Рішення № 87496877, 11.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/764/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,-

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про таке:

1.Виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

1. 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт народження нею ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сімферополі АР Крим Україна дитини жіночої статі – ОСОБА_2 , вказуючи на те, що встановлення зазначеного факту необхідно їй для подальшої реєстрації факту народження дитини в органах РАЦС.

2.Представник заінтересованої особи Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) відзив на заяву не надав.

П. Заяви (клопотання) учасників справи.

3.Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Ш. Інші процесуальні дії у справі.

4. Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленим про час, дату, місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, тому суд на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України розглядає справу за відсутності представника заінтересованої особи.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

1V. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносин.

6. Судом установлено, що заявницею у цій справі є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії № НОМЕР_1 , виданим 25 листопада 2019 року, орган, що видав 1442 (а.с.3-4).

7. ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні у м. Сімферополі АР Крим у медичному закладі заявниця народила дитину жіночої статі.

На підтвердження факту народження дитини заявницею надані: свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 2014 року, видане Сімферопольським районним відділом ЗАЦС (а.с.9); копія довідки про народження № 486 від 24.10.2014, виданої Сімферопольським районним відділом ЗАЦС (а.с.10); копія обмінної карти полового будинку, відомості про новородженого ОСОБА_1 (а.с.11); фототаблиця із зображенням заявниці з дитиною (а.с.12).

8. Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою ВРУ № 789-ХП від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави – учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

9. Відповідно до ч.1 ст. 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

10. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження (ч.3). Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження (абз.1 ч.4) та за відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження (абз.5 ч.4).

V. Оцінка Суду.

11. Частиною 1 статті 3Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

12.Даючи оцінку допустимості свідоцтву про народження ОСОБА_2 , як документу, що виданий органом на тимчасово окупованій території України, суд керується ч.2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

13.Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки вищезазначеного доказу, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди маж бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

14. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження дитини для реалізації особистих немайнових прав заявниці, суд визнає належною та допустимою інформацію, яка міститься у свідоцтві про народження ОСОБА_2 від 24 жовтня 2014 року серії НОМЕР_3 , що видне Сімферопольським районним відділом ЗАЦС, та вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, встановивши факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь АР Крим Україна громадянкою України ОСОБА_2 дитини жіночої статі – дочки ОСОБА_3 , що надасть заявниці можливість отримати видане державним органом України свідоцтво про народження дитини.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 317, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний номер 22021072, юридична адреса: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задовольнити.

2. Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополі АР Крим Україна громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Макіївка Донецької області, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , дитини жіночої статі – дочки ОСОБА_3 .

3. Повний текст рішення складено 11 лютого 2020 року.

4. Допустити негайне виконання судового рішення.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Каліуш