акті № 1961/23-0/32893860 від 11.12.2006 року виїзної планової перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.04.2004 року по 30.06.2006 року висновків відповідача щодо порушення підприємством вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Під час перевірки було встановлено, що 20.05.2004 року між позивачем та компанією «LVA (UK) LTD»(Англія) було укладено договір на участь № 11430/71/MJ, а також складено акт здачі-приймання виконаних робіт і наданих послуг від 07.06.2004 року на суму 2790 фунтів стерлінгів (28056,38 грн., без ПДВ), в якому зазначено, що компанія «LVA (UK) LTD»надала позивачу консультаційні послуги включаючи повний пакет інформаційних матеріалів.

20.04.2005 року між позивачем та ТОВ «Сі Еф Сі консалтінг компані»укладено договір та 20.05.2005 року складено акт передачі-приймання виконаних робіт на суму 13800,00 грн., без ПДВ, про надання ТОВ ТОВ «Сі Еф Сі консалтінг компані»позивачу делегатських місць під час конференції «Економічний потенціал України: поява європейського тигра».

17.02.2005 року між позивачем та ТОВ «Навчально –координаційний центр «Бізнес-Лінк» укладено договір № 38 про надання інформаційно-консультаційних послуг та 15.04.2005 року складено акт здачі-прийняття послуг № Н-00000196 на суму 4380,45 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ТОВ «Навчально –координаційний центр «Бізнес-Лінк»було проведено такі роботи (надані такі послуги): попередня оплата за інформаційно-консультаційні послуги.

21.04.2005 року між позивачем та ТОВ «Навчально –координаційний центр «Бізнес-Лінк» укладено договір № 49 про надання інформаційно-консультаційних послуг та 30.11.2005 року складено акт здачі-прийняття послуг № Н-00000226 на суму 14601,50 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ТОВ «Навчально –координаційний центр «Бізнес-Лінк»було проведено такі роботи (надані такі послуги): інформаційно-консультаційні послуги.

11.10.2005 року між позивачем та ТОВ «Компанія Мета»складено акт здачі-прийняття послуг на суму 4357,50 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ТОВ «Компанія Мета»було виконано інформаційно-консультаційні послуги, пов’язані з навчанням (тренінгом) співробітників позивача методиці розробки, побудови і втілення програми лояльності.

05.06.2006 року між позивачем та ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»укладено договір № 05/06 про надання консультаційних послуг та 14.06.2006 року складено акт про надання послуг на суму 26567,00 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»надані консультаційні послуги на тему: «Професійна комунікація. Майстерність ефективної взаємодії».

27.03.2006 року між позивачем та ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»укладено договір № 30/31 про надання консультаційних послуг та 04.04.2006 року складено акт про надання послуг на суму 25930,00 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»надані консультаційні послуги на тему: «Моделі людської мотивації».

01.03.2006 року між позивачем та ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»укладено договір № 24/25 про надання консультаційних послуг та 07.03.2006 року складено акт про надання послуг на суму 28786,00 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ПП «Пьюселик Консалтинг Груп»надані консультаційні послуги на тему: «Бізнес процедури та протоколи».

09.03.2006 року між позивачем та ТОВ «Озеро»складено акт №ОУ-0000277 здачі прийняття робіт (надання послуг) на суму 5469,01 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ТОВ «Озеро»були проведені такі роботи (надані такі послуги): обслуговування семінару та 04.03.2006 року акт №ОУ-0000083 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 3000,00 грн., без ПДВ, в якому зазначено, що ТОВ «Озеро»були проведені такі роботи (надані такі послуги): оренда конференц-залу.

Згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

До того ж, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Витрати, які не включаються до складу валових витрат визначені пунктом 5.3 статті 5 зазначеного Закону.

Пункт 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлює заборону встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

З огляду на зазначене, при вирішені питання чи пов’язані отримані послуги з підготовкою, організацією, веденням виробництва слід виходити зі змісту діяльності визначеної в Статуті підприємства та даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до яких серед видів діяльності Іноземного підприємства «Універсальна інвестиційна група»передбачено «консультування з питань комерційної діяльності та управління; дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки». Отже, суди повинні були з’ясувати чи пов’язані отримані позивачем послуги з його господарською діяльністю та чи були спрямовані на удосконалення форми і методів господарювання, покращити ефективність роботи та були використанні підприємством у власній господарській діяльності відповідно до цілей, задля досягнення яких їх замовлено.

Крім того, підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат не можуть бути віднесені будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно з визначенням, наведеним в ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ –документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Обов’язкові реквізити первинного документу, що складений на паперових та машинних носіях, визначені пунктом 2 статті 9 зазначеного Закону.

При цьому, діючим законодавством не встановлено конкретний перелік документів для підтвердження витрат на маркетинг.

Отже для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно з вимогами, встановленими ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема:

- документи, що підтверджують факт отримання послуг від інших осіб;

- документи, що підтверджують зв’язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Також частиною 4 статті 11 КАС України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи положення, закріплені в зазначених нормах чинного законодавства, висновок суду першої інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, а також висновок суду щодо неправомірності віднесення позивачем витрат до складу валових витрат є непереконливими.

Згідно ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

На підставі викладеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення –скасуванню з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене, а також те, що згідно з частиною 1 статті 138 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст.ст.227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Іноземного підприємства «Універсальна інвестиційна група»задовольнити частково, постанову Господарського суду Львівської області від 27.11.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко