Рішення № 87492989, 10.02.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2871/18

Провадження № 2-др/740/1/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Пантелієнко В.Г.

з участю секретаря - Філоненко О.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

В провадженні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Національного університету біоресурсів і природокористування України, відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» про визнання незаконною недовиплату заробітної плати.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02.05.2019 року визнано незаконною недовиплату заробітної плати Національним університетом біоресурсів і природокористування України ОСОБА_1 , що полягає: у встановленні навчального навантаження на одну ставку як науково-педагогічного працівника понад 600 годин на навчальний рік, а саме в 2015-2016 н.р. - 700 годин, 2016-2017 н.р. - 800 годин, 2017 -2018 н.р. - 730 годин, що потягло невірне вирахування ставки викладача, в порушення ч.2 ст. 56 Закону України "Про вищу освіту"; у зменшенні доплати за вчене звання доцента з 25 % до 10 % в порушення ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно вимоги, яка не була вирішена судом при ухваленні рішення, а саме щодо визнання незаконним недовиплату заробітної плати через зміну істотних умов праці, а саме зменшення навантаження викладача протягом 2016-2017 н.р. з 1,0 ставки до 0,75 ставки, протягом 2017 - 2018 н.р. до 0,5 ставки, протягом 2018 - 2019 н.р. - до 0,24 ставки, та питання повернути законні умови праці (повного навантаження). Крім того, позивач просив суд повернути сплачений судовий збір у сумі 1797,56 гривень, оскільки вимоги в цій частині судом не вирішувались.

Позивач підтримав вимогу про ухвалення додаткового рішення з підстав вказаних ним в заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився надавши заяву про розгляд заяви ОСОБА_1 в його відсутність, в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, приходить до наступного висновку.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 02.05.2019 року визнано незаконною недовиплату заробітної плати Національним університетом біоресурсів і природокористування України ОСОБА_1 , що полягає: у встановленні навчального навантаження на одну ставку як науково-педагогічного працівника понад 600 годин на навчальний рік, а саме в 2015-2016 н.р. - 700 годин, 2016-2017 н.р. - 800 годин, 2017 -2018 н.р. - 730 годин, що потягло невірне вирахування ставки викладача, в порушення ч.2 ст. 56 Закону України "Про вищу освіту"; у зменшенні доплати за вчене звання доцента з 25 % до 10 % в порушення ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".

Стягнуто з Національного університету біоресурсів і природокористування України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704, 80 гривень.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року рішення залишено без змін.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 01.07.2019 року у прийнятті додаткового рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним недовиплату заробітної плати через зміну істотних умов праці, а саме зменшення навантаження викладача протягом 2016-2017 н.р. з 1,0 ставки до 0,75 ставки, протягом 2017-2018 н.р. до 0,5 ставки, протягом 2018-2019 н.р. - до 0,24 ставки, та повернення законних умов праці (повного навантаження), відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11.09.2019 року ухвала Ніжинського міськрайонного суду від 01.07.2019 року скасована.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач 02.05.2019 року (а.с. 214 т.1) уточнив позовні вимоги, де підтримав позовні вимоги щодо визначення незаконним недовиплату заробітної плати через зміну істотних умов праці, а саме: зменшення навантаження викладача з 1,0 ставки до 0,75 та до 0,5 з 2018-2019 н.р. до 0,24 ставки, відсотку доплат за вчене звання доцента (з 25% до 10%), встановлення всупереч Закону України «Про вищу освіту» розміру навантаження понад 600 годин. В іншій частині уточнені позовні вимоги не підтримав.

Вказані вимоги не вирішені під час ухвалення рішення Ніжинським міськрайонним судом 02.05.2019 року, що є підставою в порядку виконання вимог ст. 270 ЦПК України ухвалити додаткове рішення по справі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу всіх форм власності мають право на забезпечення створення відповідних умов праці, підвищення свого професійного рівня, організацію відпочинку та побуту, встановлених законодавством, нормативними актами вищого навчального закладу, умовами індивідуального трудового договору та колективного договору.

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік. Вказана норма діяла з 01 вересня 2015 року по 18.12.2019 року.

Як встановлено рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 02.05.2019 року права та інтереси позивача були порушені Національним університетом біоресурсів і природокористування України, як його роботодавцем, шляхом встановлення навчального навантаження на одну ставку як науково-педагогічного працівника понад 600 годин на навчальний рік, а саме в 2015-2016 н.р. - 700 годин, 2016-2017 н.р. - 800 годин, 2017 -2018 н.р. - 730 годин, що потягло не вірне вирахування ставки викладача, в порушення ч.2 ст. 56 Закону України "Про вищу освіту"в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Тобто трудові права позивача були обмежені, у спосіб, який суперечить положенням КЗпП України та ч.2 ст. 56 Закону України "Про вищу освіту".

З огляду на викладене зменшення навантаження ОСОБА_1 як викладача протягом 2016-2017 н.р. з 1,0 ставки до 0,75 ставки, протягом 2017-2018 н.р. до 0,5 ставки, протягом 2018-2019 н.р. - до 0,24 ставки, є незаконним, що призвело до незаконної недовиплати заробітної плати та є підставою для повернення законних умов праці (повного навантаження).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.

Згідно штатного розпису ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» на 2015 рік надбавка за вчене звання доцент визначена на рівні 25 % (а.с. 28).

Отже дії Національного університету біоресурсів і природокористування України щодо зменшення надбавки позивачу за вчене звання доцента в 2016-2017 н.р., 2017-2018 н.р., з 25 % до 10 % є незаконними та суперечать вказаній нормі.

Озвучені в судовому засіданні вимоги щодо компенсації збитків за порушення трудового законодавства не можуть бути задоволені під час ухвалення додаткового рішення оскільки вони не були заявлені під час розгляду справи, за результатами якої було ухвалено рішення.

Вирішуючи питання про повернення сплаченого судового збору позивачу в розмірі 1797,56 гривень суд приходить до наступних висновків.

Під час звернення до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 гривень (а.с. 2 т.1), на виконання вимог ухвали без руху сплачено суму судового збору в розмірі 1797,56 гривень (а.с. 38 т.с. 1), а саме 1% від суми недоплаченої заробітної плати.

Згідно ст. 5 ч. 1 п. 1 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З огляду на вказане, враховуючи, що вимоги позивача стосуються заробітної плати, ОСОБА_1 слід повернути судовий збір в розмірі 1797,56 гривень з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Визнати незаконною недовиплату заробітної плати Національним університетом біоресурсів і природокористування України ОСОБА_1 , що полягає:

у зменшення навантаження викладача протягом 2016-2017 н.р. з 1,0 ставки до 0,75 ставки, протягом 2017-2018 н.р. до 0,5 ставки, протягом 2018-2019 н.р. - до 0,24 ставки, та повернути повне навантаження;

у зменшенні в 2016-2017 н.р., 2017-2018 н.р., доплати за вчене звання доцента з 25 % до 10 % в порушення ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".

Зобов`язати Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області повернути ОСОБА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 сплаченого філії Чернігівського облуправління «Ощадбанк» за квитанцією № 60 від 10 липня 2018 року в розмірі 1797 (одна тисяча сімсот дев`яносто сім) гривень 56 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення додаткового судового рішення.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду В.Г. Пантелієнко